Утворення виразок в органах травного тракту є бичем для сучасної людини. Особливо часто вона діагностується як в порожнині шлунка, так і на стінках 12-ти палої кишки. Для цього захворювання характерне формування невеликих ранок на слизовій органу, які без належної терапії можуть надалі зруйнувати всі шари стінки в ураженому органі. Лікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки базується, насамперед, на медикаментозних препаратах. При цьому не має великого значення, де знаходиться уражену ділянку. Схема лікування багато в чому визначається причинами, які спровокували таку патологію.

Зміст статті

  • Причини виразкової хвороби
  • Терапія при виразковій хворобі
  • Схема лікування
  • Квадротерапія
  • Властивості основних видів ліків, які використовуються при лікуванні
  • Антибіотики та препарати противопротозойные

Причини виразкової хвороби

Внутрішнє середовище основних органів травного тракту найчастіше знаходиться у стані тендітного балансу між високою кислотністю і захисними факторами, що не дозволяють переварити слизову поверхню соляною кислотою. З різних причин цей захист може не спрацювати і на тлі високої кислотності виникають виразки.

Фахівцями причини виразкової хвороби визначаються наступними факторами:

  • Хелікобактер Пілорі. Хвороботворної бактерією виробляються специфічні ферменти, які знищують захисний слизовий шар.
  • Нераціональне харчування, в якому здебільшого переважають копчення, пряна і пікантна їжа. Відсутні в харчуванні різні вітаміни. Також негативно позначається на слизовій поверхні вживання кави, алкоголю і газованих напоїв.
  • Лікарські препарати типу нестероїдних протизапальних засобів, які деяким хворим потрібно приймати дуже довгий час.
  • Стрес. Результатом постійного перенапруження стає порушення функцій вегетативної НС. При цій патології посилюється тонус блукаючого нерва. При цьому спазмуються судини, які обволікають шлунок. Таким чином, порушується нормальне харчування тканин, не надходять необхідні мікроелементи і вітаміни, після чого починається пошкодження слизової поверхні.

Терапія при виразковій хворобі

При виразковій патології займатися самолікуванням ні в якому разі не можна, так як патологія вважається дуже небезпечною для організму. Тому при діагностуванні захворювання хворому відразу ж визначається терапія на стаціонарному лікуванні. Заборона лікувати виразку в домашніх умовах найчастіше пов’язаний з переходом її в гостру форму, оскільки саме на цій стадії зазвичай визначається захворювання.

В умовах стаціонару хворому тут же визначається порядок лікувального курсу виразкової хвороби, схема якого спрямована на відновлення пошкодженої ділянки. Для повноцінного одужання хворий потребує повному емоційному і фізичному спокої.

Медикаментозне лікування виразки шлунка включає такі групи лікарських засобів:

  • Антисекреторні препарати;
  • Антацидні засоби.
  • Ліки, до складу яких входить вісмут;
  • Прокінетики;
  • Антибіотики, а також противопротозойные препарати;
  • Вітаміни.

Необхідно відзначити, що при виборі лікувального курсу виразкової хвороби слід врахувати багатогранність дії окремих лікарських засобів. Це означає, що деякі з них поєднують в собі як здатність нейтралізувати кислотність шлунка, так і сформувати захисний шар. Враховуючи подібні нюанси, можна не тільки заощадити кошти, але і мінімізувати шкідливий вплив окремих компонентів на весь організм.

Схема лікування

Більшість фахівців схильні звинувачувати в появі на виразкову хворобу дуоденальної зони хвороботворні бактерії. Тому і терапія повинна базуватися, насамперед, на ліквідацію патогенної мікрофлори в порожнині шлунка. Для цього використовується декілька видів лікування.

Трьохкомпонентна терапія

Лікувати захворювання починають з трикомпонентної терапії. Як показує практика, знищення інфекції в порожнині шлунка досягається у 80% хворих. При цьому побічні ефекти з’являються менш ніж у 5% пацієнтів. Тривалість прийому ліків при виразковій хворобі варіюється в межах 7-14 діб. У разі неефективності підібраній терапії, лікарські препарати замінюються іншими видами або призначається квадротерапія.

Трикомпонентна схема при виразковій хворобі (I варіант):

  • Приймати по 120 мг препарати з вісмутом типу Де-нол;
  • Тинідазол або можна замінити метронідазолом. Приймати по 250 мг;
  • Тетрациклін. Добова доза не повинна бути більше 0,5 р.

Трьохкомпонентна терапія (II варіант):

  • Спільний прийом омепрозола (20 мг, синонім Омез), Метронідазолу (0,4 г тричі на добу) та кларитроміцину (250 мг двічі на добу);
  • Пантопразол (40 мг) поєднувати з Амоксициліном – 1 г двічі на добу. Кларитроміцин двічі в день.

Квадротерапія

Також ця терапія при виразковій хворобі ще називається чотирьохкомпонентної і являє собою лікування наступній другої лінії. Квадротерапія вважається більш ефективним методом, ніж трьохкомпонентна терапія. Проте фахівці не рекомендують відразу ж її використовувати. Оскільки бактерії володіють високою стійкістю до різних препаратів, то лікувати виразку слід починати з першої схеми. І тільки якщо ця терапія не принесла бажаного результату переходити до другої.

Схема квадротерапії включає такі ліки як Де-нол, Н2-блокатори або блокатори протонної помпи, кілька видів антибіотиків та антибактеріальні засоби. Оцінка отриманого лікування проводиться кількома діагностичними методами не раніше ніж через 4-5-6 тижнів.

Властивості основних видів ліків, які використовуються при лікуванні

Вісмут містить засіб Де-нол

Головним компонентом Де-нол є вісмут трикалия дицитрат, за допомогою якого вдається домогтися ефективного лікування виразки дуоденальної зони. Де-нол володіє здатністю створювати захисне покриття на пошкодженій ділянці, що сприяє відновленню клітин стінки шлунка і виразка загоюється швидше. Подібна дія Де-нол досягається за рахунок в’язкого властивості Вісмуту осаджувати білкові сполуки шляхом створення з ними, так званих хелатних сполук, який і утворюють захисну плівку. Відмінною особливістю Де-нол є здатність створювати таку плівку тільки на пошкоджених ділянках

Крім захисних функцій Де-нол володіє прекрасними бактерицидними властивостями після прийому, якого практично повністю ліквідуються шкідливі бактерії. Такі таблетки від виразки шлунка ефективно пригнічують ферментативну діяльність патогенної мікрофлори, що і стає головною причиною її загибелі. Також Де-нол повністю порушує структуру мікроорганізму, після чого втрачається здатність до адгезії.

Приймати його можна як дорослим, так і дітям. Але дозування визначається тільки лікарем і повністю залежить від особливостей перебігу захворювання.

Зазвичай ліки необхідно приймати чотири рази на добу по 1 таблетці. Також існує і альтернативна схема, при якій приймати Де-нол дозволяється двічі на день, але дозування разового прийому становить 2 таблетки.

Назва препаратів, якими замінюється це лікарський засіб:

  • Париет;
  • Нексимум.

Омез

Омез є представником лікарської групи інгібіторів протонного насоса. Друга назва цього препарату – Омепразол. Омез після прийому починає діяти миттєво. Вже через 60 хвилин Омез пригнічує стимульовану соляну кислоту за рахунок впливу на різні ферменти шлункового соку. Діє Омез протягом 24 годин.

Омез швидко і ефективно впливає на денний і нічний продукування соляної кислоти. Повноцінний лікувальний ефект можна побачити вже через 4 дні, тривалість якого без прийому препарату спостерігається ще 3 дні. Пацієнтам, які страждають на виразкову хворобу в гастродуоденальній зоні, омез допомагає протягом 17 годин підтримувати необхідний рівень кислотності в порожнині шлунка.

Приймати Омез можна тільки раз на добу, запиваючи її невеликою кількістю води. Розжовувати і розкривати її не можна, оскільки ліки тут же втратить свої властивості. Не дозволяється приймати Омез дітям і вагітним жінкам.

Препарат можна замінити Ромесеком, Зероцидом, Оцидом, Хелецидом.

Блокатори Н2-гистаминорецепторов

Подібні лікарські засоби сприяють пригнічення функції продукування соляної кислоти і травного ферменту пепсину. Найбільш ефективними на сьогоднішній день визнані Фамотидин та Ранітидин. Завдяки їх властивостям формується сприятливе середовище для дії антибіотиків, які ліквідовують хвороботворні мікроорганізми. Приймати їх можна як до їжі, так і після. Лікувальний ефект препарату не знижується

M1-холінолітики

Дана група призначається для зниження тонусу шлункової м’язи, зниження секреції соляної кислоти і травного ферменту пепсину. Для лікування зазвичай використовується такий препарат як Пирензипин. Однак як самостійний засіб при лікуванні виразок зараз його не застосовують.

Антибіотики та препарати противопротозойные

Ця група призначається для придушення такий бактерії як Хелікобактер Пілорі. До складу входять натуральні або напівсинтетичні компоненти, ефективно пригнічують будь-які живі клітини. У медикаментозному курсі при виразковій хворобі використовують:

  • Амоксицилін;
  • Кларитроміцин;
  • Метронідазол;
  • Тинидозол;
  • Тетрациклін.

Прокінетики

Подібна група при лікуванні подібної патології використовується лише в якості допоміжного засобу. Після прийому усувається важкість у шлунку, нудота, печія, а також швидке насичення. Подібний ефект досягається за рахунок поліпшення моторики шлунка. Фахівець може призначити:

  • Церукал;
  • Мотиліум;
  • Коордтинакс;

Антацидні препарати

У залежності від фази патології та її течії для лікування можуть застосовуватися антацидні препарати. Зазвичай їх використовують симптоматично, оскільки вони своїми в’яжучі і адсорбуючі властивості досить швидко усувають больові відчуття, печіння, а також нейтралізують в порожнині шлунка кислоту.

Приймати ці препарат можна не більше 2-х тижнів, так як вони можуть викликати побічні ефекти. Також вони не можуть бути використані в якості основного засобу для лікування, оскільки такі лікарські засоби не мають ранозагоювальну дію.

Для нейтралізації кислотності можуть бути використані наступні засоби:

  • Алмагель;
  • Фосфалюгель;
  • Гастал;
  • Маалокс;
  • Гелюсил.

Вітаміни

Крім перерахованих вище лікарських засобів для швидкого відновлення пошкодженої ділянки гастродуоденальної зони потрібні вітаміни. Також вони запобігають рубцювання виразок, ускладнення і загострення. З цією метою гастроентерологом призначаються:

  • Вітамін А.
  • Вітамін Е;
  • Вітамін С;
  • Вітамін В6;
  • Вітамін В9 (фолієва кислота).

Вітамінний курс проводиться протягом місяця. У разі необхідності його можна повторити через кілька місяців. Крім вітамінних груп вони повинні містити такі мікроелементи, як селен, цинк, вісмут, магній. Такі речовини містяться в Ундевите, Комплевите і Стрес-формулою.