Гіпертонічна хвороба: що це таке, симптоми та причини гіпертонії

Зміст статті:

  • 1 Особливості гіпертонії
  • 2 Механізм розвитку гіпертонії
  • 3 Класифікація
  • 4 Фактори ризику
  • 5 Симптоматика
  • 6 найчастіші ускладнення
  • 7 Методи діагностики
  • 8 Методи лікування
  • 9 Прогноз і профілактика

Гіпертонічною хворобою називають патологію серцево-судинного апарату.

Вона розвивається через порушення функцій вищих центрів судинної регуляції, ниркового, нейрогуморального механізму.

Захворювання веде до артеріальної гіпертензії, функціональним змінам в серці, нирках і центральної нервової системи.

Суб’єктивними симптомами гіпертонії стануть:

  • шум у вухах;
  • головний біль;
  • задишка;
  • пелена перед очима;
  • прискорене серцебиття;
  • біль за грудиною.
  • Для виявлення хвороби показаний моніторинг артеріального тиску, проведення ЕКГ, Ехокг, УЗД артерій шиї, нирок, аналіз крові і сечі. Після уточнення діагнозу проводять підбір лікарських препаратів з урахуванням факторів ризику.

    Особливості гіпертонії

    Гіпертонічна хвороба: що це таке, симптоми та причини гіпертоніїГіпертонічна хвороба – це стабільно високе ПЕКЛО. Тобто, тиск після ситуативного підйому не знижується, але може стати нормальним завдяки вживання гіпотензивних ліків.

    Згідно з рекомендаціями медиків, нормою прийнято вважати артеріальний тиск, що не перевищує 140/90. Коли після двох вимірювань систолічні показники вище 140-160 міліметрів ртутного стовпа (мм рт. ст.), а діастолічні – 90-95, мова йде про гіпертонічної хвороби.

    Захворюваність серед чоловіків і жінок приблизно однакова і становить від 10 до 20% від усього населення. Найчастіше патологією страждають пацієнти після віку 40 років, однак медицина знає багато випадків, коли хворіють підлітки.

    Гіпертонічна хвороба особливо небезпечна, якщо у людини обтяжений анамнез. Захворювання сприяє:

  • швидкому і осложненному перебігу атеросклерозу судин;
  • виникнення грізних ускладнень.
  • Поряд з атеросклерозом високий тиск стає найбільш частою причиною ранньої смертності.

    Виділяють первинну (есенційну) артеріальну гіпертонію, вторинну (симптоматичну) артеріальну гіпертензію.

    У другому випадку високий тиск служить проявом основної хвороби:

    • нирок (гломерулонефрит, туберкульоз, пієлонефрит, гідронефроз, новоутворення, стеноз ниркової артерії);
    • щитовидної залози (тиреотоксикоз);
    • надниркових залоз (первинний гіперальдостеронізм, синдром Іценко-Кушинга, феохромоцитома).

    Коли первинна артеріальна гіпертензія стає самостійною хронічною хворобою, підвищений рівень кров’яного тиску – це результат порушення регулюючої системи організму.

    Механізм розвитку гіпертонії

    Причини гіпертонічної хвороби пов’язують із збільшенням об’єму серцевого викиду, опором периферичного русла судин. Якщо має місце стресовий фактор, відбуваються збої регуляції тонусу периферичних судин:

  • гіпоталамусом;
  • довгастим мозком.
  • Починається спазмування артеріол, у тому числі ниркових. Це стає причиною формування дисциркуляторного і діскінетіческом синдрому. Зростає продукція нейрогормонов. Гормон альдостерон, який бере участь у мінеральному обміні, провокує затримку рідини і натрію, ще більше збільшуючи об’єм циркулюючої крові, підвищуючи рівень артеріального тиску.

    При артеріальній гіпертензії кров стає в’язкою, що пригальмовує швидкість кровообігу і обмін речовин у тканинах. Стінки судин активно товщають, звужується їх просвіт. В результаті фіксується рівень загального опору судин, а артеріальна гіпертензія стає незворотною.

    У кінцевому рахунку, відбувається розвиток эластофиброза, атеросклерозу та вторинних змін в тканинах життєво важливих органів:

  • склероз міокарда;
  • первинний нефроангиосклероз;
  • гіпертонічна енцефалопатія.
  • Ступінь ураження органів при гіпертонії може змінюватись, з цієї причини лікарі виділяють кілька варіантів перебігу захворювання з ураженням судин мозку, нирок, серця.

    Класифікація

    Гіпертонічна хвороба: що це таке, симптоми та причини гіпертоніїГіпертонічна хвороба класифікується по ряду симптомів: причини підвищення тиску, ступінь ураження органів-мішеней, рівень АТ, протягом патології.

    По етіології виділяють види гіпертонічної хвороби: первинна (есенціальна), вторинна (симптоматична) артеріальна гіпертензія.

    Існує ще класифікація артеріальної гіпертензії, за характером перебігу: доброякісне (прогресує повільно), злоякісне (розвивається швидко).

    Максимальне практичне значення представляє стабільність і рівень тиску. Відштовхуючись від цих даних, виділяють:

    • оптимальний тиск (120/80);
    • нормальний тиск (120-129/84);
    • прикордонно нормальний тиск (130-139/85-89);
    • артеріальна гіпертензія 1 ступеня (140-159/90-99);
    • гіпертензія 2 ступеня (160-179/100-109);
    • гіпертензія 3 ступеня (понад 180/110 мм рт. ст.).

    Відповідно до рівня кров’яного тиску існує класифікація гіпертонії:

    • легкий перебіг (нижнє тиск менше 100 мм. рт. ст.);
    • помірне (нижнє тиск від 100 до 115);
    • важке (нижнє тиск понад 115).

    Якщо розглядати гіпертонічну хворобу за характером течії, повільно прогресуюча доброякісна гіпертонія в залежності від ураження органів-мішеней і виникнення супутніх патологічних станів, що проходить три стадії. При першій стадії, коли гіпертонія м’яка та помірна, кров’яний тиск не сталий і може коливатися протягом дня від показників 140/90 до 160-179/95-114.

    Для першої стадії не характерні ураження центральної нервової системи, внутрішніх органів. Якщо відбуваються гіпертонічні кризи, що буває вкрай рідко, вони протікають досить легко і без ускладнень.

    Для другої стадії, її ще називають важким, характерно: тиск від 180-209/115-124, часті гіпертонічні кризи. Під час діагностики буде виявлено звуження артерій сітківки, підвищений рівень креатиніну в крові, мікроальбумінурія, перехідна ішемія головного мозку, гіпертрофія лівого шлуночка.

    Коли розвивається дуже важка стадія хвороби показники артеріального тиску зростають до позначки 200-300/125-129 мм. рт. ст. і навіть вище. При цьому пацієнт страждає від частих гіпертонічних кризів.

    Негативне дію артеріальної гіпертензії проявиться такими захворюваннями:

  • гіпертонічна енцефалопатія;
  • лівошлуночкова недостатність;
  • тромбози мозкових судин;
  • набряк зорового нерва, геморагії;
  • расслаивающаяся аневризма судин;
  • ниркова недостатність;
  • нефроангиосклероз.
  • Фактори ризику

    Гіпертонічна хвороба: що це таке, симптоми та причини гіпертоніїПатології серця і гіпертонія різного ступеня тяжкості може розвинутися при збоях регуляторної діяльності центральної нервової системи, а саме тих її відділів, які контролюють функціонування внутрішніх органів, у тому числі серця та судин.

    З цієї причини розвиток гіпертонічної хвороби може бути спровоковано регулярним нервовим перенапруженням, тривалим хвилюванням. Причини розвитку захворювання можуть бути пов’язані з надмірним навантаженням, розумовою діяльністю, роботою в нічний час, впливом вібрації, шумів.

    Інший фактор ризику – надмірне споживання кухонної солі. Продукт провокує спазми артерій, затримує рідину в організмі. Неодноразово доведено, що вживання більше 5 г солі протягом доби серйозно підвищує вірогідність розвитку гіпертонії. Особливо проблемі схильні ті люди, хто має генетичну схильність до патології.

    Ризик розвитку гіпертонії зростає в рази, якщо у двох і більше найближчих родичів підтверджена гіпертензія.

    Гіпертонічна хвороба може розвиватись на фоні захворювань:

    • наднирників;
    • щитовидної залози;
    • цукровий діабет першого і другого типу;
    • хронічні інфекційні процеси;
    • ожиріння будь-якій стадії;
    • атеросклероз.

    Жінки ще більше ризикують захворіти в клімактеричний період, коли відбувається порушення гормонального балансу, загострення нервових і емоційних реакцій. Більше 50% жінок починають страждати патологією саме під час клімаксу. Тому так важливо знати симптоми високого тиску у жінок.

    Що стосується чоловіків, у них також велику роль відіграє віковий фактор. Так, у віці 20-30 років хворіють близько 9,4% чоловіків після 40 років – 35%, старше 65 – 50%.

    У віковій групі до 40 років гіпертонічна хвороба частіше зустрічається серед чоловіків, а в старшому віці – у жінок. Ця закономірність пояснюється підвищеним показником чоловічий передчасної смертності від різних ускладнень гіпертонії, гормональними змінами в організмі жінки.

    На сьогодні лікарі все частіше діагностують симптоми хвороби у молодих людей. Особливо проблема ускладнюється, якщо людина має пристрасті до куріння, алкоголю, страждає зайвою вагою, мало рухається, нераціонально харчується.

    Симптоматика

    Особливості перебігу гіпертонії різняться і повністю залежать від рівня підвищення артеріального тиску, ступеня ураження органів-мішеней.

    Ранні стадії хвороби відрізняються некротичними порушеннями:

    • запамороченням, що переходить у головний біль у потилиці;
    • вагою, пульсацією в голові;
    • шум у вухах;
    • безсонням;
    • швидкою стомлюваністю, млявістю;
    • нападами нудоти і підвищеним биттям серця.

    Гіпертонічна хвороба: що це таке, симптоми та причини гіпертоніїПо мірі розвитку патології до симптомів приєднається задишка, якщо пацієнт швидко ходить, бігає, піднімається по сходах.

    Кров’яний тиск, який стійко тримається на позначці 140-160/90-95, супроводжується надмірною пітливістю, почервонінням особи, ознобоподобное тремором, типовими тупими болями в області серця, онімінням пальців рук, ніг.

    Буває, що людина пред’являє скарги на набряки рук, особи, скутість і одутлість століття. У хворих гіпертонічною хворобою може бути пелена, мушки або блискавки перед очима, що пов’язують зі спазмами судин очей. Має місце прогресуюче зниження гостроти зору, крововиливи в сітківку, сліпота.

    Найчастіші ускладнення

    За умови тривалого або злоякісного перебігу гіпертонічна хвороба може стати причиною хронічного ураження судин в органах-мішенях:

  • серця;
  • очей;
  • печінки;
  • нирок.
  • Непостійне кровообіг в даних органах при стойко високому рівні АТ стане причиною розвитку інфаркту міокарда, ішемічного інсульту, набряку легенів, стенокардії, уремії, відшарування сітківки, аневризми аорти.

    Розвиток гострих патологічних станів, що протікають на тлі гіпертонічної хвороби, передбачає екстрене лікування. Якщо не знизити тиск в перші хвилини або години, пацієнт може загинути.

    Звичайна справа, коли гіпертонічна хвороба призводить до частих кризам – періодичне різке підвищення рівня кров’яного тиску. Розвитку нападів передують стрес, зміна погодних умов, емоційне, фізичне перенапруження. При гіпертонічному кризі крім високого артеріального тиску, яке може зберігатися кілька діб або годин, пацієнт відзначить різкий біль у голові, відчуття жару, прискорене биття серця, розлад зору, блювоту. Людина в такому стані може бути переляканий, збуджена, загальмований або сонливий. При вкрай тяжкому перебігу патології, може порушуватися свідомість.

    При гіпертонічному кризі і наявності органічних патологічних станів часто стається інфаркт міокарда, гостре порушення мозкового кровообігу, гостра недостатність в лівому шлуночку серця.

    Методи діагностики

    При підозрі на гіпертонічну хворобу показано проведення повної діагностики організму для:

  • підтвердження стабільно високого тиску;
  • виключення вторинної артеріальної гіпертензії;
  • виявлення наявності і ступеня ураження органів-мішеней;
  • оцінки стадії гіпертонії, ступеня ризику початку ускладнень.
  • Гіпертонічна хвороба: що це таке, симптоми та причини гіпертоніїПід час збору анамнезу особливу увагу слід звернути на вплив факторів ризику, наявність скарг, кризів, рівень тиску, супутні хвороби.

    Досить інформативним для виявлення наявності і ступеня патології стане вимірювання АТ в динаміці. Щоб отримати максимально достовірні дані, слід обов’язково дотримуватися певні умови. В першу чергу це вимірювання тиску в комфортних умовах і після 10 хвилин адаптації хворого. Показано хоча б 1 годину до маніпуляції відмовитися від куріння, прийому їжі, міцного чаю, кави, фізичного навантаження і різних крапель для очей і носа.

    Пацієнт при вимірюванні повинен сидіти, стояти або лежати. Руки при цьому перебувають на одній лінії з серцем. Манжету тонометра накладають на 2,5 см вище, ніж ямка ліктьового згину.

    При першому відвідуванні лікаря рівень тиску вимірюють відразу на обох руках, причому з обов’язковим повторенням через 2 хвилини. Коли має місце асиметрія більше 5 мм. рт. ст., наступні вимірювання проводять на тій руці, де показник вищий. У всіх інших випадках таке дослідження здійснюють на «неробочою» кінцівки.

    У випадку, якщо тиск при наступних вимірах різні, істинним ПЕКЛО вважають середнє арифметичне від мінімального і максимального показника. При гіпертонії особливо важливий самоконтроль в домашніх умовах.

    Лабораторні дослідження, які проводять при діагностиці захворювання:

    • загальний аналіз сечі, крові;
    • біохімія калію, глюкози, креатиніну, холестерину, тригліцеридів;
    • дослідження сечі за Нечипоренком, Зимницьким;
    • проба Реберга.

    Уточнення електрокардіограми проводять завдяки ехокардіографії. Виявити ступінь гіпертонічної ангиоретинопатии допоможе офтальмоскопія з дослідженням очного дна. УЗД серця визначить ступінь збільшення лівих відділів серця, а при ураженні органів-мішеней потрібно виконати: ЕЕГ, УЗД черевної порожнини, аортографию, урографію, КТ надниркових залоз, нирок.

    Методи лікування

    Гіпертонічна хвороба: що це таке, симптоми та причини гіпертоніїЛікування патології передбачає зниження кров’яного тиску, коригування та мінімізацію ймовірності ускладнень. На жаль назавжди і повністю вилікувати патологію неможливо, проте цілком реально пригальмувати її протягом, знизити частоту і тяжкість ускладнень, кризів.

    Успіх лікування залежить від об’єднання зусиль лікаря і пацієнта. Незалежно від стадії недуги вкрай важливо:

  • дотримуватись спеціальної дієти з підвищеним споживанням магнію, калію, мінімумом солі;
  • припинити паління, вживання спиртного;
  • знизити вагу;
  • підвищити фізичну активність;
  • систематично і тривало приймати ліки;
  • постійно перебувати під наглядом кардіолога.
  • Гіпертонічна хвороба лікується гіпотензивними препаратами, які пригнічуючи впливають на вазомоторную активність, гальмують вироблення норадреналіну. Доктор призначить діуретики, гіполіпідемічні, седативні, гіпоглікемічні препарати, дезагреганти.

    Підбір лікарських засобів здійснюється в індивідуальному порядку, враховуючи весь спектр факторів ризику, рівень тиску, наявність супутніх хвороб, ступінь ураження органів-мішеней.

    Критерієм ефективності терапії гіпертонії стане досягнення:

  • короткострокових цілей (максимальне зниження тиску до нормальної переносимості);
  • середньострокових цілей (зупинка розвитку патологічних змін);
  • довгострокових цілей (попередження хвороб серця, судин, продовження життя хворого)
  • Прогноз і профілактика

    Гіпертонічна хвороба: що це таке, симптоми та причини гіпертоніїВсі наслідки гіпертонічної недуги людини, у тому числі віддалені, визначаються характером патології, її стадією, злоякісним або доброякісним перебігом недуги.

    Якщо протягом важке, гіпертонія швидко може стати прогресуючою. При гіпертонічній хворобі 3 ступеня відбувається небезпечне ураження судин, збільшує частоту ускладнень, що погіршує прогноз.

    При гіпертонічній хворобі особливо підвищений ризик розвитку інсульту, інфаркту, серцевої недостатності, ранньої смерті. З ускладненнями протікає захворювання у тих пацієнтів, хто страждає високим АТ у молодому віці. Тому слід проводити лікування якомога раніше, контролювати рівень кров’яного тиску.

    Що стосується профілактики, вона заснована на виключенні існуючих факторів ризику. Вкрай корисними стануть регулярні фізичні навантаження, психологічне розвантаження, повний відмова від поганих звичок, гипохолестериновая і низькосольова дієта.

    Потрібно систематично контролювати свій тиск, проходити профілактичні огляди у лікаря. Якщо пацієнта поставили на диспансерний облік, йому призначать індивідуальну гіпотензивну терапію для підтримки нормальних показників артеріального тиску. Про те, що таке гіпертонія, що з нею робити і як класифікувати, розкажуть фахівці у відео в цій статті.