Фетоплацентарна недостатність визнано небезпечним станом під час вагітності, яке займає близько 20% від числа причин смертності в перинатальний період. Безліч факторів, що викликають цю патологію, і складність діагностики за симптомами, вимагає своєчасного початку профілактики, ретельної діагностики і подальшого раннього початку лікування при наявності порушень.
Зміст
Що таке фетоплацентарна недостатність
Фетоплацентарної недостатністю називається синдромом, зумовленим морфологічними і функціональними порушеннями в плаценті. Вона є найбільш частим ускладненням вагітності у жінок. Якщо лікування не буде розпочато вчасно, затяжний перебіг плацентарної недостатність стає фактором подальшої затримки розвитку плода (ЗРП) і нерідко стає причиною гіпоксії дитини в утробі.
Фетоплацентарную недостатність у медичній практиці частіше називають за допомогою більш зручного і коректного синоніма – плацентарна недостатність.
Класифікація патології
Фетоплацентарна недостатність має безліч класифікацій, частина з яких є умовними і не завжди використовується в практичній роботі. Основними визнані 4 класифікації.
За часом розвитку
По часу і механізму виникнення недостатність поділяють на два види:
- Первинна – розвивається у період до 16 тижнів гестації. Її поява пов’язана з порушеннями в період імплантації та плацентації.
- Вторинна – її розвиток припадає на період після 16 тижня гестації після того, як плацента остаточно сформується. Причинами порушень виступають зовнішні, по відношенню до дитини в утробі і самій плаценті, фактори.
За клінічним перебігом
Ця патологія може розвиватися за двома типами:
- Гострого.
- Хронічного.
Гостра розвивається частіше при відшаруванні плаценти, що може бути нормально або низько розташована в матці. З нею стикаються переважно в момент пологів.
Хронічна може сформуватися в будь-які терміни гестації і включає в себе декілька підтипів, що різняться за порушень в системі кровообігу між матір’ю, плацентою і дитиною в утробі. Вона може бути:
- Компенсована, коли порушення зачіпають метаболізм в плаценті, немає змін у крові за системами матки і плаценти або плода і плаценти.
- Субкомпенсована, коли висока загроза ЗРП і спостерігаються сильні порушення компенсаторних сил організму матері.
- Декомпенсована, при якій відбуваються порушення кровообігу по руслу матки і плаценти або плода і плаценти, або в обох системах одночасно.
По вираженості порушень гемодинаміки
В залежності від того, наскільки порушений кровотік в системі артерій матері, плаценти і плода існує 4 ступеня фетоплацентарної недостатності:
З ускладнень
Оскільки найчастіше фетоплацентарна недостатність призводить до ЗРП, її класифікують на:
- Недостатність без ЗРП.
- Недостатність з ЗРП.
Ознаки і симптоми
Фетоплацентарна недостатність викликається безліччю факторів. Вони умовно поділяються на дві категорії:
- Ендогенні (внутрішні), що викликають порушення в процесах плацентації і дозрівання ворсин. При цьому може сформуватися судинна і ферментативна недостатність, що веде за собою розвиток первинної недостатності.
- Екзогенні (зовнішні) – вони включають багато різних факторів, що викликають порушення кровотоку по судинному руслу між маткою і плацентою або між плодом і плацентою. Вони найчастіше ведуть до вторинної недостатності.
Причинами первинної недостатності виступають:
- Генетичні дефекти.
- Інфекції, що мають бактеріальний або вірусний характер.
- Порушення в роботі ендокринної системи.
- Недостатність ферментів децидуальної тканини.
Всі ці фактори викликають порушення в будові або надалі прикріпленні плаценти та диференціювання ворсин хоріона, а також дефекти розвитку судинного русла об’єднує мати, плаценту і плід. Поєднання цих факторів часто спостерігається при звичному невиношуванні вагітності.
У формуванні вторинної фетоплацентарної недостатності сприятливими є акушерські патології і ускладнення гестації. Важливу роль відіграють і екстрагенітальні хвороби, наприклад, артеріальна гіпертензія або діабет у матері. А серед екзогенних факторів найбільш небезпечні:
- Іонізуюче випромінювання.
- Вплив хімічних та фізичних факторів.
- Деякі ліки.
Клінічна картина гостро розвинулась в пологах фетоплацентарної недостатності нагадує симптоматику, характерну для передчасного відшарування плаценти з нормальною локалізацією:
- Кровотеча, що може проявитися як зовнішнє, внутрішнє та змішане.
- Хворобливість і напруга в області матки. Біль може бути тупим або приступообразно, локальної або розлитої. Іррадіює найчастіше в пах, стегно або поперек.
- Гіпоксію і порушення роботи серця плода.
Прояв хронічної форми недостатності являє собою скарги, пов’язані з акушерськими або екстрагенітальними захворюваннями. Одночасно з ними може спостерігатися зменшення активності плода.
Діагностика
Процес діагностики включає в себе:
- Збір і обробка анамнестичних даних.
- Фізикальне обстеження.
- Лабораторні та інструментальні дослідження.
Збір анамнезу
Під час збору анамнестичних даних упор береться на виявлення факторів ризику, відповідних етіології фетоплацентарної недостатності. Особливо звертають увагу на наявність будь-яких клінічних симптомів, що свідчать на користь загрози переривання або розвиток гестозу.
Фізикальне дослідження
Акушерський огляд вагітної вимагає від лікаря акценту на ряді показників:
- Антропометрія вагітної (зріст, маса тіла).
- Окружність живота.
- Висота стояння дна матки.
- Тонус матки.
- Наявність або відсутність виділень із статевих шляхів, що мають характер кров’янистих.
- Частота рухів плода, характер його серцебиття під час аускультації.
Лабораторна та інструментальна діагностика
Лабораторні дані важливі в основному для визначення компенсованій фетоплацентарної недостатньою недостатності у III триместрі при відсутності гіпотрофії плода. Використовується аналіз сироватки крові:
- Визначення загальної та плацентарної лужної фосфатази.
- Виявлення рівня пролактину і окситоциназы.
А також проводять дослідження рівня екскреції естріолу з сечею.
На додаток до цим лабораторним аналізам, проводяться дослідження у відповідності з наявними акушерських і екстрагенітальними патологіями, що стали причиною плацентарної недостатності.
Діагностика з застосування спеціальної апаратури включає ультразвукове дослідження (УЗД) і кардиотокографию (КТГ) дослідження кровотоку в усіх структурах системи кровообігу між матір’ю, плацентою і дитиною в утробі.
При необхідності і наявності устаткування лікар може призначити додаткові дослідження начебто фетометрії та допплерометрического дослідження.
Значення УЗД
Ультразвукова діагностика являє собою основний елемент виявлення ЗРП, викликаного фетоплацентарної недостатністю. Протягом всього виношування дитини жінка відвідує процедуру в якості скринінгу раз на три періоди:
- З 11 по 14 тиждень.
- З 20 по 24 тиждень.
- З 32 по 34 тиждень.
УЗД необхідно для визначення:
- Розташування плаценти, її характеристик (товщини, структури, зрілості, наявності або відсутності набряку і т. д.).
- Маловодия або багатоводдя.
- Ознак акушерських чи екстрагенітальних хвороб, які стали або можуть стати причиною фетоплацентарної недостатності.
Лікування
Терапія передбачає дії, спрямовані на два результату:
- Продовження вагітності.
- Своєчасні пологи.
Якщо лікування вимагає компенсована недостатність
Коли в майбутньої матері спостерігається компенсована фетоплацентарна недостатність, динаміка лікування має позитивний характер і відсутній ризик раптового переривання вагітності, то терапію проводять амбулаторно. В інших випадках, жінку госпіталізують у палату інтенсивної терапії.
З-за того, що патологія полиэтиологическая, то вона не має єдиного стандарту лікування. Головну роль у терапії відіграє усунення основної причини формування хвороби, а також підтримку компенсаторних здібностей материнського організму для пролонгування вагітності.
Як формується лікування при розладі мікроциркуляції і порушення тонусу плацентарних судин
Якщо у вагітної виявилися мікроциркуляторні розлади і порушення тонусу судин плаценти, то в першу чергу призначають антиагреганти та антикоагулянти (декстран, гепарин). Для профілактики гіпотрофії і ЗРП можуть проводити переливання, використовуючи плазмозамінні та білкові розчини.
Для корекції гемодинамічних порушень використовують антагоністи кальцію (верапаміл), щоб поліпшити кровопостачання органів, нормалізувати скоротливу активність міокарда і нормалізувати артеріальний тиск. При гіпертонусі м’язового шару матки застосовують спазмолітики (дротаверин).
Додатково застосовуються вітаміни, токолитики і гепатопротектори.
Показання для кесаревого розтину
При фетоплацентарної недостатності до кесаревого розтину вдаються у двох випадках:
- Декомприсований перебіг хронічної недостатності, навіть піддається терапії.
- Субкомпенсированное протягом без позитивної динаміки стану матері і плода в результаті проведеного лікування.
Профілактика
Профілактичний підхід для попередження фетоплацентарної недостатності включають в себе ряд заходів:
- Лікування хвороб матері акушерського та екстрагенітального характеру, які призводять до формування плацентарної недостатності, в період підготовки до вагітності.
- Призначення майбутньої матері антиоксидантів і гепатопротекторів, для регуляції тканинного обміну і оксілітельно-відновних процесів, якщо жінка в групі ризику.
- Для жінок астеніки, що володіють підвищеною тривожністю, для відновлення нормальної функціональної активності центральної нервової системи, рекомендується призначення ноотропів і легких заспокійливих препаратів.
- Якщо у майбутньої матері є вегетосудинна дистонія, має гіпотонічний тип, то хороший результат показує використання адаптогенів.
- При порушеннях режиму сну і неспання застосовують комплексні фітопрепарати.
Всі заходи лікувально-профілактичного характеру включають в себе дієту, вітамінотерапію, включення в раціон продуктів і харчових добавок з метою стимуляції функції кишечника.
У жінок, що палять, вживають алкогольну продукцію або наркотичні препарати, значно підвищується ризик майбутнього розвитку фетоплацентарної недостатності
Прогноз
При слабовыраженных порушеннях гемодинаміки, властивих легкого ступеня плацентарної недостатності, прогноз для подальшої вагітності та пологів – сприятливий. Якщо спостерігається значна гіпотрофія і важко порушена гемодинаміка – прогноз сумнівний.
Плацентарна недостатність – важке ускладнення гестації, яке часто призводить до хвороб і можливої смерті плоду або новонародженого. У зв’язку з тим, що в її розвитку ведучу роль відіграють захворювання матері, що зачіпають судинне русло, то найбільш доцільно раннє обстеження і лікування хвороб жінки. Ретельна підготовка до вагітності у період планування та рання діагностика патології – знижує ризик подальших ускладнень і загрози життю плода і матері під час виношування дитини, і новонародженого у майбутньому.
