Пронос у дитини – поширене явище, яке вказує на захворювання шлунково-кишкового тракту або свідчить про інфекційні або вірусні патологіях. Іноді така реакція виникає після прийому антибіотиків або інших лікарських препаратів. Основною ознакою діареї є частий стілець рідкої консистенції. Заходи по відновленню роботи травного тракту залежать від причин проносу.
Причини діареї у дитини
Перш ніж вживати заходів щодо усунення діареї, потрібно виявити причину захворювання. Пронос викликаний різними факторами. Спровокувати рідкий стілець здатне вживання незнайомих для організму продуктів, рідин. В останньому випадку потрібно буде відкоригувати раціон, симптоми зникнуть.
Іноді причинами частого рідкого стільця можуть бути серйозні захворювання. Сальмонельоз, дизентерія, вірусна інфекція супроводжуються проносом. Часто лікарі ставлять діагноз – вірусна діарея, причиною якої є ротавірус.
Причини рідкого стільця:
- Реакція на лікарські препарати;
- Непереносимість лактози у новонародженого;
- Харчове отруєння;
- Подібна реакція організму розвивається від емоційного перенапруження.
Діти молодше двох років відчувають нездужання в період прорізування зубів. При прийомі антибіотиків побічною реакцією стає сильний пронос.
Види діареї у дитини
Лікарі стверджують – пронос у дітей провокують чинники інфекційного та неінфекційного характеру.
Пронос підрозділяють на функціональний і органічний. Функціональний розлад характеризується відсутністю порушення будови травних органів. При органічному проносі мають місце зміни в будові органів травлення.
По тяжкості течії виділяють види діареї – гостру і хронічну.
Гостра
Найбільш часто гостра діарея зустрічається у дітей, вік яких занадто малий, через відсутність елементарних санітарно-гігієнічних навичок у малюка, з-за слабких захисних механізмів. Нерідко малюк набуває симптоми захворювання через брудні руки, при контакті із забрудненими іграшками, домашніми вихованцями.
Якщо маленькому півтора рочки, йому неможливо пояснити правила особистої гігієни. Але у трирічної дитини повинні бути щеплені елементарні гігієнічні навички, включаючи миття рук перед їжею і після туалету.
Гостра форма захворювання супроводжується температурою, болем в животі. Така діарея проходить через 3 дні при адекватному лікуванні.
Хронічна
Захворювання характеризується частим випорожненням кишечника, стільцем рідкої консистенцією, тривалістю більше чотирьох тижнів. Малюк скаржиться на біль в животі. Відсутній апетит. Пронос супроводжується нудотою і блювотою.
Хронічне розлад шлунка – привід для звернення до лікаря. Тривалий пронос викликає зневоднення організму дитини, внаслідок якого можуть настати страшні наслідки, аж до летального результату.
Симптоми діареї
Основний симптом – почастішання, розрідження стільця у малюка. Крім очевидного ознаки, діарея супроводжується:
- Здуттям;
- Помилковими позивами до спорожнення;
- Відсутністю апетиту;
- Загальною слабістю;
- Нудотою, блювотними позивами;
- У немовляти плаксивістю, занепокоєнням, відмовою від їжі.
Симптоми присутні частково або відсутні зовсім.
Супутниця проносу при кишкових інфекціях і отруєннях – підвищена температура тіла. У калі спостерігається слиз, при отруєнні – частини їжі, не переварені.
Без температури діарея буває із-за неправильного харчування або алергії.
Немовля часто спорожняє кишечник, що іноді турбує батьків. Якщо кал світло-коричневого кольору і не має домішок у вигляді слизу або крові, турбуватися не варто.
Лікування проносу
Пронос у дітей – небезпечний симптом, так як організм втрачає багато рідини і солі, необхідні для правильного функціонування. В першу чергу батько повинен відновити водно-електролітний баланс шляхом регідратації. Після можна спробувати зупинити діарею. Не варто забувати, що адекватне лікування призначає тільки лікар. Окремі препарати не рекомендовані дітям, які не досягли віку 1 року. Батьки мають право надати першу допомогу і полегшити стан хворого до приходу лікаря. Лікар розповість, що робити, щоб вилікувати маленького пацієнта.
Медикаментозне
При проносі хворого потрібно поїти сольовим розчином. Допустимо використовувати препарат, куплений в аптеці: Регідрон, Ораліт, Ентеродез.
Якщо пронос супроводжується температурою – необхідно приймати жарознижуючі препарати, що мають у складі парацетамол. Жар у однорічного малюка – краще використовувати ректальні свічки. Діти старшого віку приймають суспензії. Можна прийняти дитячий парацетамол. У рік хворому дозволено прийом Нурофена в якості жарознижуючого.
Лікувати діарею можна, приймаючи сорбенти, допомагають виведенню токсинів з організму. Наприклад, активоване вугілля, Смекта, Полісорб, Неосмектин. Смекта рекомендована для дітей з народження, одного розведеного пакету вистачить на 3 прийоми. Дворічному малюкові пропонують по 1 пакетику двічі в день.
Дисбактеріоз стане причиною призначення бактеріофагів і пробіотиків: Аципол, Лінекс, Ентерол, Біфідумбактерин.
При кишкових інфекціях лікар призначає курс антибіотиків: Меронем, Канаміцин, Ципрофлоксацин. Батьки не повинні приймати самостійне рішення – давати дитині антибіотик. Таке призначення робить доктор.
При грудному вигодовуванні допустимо дати дитині дитячий розчин електролітів для поповнення запасів рідини.
Доктор Комаровський вважає, що медикаменти – не найперші помічники в лікуванні від проносу. Найважливішим є умови і середовище, в якому імунна система почне справлятися зі збудником хвороби. Необхідно забезпечити дитині спокій, захистити від емоційної напруги, давати більше рідини. Якщо діарея у маленької дитини, яка не досягла року – знаменитий педіатр рекомендує викликати лікаря.
Дієта при проносі
При виникненні симптомів батькам необхідно уважно поставитися до раціону і якості споживаної їжі. Буде доречним дробове, часте харчування. Дитина повинен з особливою ретельністю пережовувати їжу. Якщо це не виходить, їжу необхідно подрібнити до пюреобразного стану, використовуючи блендер. Краще виключити з раціону тваринні жири і обмежити вживання вуглеводів. Потрібно давати більше пити чистої води, неміцного чаю або слабо концентрованого компоту.
Дозволені продукти:
- Парова риба нежирних сортів;
- Каші на воді;
- Телятина, курка;
- Парові котлети і телятини, індички;
- Фруктово-ягідні компоти, за винятком сливового, виноградного, абрикосового.
Продукти, заборонені до вживання:
- Не пройшли теплову обробку овочі і фрукти;
- Молочні продукти;
- Супи на жирному бульйоні;
- Газовані напої;
- Мариновані та солоні овочі.
У немовляти і новонародженого на штучному вигодовуванні положення у разі захворювання більш тяжкий. При розладі кишечнику малюкові важливо відновити недолік корисних і життєво необхідних речовин. Тому немовля рекомендовано прикладати до грудей частіше, але скоротити час прийому їжі.
Дітей на штучному вигодовуванні наказано годувати кожні 2 години. За годування малюк повинен з’їдати 50 мл суміші.
Дітям з 6-8 місяців, яким вже введений прикорм, краще тимчасово відмовитися від додаткової їжі, обмежуючись тільки грудним молоком або сумішшю.
Після припинення поносу щадну дієту слід дотримуватися як мінімум тиждень, щоб закріпити результат. У півторарічної дитини в раціоні можна каші, овочеві супи. У дворічного малюка допускається в меню сирок, без барвників і консервантів. За цей період робота кишечника нормалізується.
Профілактика розлади кишечника у дитини
Щоб уникнути труднощів з кишечником, важливо дотримувати прості правила. В першу чергу, потрібно привчити дітей мити руки після прогулянок і перед їжею. Дорослі мають ретельно мити овочі і фрукти, піддавати тепловій обробці м’ясо і рибу.
Малюки до року з великим інтересом досліджують навколишній світ, пробуючи на смак брязкальця, іграшки і все що попадеться під руку. Батьки повинні регулярно мити іграшки і проводити вологе прибирання в місцях, де малюк грає. Потрібно здійснювати постійний контроль над маленьким.
Діти 6 років вже досить великі, щоб розуміти, що говорять дорослі. Варто пояснити, що не можна пити воду під час купання в період літнього відпочинку з водойм, а також воду з-під крана.
Якщо діарея виникає часто без видимих на це причин і довго не проходить, а вилікувати самостійно не виходить – необхідно звернутися за консультацією до лікаря і повідомити йому про проносі. Лікар може призначити обстеження органів шлунково-кишкового тракту, виявляючи патології, що супроводжуються неприємним симптомом.