Стикаючись з ендометріоїдних кістою шийки матки, жінка часто не розуміє, серйозно її положення. В залежності від переконань одні залишають все як є і не вживають ніяких заходів по лікуванню, інші ж впадають в паніку під страхом безпліддя або жахливих ускладнень. Наскільки ж дійсно небезпечно це захворювання? Які наслідки може спричинити його ігнорування? Так страшно його лікувати? На ці та інші питання ми постарається відповісти у статті.
Зміст:
Цервікальна кіста
Ендометріоїдна кіста шийки матки (цервікальна кіста) – приватний, не надто поширений випадок ендометріозу. Ендометріозом називають захворювання, при якому тканина, що вистилає внутрішню поверхню матки (ендометрій) з будь-яких причин (частіше – в результаті гормональних порушень) потрапляє в інші органи і приживається в них. З настанням менструацій ця тканина починає вести себе відповідно до своєї функції – кровоточити і відшаровуватися. При накопиченні в шийці матки крові в результаті діяльності ендометрія з часом утворюються ендометріоїдні кісти – тобто порожнини з кров’яним вмістом, вкритих зверху шаром ендометрію.
У даний момент точно не вивчений процес утворення ендометріоїдних кіст. Медики пов’язують їх появу з різними чинниками, серед яких головним є гормональний, т. к. виявлено стійке співвідношення частоти виникнення таких кіст з ендокринними захворюваннями. Крім того, говорять про вплив алкоголю та куріння на появу таких утворень, однак немає достовірних даних на цей рахунок – дійсно на утворення кіст впливає зловживання алкоголем, або ж «запійні» пацієнти піддаються іншим негативним факторам, присутніх в їх соціальному середовищі.
Ендометріоїдна цервікальна кіста – доброякісне утворення, що являє собою порожнину, заповнену кров’ю. Це захворювання є приватним випадком ендометріозу.
Множинні кісти
Насамперед варто відзначити, що ендометріоїдні цервікальні кісти не схильні до злоякісного переродження, тобто не варто побоюватися раку шийки матки – у жінок з кістами він з’являється не частіше, ніж у всіх інших, і це захворювання більшою мірою визначається іншими причинами. Однак при наявності таких утворень є ризик приєднання вторинної інфекції, що вже може стати провокуючим фактором для розвитку онкологічних захворювань. Крім того, може приєднатися запальний процес.
Слід також сказати про те, що кісти на шийці матки не представляють небезпеки для виношування плоду, тому, якщо вони є, їх лікування можна без побоювань відкласти до завершення післяпологового періоду. Зачаття кісти зазвичай не заважають, якщо тільки не досягають таких розмірів, що призводять до звуження цервікального каналу. Так що в першу чергу лікуванням кісти потрібно потурбуватися жінкам, які планують найближчим часом завагітніти.
Важливість лікування кісти для дівчат, що бажають завагітніти, полягає ще і в тому, що вагітність є сильним чинником, дестабілізуючим ендокринну систему. При гормональному дисбалансі тканина ендометрію починає швидко поширюватися, що може призвести до посилення эндометриозного поразки.
В цілому, якщо кіста невеликих розмірів, сама по собі вона не представляє загрози і не вимагає негайного видалення. Однак не варто забувати про те, що ендометріоїдні кісти містять у собі дуже живучий ендометрій, який схильний приживатися на інших органах, тому щоб уникнути ураження органів малого тазу і поширення ендометріозу такі кісти все ж потрібно видаляти.
Ендометріоїдна кіста сама по собі не представляє загрози ні для зачаття, ні для вагітності, проте поширення ендометрію може викликати серйозні наслідки для організму.
До чинників виникнення ендометріоїдних кіст відносять ті ж причини, що викликають будь-яку іншу форму ендометріозу. Як вже говорилося раніше, причини цього захворювання мало вивчені і деяка частина з них є лише ймовірними факторами виникнення захворювання.
Насамперед є підстави вважати, що поширення епітелію поза внутрішньої порожнини матки викликається механічними пошкодженнями органу:
Природні фактори
Однак у нормі навіть невелике попадання ендометрію на слизову поза порожнини матки не викликає його ріст і поширення. Існують деякі фактори, які сприяють розвитку захворювання:
Як вже було сказано, деякі з цих факторів стійко корелюють із захворюваністю ендометріозом, а деякі вимагають підтвердження. Це лише перелік ймовірних причин розвитку хвороби.
Серед чинників розвитку ендометріозу можна виділити фактори схильності та «тригерні» фактори. Зазвичай хвороба виникає при накладенні цих причин один на одного, проте можливі винятки або невстановлена причина розвитку ендометріозу.
Частіше всього наявність кісти ніяк не відбивається на самопочутті жінки. Пацієнтка може тривалий час не помічати жодних відчуттів, тим самим допускаючи зростання освіти. Саме тому важливо регулярно відвідувати гінеколога – як мінімум двічі на рік з оглядом в кріслі для жінок, що живуть статевим життям.
Болі внизу живота
До можливих симптомів ендометріоїдних цервікальної кісти відносять мажучі виділення за тиждень до менструації, і тиждень після неї. Можливі невеликі кров’янисті виділення в середині циклу. Крім того, за тиждень до менструації пацієнтка може відчувати болі різного характеру – від невыраженных ниючих до пульсуючих в різні дні циклу. Часто сигналом для відвідування лікаря стає сильна біль безпосередньо перед початком менструації.
Нерідко кісту виявляють лише тоді, коли пацієнтка стикається з неможливістю завагітніти або тривалий час відчуває біль в області малого тазу. При цьому або виявляються кісти великих розмірів, або великий ендометріоз, який може загрожувати не тільки репродуктивному здоров’ю, але і життю пацієнтки.
Ендометріоїдні цервікальні кісти часто не виявляють себе ніякими відчуттями, тому необхідно регулярно (двічі на рік) відвідувати гінеколога для візуального огляду шийки матки. Запущена кіста може загрожувати безпліддям та іншими небезпечними ускладненнями.
УЗД-діагностика
У зв’язку з тим, що шийка матки доступна для візуального спостереження під час гінекологічного огляду, він є найпростішим методом діагностики кістозних утворень. Ендометріоїдні кісти виглядають як темні утворення червоно-коричневого кольору, розташовані за межами цервікального каналу. За кілька днів перед менструацією вони можуть викликати больові відчуття у пацієнтки і кровоточити.
УЗД органів малого тазу – діагностичний метод, який дозволяє з високою точністю визначити наявність утворень, у тому числі на шийці матки. На УЗД без праці можна визначити локалізацію, розмір і кількість кістозних утворень, проте він не дає гарантії в эндометриоидном походження цих утворень.
В якості додаткових методів діагностики можуть бути призначені кольпо – та гістероскопія. Ці методи дозволяють більш точно візуально вивчити фото кістозного освіти, його розмір і розташування щодо цервікального каналу. Ці знання можуть знадобитися при оперативному видаленні освіти.
Остаточний діагноз можна поставити тільки після отримання результатів біопсії. Особливо важливо це дослідження в тих випадках, коли зовнішній вигляд кісти не дозволяє однозначно встановити її походження і є підозра на злоякісне переродження її тканин. Крім того, результати гістологічного дослідження дозволяють більш ефективно підібрати лікування в кожному конкретному випадку.
Для діагностики ендометріоїдних кісти шийки матки необхідний комплексний підхід: неможливо поставити діагноз лише за візуальним оглядом, так само як і не можна призначати біопсію кожній пацієнтці з межменструальными виділеннями. Необхідно використовувати кілька діагностичних методів.
Эндометриоидную кісту шийки матки можливо вилікувати консервативним, тобто медикаментозним шляхом, якщо вона була виявлена на ранніх стадіях. Для цього використовують препарати з груп комбінованих оральних контрацептивів, дидрогестерон і агоністів гонадотропного рилизингового фактора. Всі ці препарати дозволяють контролювати синтез естрогену, від якого залежить розвиток ендометріозу. В основному цей метод використовується для лікування кістозних утворень у молодих дівчат, проте він має чимало протипоказань і з-за цього не універсальний.
До малоінвазивних методів вдаються в тому випадку, якщо кісти знаходяться тільки на зовнішній частині матки, і немає ускладнюють лікування супутніх захворювань. До цієї групи методів відносяться кріодеструкція, лазерна і радіохвильове видалення.
Детальніше про кожного з них:
Апарат кріодеструкції
Ці методи є популярними за рахунок того, що при їх використанні практично не розвивається жодних ускладнень і не залишається рубців. Крім того, вони дозволяють провести операцію практично без попередньої підготовки пацієнтки, що прискорює процес лікування.
До малоінвазивних методів відноситься і лапароскопія – це хірургічне видалення осередків поразки з мінімальним пошкодженням навколишніх тканин. До цього методу вдаються в тому випадку, якщо эндометриозное поразку поширилося за межі одиничної кісти.
Радикальні заходи – видалення яєчників та матки – використовують сильно ускладнених випадках: якщо у пацієнтки крім ендометріозу є міома, фіброматоз або інші серйозні ураження матки, а їх стадія не дозволяє використовувати методи малого хірургічного втручання.
Також за згодою пацієнтки видалення яєчників та матки може бути проведено у тому випадку, якщо ендометріоз придбав хронічний характер і є високий ризик рецидиву (гормональний дисбаланс, випадки захворювання ендометріозом в минулому). Зазвичай на такий крок хірурги йдуть тільки щодо пацієнток старше 30 років, які мають хоча б одну дитину.
Неускладнені форми ендометріоїдних кіст матки лікуються без серйозних хірургічних втручань і збереженням репродуктивної функції жінки. Радикальні заходи можуть знадобитися тільки в ускладнених випадках захворювання або супутніх хворобах.
Лікувальна тактика
Спосіб лікування ендометріоїдних кісти шийки матки вибирається залежно від розмірів поразки, розташування проблемної ділянки, репродуктивного статусу пацієнтки та наявності ускладнень. Якщо пацієнтка не народжувала дітей, то лікар намагається обирати методи, мінімально шкодять її репродуктивного здоров’я – найчастіше вибір падає на малоінвазивні методи, т. к. гормональні препарати не дозволяють завагітніти в найближчий термін після лікування.
Якщо эндометриозное поразку ускладнений інфекцією, міомою або іншим захворюванням, то вибирають лапароскопічний або радикальний хірургічний метод в залежності від ступеня ураження органу. Лікарі намагаються відкладати повне видалення репродуктивної системи для найскладніших випадків, однак іноді проведення таких операцій необхідно для того, щоб зберегти життя пацієнтки.
Схема лікування ендометріоїдних кісти шийки матки розробляється індивідуально для кожної пацієнтки в залежності від особливостей перебігу її захворювання. Метою лікарів є лікування захворювання без ризику ускладнень і можливих рецидивів при максимальному збереженні репродуктивної системи жінки.
Наявність кісти не впливає на перебіг вагітності і вірогідність зачаття, якщо тільки вона не перекриває цервікальний канал. Небезпеку становлять тільки ускладнення у вигляді вторинних інфекцій і запалень, можливих за наявності такої освіти, однак якщо кіста стабільна, її лікування під час вагітності не потрібно. Жінкам, які планують вагітність найближчим часом, рекомендується попередньо пройти лікування ендометріоїдних кісти для благополучного виношування.
Необхідність завчасного лікування кісти обумовлена в тому числі і тим, що вагітність є фактором росту ендометрію, а природні пологи викликають пошкодження матки. Поєднання цих факторів можуть погіршити ситуацію і викликати посилення ендометріозу, який може вразити інші органи малого тазу.
В цілому відповідь на питання «чи можлива вагітність при наявності цього захворювання», – так, можлива, однак плануючи вагітність краще завчасно позбуватися від різних несприятливих факторів, серед яких і кістозні утворення. При своєчасному лікуванні репродуктивна функція не постраждає, зате помітно знизиться ймовірність несприятливого перебігу вагітності.
Від кістозних утворень бажано позбуватися на етапі планування вагітності, в іншому випадку їх лікування доведеться відкласти до завершення післяпологового періоду.