Діагностика гіпертонічної хвороби та виявлення гіпертонії

Зміст статті:

  • 1 Природа гіпертонії
  • 2 Самодіагностика
  • 3 Діагностика у лікаря
  • 4 На підставі чого ставлять діагноз?
  • 5 Профілактика гіпертонії

Гіпертонічна хвороба нерозривно пов’язана з функціональними порушеннями роботи деяких відділів головного мозку і вегетативних вузлів, що відповідають за частоту серцевих скорочень, кількість виштовхується крові, еластичність судинних стінок і просвіт судин.

Якщо захворювання протікає на початковій стадії, будь-які проблеми можна звернути назад.

Коли лікування не зроблено, до функціональних порушень приєднуються незворотні морфологічні зміни: пацієнт почне страждати від гіпертрофії міокарда, атеросклерозу артерій.

Природа гіпертонії

Діагностика гіпертонічної хвороби та виявлення гіпертоніїОсновна маса медиків у розвитку гіпертонії надає вирішальне значення поєднанню генетичної схильності з негативним впливом зовнішніх факторів.

У хворих з поганою спадковістю виявляють особливу будову клітинних мембран, а саме надмірну проникність.

Коли в образі життя людини присутні різні обтяжливі фактори, легко порушується рівновага між механізмами:

  • підтримують тиск всередині судин (пресорні);
  • відповідають за зниження тиску (депресорні).
  • Несприятливий вплив зовнішніх чинників (стрес, переживання, травмуючі події) при схильності до гіпертонії провокує потужну емоційну реакцію, яка тягне за собою істотне підвищення кров’яного тиску. Причому останнє може зберігатися набагато довше, ніж у людини без обтяженої спадковості.

    Чим вище показники тиску, тим більше навантаження лягає на серце. Через деякий час орган гіпертрофується (збільшується в розмірах), але і це не допомагає йому в повній мірі справлятися з непосильною роботою. Із-за постійної інтенсивної діяльності серці:

    • зношується;
    • слабшає;
    • розвивається серцева недостатність.

    При хронічній недостатності відбувається порушення кровообігу у всіх тканинах і органах, що не може не відбитися на самопочутті пацієнта, він починає страждати від симптомів різних захворювань. Крім цього, серцева недостатність не дозволяє людині виконувати навіть мінімальну фізичну навантаження.

    При дуже високому тиску пошкоджуються і самі судини, адже вони змушені протистояти сильному натиску крові, що призводить до звуження просвіту, потовщення стінок. Незабаром судинна стінка втратить еластичність, стане ламкою, збільшуючи ризик геморагічного інфаркту, тобто крововиливи у відповідному органі. Чим далі розвивається патологія:

    • тим складніше розірвати порочне коло;
    • тим більше ускладнень доведеться лікувати.

    Симптомами гіпертонічної хвороби стануть: дзвін, шум у вухах, головний біль, втома. Такі неприємні відчуття часто списують на перевтому, тому гіпертонію початковій стадії виявляють абсолютно випадково.

    Багато пацієнтів, відзначаючи погіршення самопочуття, зовсім не пов’язують його з підвищенням тиску і намагаються боротися з проблемою різними способами. Така тактика в корені невірна і несе загрозу у вигляді численних ускладнень артеріальної гіпертензії.

    Саме з цієї причини медики називають гіпертонію невидимим вбивцею, часто діагноз ставлять занадто пізно, коли необоротні зміни вже почалися.

    Підвищений тиск не вимагає дорогої і складної діагностики, воно може бути виявлено при стандартному медичному огляді, якщо людина піклується про своє здоров’я і відвідує лікаря.

    Самодіагностика

    Кожен, хто має проблеми з серцем, різні фактори впливають на пекло, перетнувши віковий рубіж 40 років, повинен придбати тонометр і вимірювати свій тиск кожен день. Для домашнього застосування відмінно підходять апарати:

  • з фонендоскопом;
  • автоматичні.
  • Діагностика гіпертонічної хвороби та виявлення гіпертоніїУ першому випадку мова йде про механічних і напівавтоматичних моделях. Вимірювання тиску з їх допомогою вимагає певних навичок або допомоги когось з родичів. Однак після кількох тренувань пацієнт зможе виміряти тиск самостійно. Такі апарати доступні за ціною і найточніші.

    Інша справа – автоматичні тонометри. Ними можна користуватися самостійно, результат вимірювання можна побачити на спеціальному табло. Є у приладу такого плану недоліки – висока вартість.

    До маніпуляції пацієнт повинен підготувати тонометр до роботи – поєднати стрілку приладу з нульовою відміткою на шкалі. Слід розуміти, що перед процедурою не можна:

  • пити чорну каву, міцний чай;
  • вживати спиртне;
  • курити.
  • Вкрай бажано хоча б півгодини полежати або посидіти, відкинувшись на спинку крісла. Тиск завжди вимірюють в положенні сидячи, а рука від ліктя до кисті повинна вільно лежати на столі. Манжетку тонометра закріплюють на 10-20 сантиметрів вище ліктьового згину, де прослуховується пульс найкраще. Кільце нагнітача (гумової груші) закручують таким чином, щоб повітря без перепон надходив в манжетку.

    Після чого необхідно надіти фонендоскоп, притиснути його голову до ліктьової западини, починати нагнітати повітря в манжету. Як тільки стрілка досягне позначки 200, треба плавно відпускати кільце, даючи повітрю поступово виходити. Стрілка почне опускатися, почується звук пульсації, а потім знову зникне. Цифра, на якій з’явився звук, що відповідає показнику систолічного тиску (його ще називають верхнім), а цифра зникнення звуків покаже діастолічний тиск (нижнє).

    Як дізнатися, чи підвищений АТ? Для цього необхідно знати норми тиску з віком людини:

    • вік від 16 до 20 років (110/70 – 120/80);
    • вік від 20 до 40 років (120/70 – 130/80);
    • вік від 40 до 60 років (до 135/85);
    • вік більше 60 років (до 140/90).

    Коли тиск після декількох вимірів залишається на цифрах тиск 140 на 80 і вище, мова йде про гіпертонії, обов’язковому візит до терапевта, кардіолога.

    Якщо захворювання підтвердиться, а лікування буде розпочато якомога раніше, є шанс на одужання.

    Діагностика у лікаря

    Діагностика гіпертонічної хвороби та виявлення гіпертоніїСамим точним приладом для клінічного вимірювання кров’яного тиску є ртутний сфігмоманометр, оснащений стетоскопом. Але такий апарат досить рідко застосовують, оскільки він громіздкий, несе потенційну небезпеку для екології, його складно переносити.

    Тому найчастіше лікарі застосовують анероидные (надувні, важільні) і автоматичні пристрої. У поліклініці і стаціонарах можуть застосовуватися тонометри, які проводять запис АТ протягом доби.

    Діагностика гіпертонічної хвороби в медичному закладі проводиться таким чином:

    • 5 хвилин до маніпуляції пацієнт спокійно сидить на стільці, відкинувшись на спинку, руки має на одній лінії з серцем;
    • розмір манжетки підбирають залежно від розміру руки (вона не повинна бути тугий або занадто вільної);
    • манжетку накладають на праву руку (на 20 сантиметрів вище ліктя), але за умови, що немає серйозних протипоказань, наприклад, шунтування, операція на грудях;
    • наповнюють манжетку вище точки зникнення пульсу;
    • відпускають кільце нагнітача таким чином, щоб тиск падав повільно.

    Зазвичай проводять два виміри, витримуючи інтервал 2 хвилини. Всі повторні заміри проводять у той же самий час доби, а якщо пацієнту потрібно приймати ліки, маніпуляцію проводять під час прийому останньої дози.

    Дані, отримані в кабінеті лікаря, як правило, трохи вище домашніх. Може бути, доктор порадить вимірювати АТ постійно, а цифри записувати в зошит. В такому випадку можна відстежити динаміку захворювання.

    Іноді є резон принести в поліклініку свій тонометр для визначення можливої похибки, викликаної різницею показань двох апаратів.

    На підставі чого ставлять діагноз?

    При виявленні підвищеного або високого артеріального тиску лікарю необхідно визначити:

  • стабільність стрибків артеріального тиску;
  • наявність, ступінь патологічних змін внутрішніх органів-мішеней (нирки, серце, головний мозок);
  • виявити причини гіпертензії.
  • У цих цілях завжди проводять не менше трьох додаткових вимірювань. Обов’язково потрібно здати аналізи, спрямовані на виявлення можливих факторів ризику розвитку інших захворювань судин, серця, встановлення ступеня ураження органів, діагностику вірогідною симптоматичної (вторинної) гіпертонічної хвороби.

    Для розуміння можливих причин підвищення АТ потрібно провести поглиблене обстеження, що допоможе виключити симптоматичну гіпертонію, особливо у людей молодого та середнього віку.

    Хворі зі злоякісною гіпертонією і підозрою на розвиток вторинної артеріальної гіпертензії повинні бути направлені на консультацію до лікаря вузького профілю (нефролог). Гіпертонікам середнього віку, у кого підвищений тиск виявлено при профілактичному огляді, поставити діагноз можна без використання додаткових досліджень. У переважної більшості пацієнтів старше 40 років причиною стрибків тиску стане саме гіпертонічна хвороба.

    Мінімальне лабораторне обстеження для діагностики захворювання:

  • аналіз сечі на цукор, білок;
  • аналіз крові на гематокрит, гемоглобін;
  • виявлення рівня креатиніну, азоту крові, сечі;
  • електродинаміка;
  • визначення рівня цукру крові натщесерце (глюкозотолерантний тест).
  • Відштовхуючись від отриманих даних і зібраного анамнезу, ставлять діагноз. Але можуть знадобитися додаткові лабораторні дослідження: загальний холестерин крові, високощільний холестерин, рентгенографія грудної клітки, тригліцериди при голодуванні, рівень кальцію в сироватці крові, кількість фосфатів і сечової кислоти.

    Профілактика гіпертонії

    Діагностика гіпертонічної хвороби та виявлення гіпертоніїПрофілактика буває первинною і вторинною. Первинна необхідна здоровим людям з нормальним тиском. Запропоновані заходи профілактики допоможуть оздоровити організм, утримувати АТ в межах норми, скинути зайву вагу, поліпшити обмін речовин і самопочуття.

    Добре для організму займатися помірними фізичними навантаженнями, підвищуючи тим самим працездатність. Всі вправи, спрямовані на витривалість, відрізняються вираженим антигіпертензивним ефектом. Однак слід враховувати, що підвищена активність здатна спровокувати різкі скачки артеріального тиску, тому починають тренуватися в повільному темпі, плавно збільшуючи ступінь навантаження.

    Інший спосіб профілактики – зниження кількості кухонної солі в раціоні. Максимально в добу можна спожити 1 чайну ложку натрію. При цьому слід враховувати, що багато солі присутня в консервах, напівфабрикатах, ковбасах і соліннях, тому від такої їжі краще взагалі відмовитися. Корисно не солити їжу в процесі приготування, а тільки підсолювати готову страву за смаком. Сіль можна замінити:

    • пряними травами;
    • часником.

    Коли пацієнту вкрай складно відмовитися від натрію, лікар може рекомендувати вибирати сіль зі зниженою його концентрацією.

    Не завадить обмежити вживання тваринного жиру. Потрібно поступово відмовлятися від вершкового масла, смаженого м’яса, жирних сирів, ковбас, сала. Замінювати таку їжу потрібно знежиреної молочної продукцією, овочами і фруктами. Таким чином, вдасться контролювати рівень холестерину крові, попередити атеросклероз судин, нормалізувати показники ваги, збагатити організм калієм, надзвичайно корисним при гіпертонічній хворобі.

    Як відомо, основна причина підвищення тиску – стрес. Тому слід освоїти способи психологічного розвантаження:

  • самонавіювання;
  • медитація;
  • аутотренінг.
  • Доповнити ці заходи можна частими пішими прогулянками, спілкуванням з домашніми тваринами, спортом.

    Не виключено, що гіпертонік – завзятий курець або любитель спиртних напоїв. Погані звички негативно позначаються на стані серця, судин, призводять до небезпечних патологій та трагічних наслідків.

    Коли діагноз гіпертонічна хвороба вже пролунав, всі названі вище заходи профілактики повинні бути доповнені так званої вторинної профілактики. Їх основна мета – захист пацієнта від ураження органів-мішеней і грізних ускладнень у вигляді інсульту, інфаркту.

    Крім цього, гіпертонію допоможе попередити або контролювати немедикаментозна терапія. Сюди відносять:

    • голковколювання;
    • акупунктуру;
    • легкий масаж;
    • дихальні вправи;
    • рефлексотерапію.

    Таке лікування нормалізує нічний сон, поліпшить самопочуття, знизить тиск до прийнятних показників.

    Захворювання артеріальна гіпертензія невиліковне, але при цьому його прекрасно можна контролювати. У цих цілях показано постійне довічне вживання лікарських препаратів, дотримання режиму дня, грамотна дієта.

    Основою лікування стане дотримання всіх приписів лікаря. Тому пацієнту категорично заборонено відмовлятися від таблеток або коригувати їх дозування, коли тиск в нормі і немає інших симптомів гіпертонії. В іншому випадку є високий ризик погіршення ситуації і розвитку гіпертонічного кризу. Відео в цій статті допоможе дізнатися, як діагностувати гіпертонію на ранній стадії.