Вегетативні нейропатії

Вегетативні нейропатії — захворювання периферичної нервової системи з непропорційним залученням в патологічний процес вегетативних волокон.

Найбільш вивчені автономні нейропатії, що виникають при цукровому діабеті, амілоїдозі та деяких аутоімунних захворюваннях. Аутоімунна вегетативна нейропатія часто розвивається після вірусної інфекції, початок захворювання може бути підгострим.

Найбільш частими симптомами вегетативної нейропатії є ортостатична гіпотензія, нейрогенний сечовий міхур, еректильна дисфункція, зниження перистальтики шлунка та стійкий запор. При залученні в патологічний процес соматичних волокон може спостерігатися сенсорна недостатність за типом «панчіх та рукавичок» і слабкість в дистальних частинах кінцівок.

Діагноз грунтується на виявленні вегетативної недостатності і специфічної причини нейропатії. Аутоімунна вегетативна нейропатія може бути запідозрена після вірусної інфекції. У цьому випадку приблизно у половини пацієнтів виявляють антитіла А3 до рецепторів ацетилхоліну гангліїв.

Проводиться лікування основного захворювання. При аутоімунній вегетативної нейропатії можливий відповідь на імунотерапію; у найбільш важких випадках застосовують плазмаферез або внутрішньовенне введення у-глобуліну.