Існує велика кількість інфекційних захворювань, передача яких відбувається переважно статевим шляхом. Одним з найбільш поширених вважається хламідіоз. Дана хвороба може вражати слизові оболонки тіла, і провокувати безліч неприємних і небезпечних симптомів. Зважаючи на це, необхідно знати основні шляхи передачі хламідій, щоб запобігти зараженню.

Зміст:

  • 1 Поширеність захворювання
  • 2 Способи передачі
  • 3 Ускладнення хламідіозу
  • 4 Симптоми
  • 5 Діагностика
  • 6 Лікування
  • 7 Профілактика хламідіозу

Поширеність захворювання

Хламідіоз – інфекційна патологія, збудником якої є хламідії. Дані мікроорганізми являють собою внутрішньоклітинних паразитів, які вражають тканини, провокуючи запальні процеси.

Бактерії хламідії

Важливо відзначити, що зараження хламідіями може спровокувати цілу групу захворювань. В даному випадку все залежить від різновиду хламідій. Їх відмітною властивістю є здатність прикріплюватися до певних клітин в організмі людини.

Згідно зі статистичними даними, хламідіями щорічно заражаються близько 90 млн чоловік. Постійними носіями інфекції є близько 6-8 % населення планети.

Високий показник поширеності хламідіозу пов’язаний в першу чергу з безсимптомним характером хвороби. Людина може заразитися хламідіями, однак далеко не завжди захворювання розвивається відразу після попадання інфекції в організм. Іноді минає кілька років, перш ніж виникають виражені симптоми. При цьому, заражена людина є переносником інфекції, і поширює її на інших партнерів.

В цілому, хламідіоз – дуже поширена інфекційна хвороба, викликана попаданням в організм хламідій.

Способи передачі

Зараження хламідіями може відбуватися різними способами. Хламідіоз – одне з нечисленних статевих інфекцій, передача якої також може відбуватися побутовим шляхом.

Способи передачі:

  • Статевий акт. Вважається найбільш поширеним шляхом передачі хламідій. Зараження може відбуватися як при звичайному генітальному сексі, так і при оральних або анальних статевих актах. У більшості випадків для інфікування здорової людини достатньо одного незахищеного акта.

    Статевий акт

  • Індивідуальні предмети хворого. Передача хламідіозу може відбуватися при використанні особистих речей зараженого. Як правило, причиною інфікування є застосування засобів індивідуальної гігієни, а також одягу, посуду.
  • Контакт із зараженим. Хламідії здатні передаватися від зараженої людини до здорової при рукостисканнях, обіймах, та інших контактах. Також потрапляння бактерій в організм може відбуватися за допомогою попадання на тіло здорової людини слини хворого при кашлі.
  • Внутрішньоутробна передача. Хламідії відрізняються незначними розмірами, а тому можуть проникати крізь плаценту в організм плоду. Таке явище вважається дуже небезпечним, так як нерідко призводить до вроджених патологій. Не виключена ймовірність розвитку ускладнень вагітності, які можуть викликати загибель плода.
  • Зараження при пологах. Попадання хламідій в організм дитини може відбуватися під час пологової діяльності, при пересуванні по родових шляхах. В даному випадку існує ймовірність розвитку у новонародженого хронічних форм хламідіозу, які практично не піддаються лікуванню в дитячому віці.

Існують різні шляхи передачі хламідій, за допомогою яких відбувається інфікування організму здорової людини.

Ускладнення хламідіозу

Незважаючи на те, що зараження хламідіями не є смертельним захворюванням, воно вважається небезпечним через можливість розвитку ускладнень. Активність хламідій всередині організму може спровокувати цілий ряд серйозний патологій.

Можливі захворювання:

Цервіцит

  • запалення сечовипускального каналу або сечового міхура
  • епідидиміт
  • запалення придатків яєчка
  • простатит
  • вульвіт
  • кольпіт
  • ерозійні процеси шийки матки
  • запалення маткових труб
  • запалення яєчника

Відсутність своєчасного лікування може викликати захворювання статевих органів, які призводять до безпліддя. При цьому, далеко не завжди їх лікування може в повній мірі відновити репродуктивні функції. До того ж, протягом хламідіозу на тлі супутніх захворювань статевих органів значно ускладнюється.

При зараженні хламідіями побутовим шляхом досить часто відбувається ураження органів зору. Відсутність своєчасної медичної допомоги може спровокувати зниження гостроти зору. У рідкісних випадках хламідії викликають рідкісні захворювання суглобів, також вимагають своєчасного терапевтичного втручання.

Хламідіоз може стати причиною розвитку ряду патологій, головним ускладненням якої є порушення репродуктивних функцій і безпліддя.

Симптоми

У звичайних випадках інкубаційний період після зараження хламідіями тривати до 3 тижнів. Однак часто симптоми захворювання не виявляються і більш тривалий період часу. У цей час відбувається розмноження бактерій всередині інфікованих клітин і подальшого поширення інфекції.

Відчуття печіння

Найбільш достовірним раннім симптомом хламідіозу є поява виділень. В більшості випадків даний патологічний ознака зазначається в ранковий час доби при сечовипусканні. Виділення, як правило, стекловидны, можуть мати жовтий відтінок.

Місцеві симптоми:

  • пересихання оболонок статевих органів
  • виражений свербіж
  • відчуття печіння або різі всередині статевих органів
  • зміна кольору шкіри
  • неприємний запах

Загальні симптоми хламідіозу виявляються значно рідше, або ж можуть повністю бути відсутнім. Зміна стану всього організму найчастіше відбувається після тривалого проміжку часу з моменту зараження. У хворих підвищується температура тіла, виникає слабкість, ознаки отруєння.

У жінок регулярно з’являються виділення, часто з вираженим неприємним запахом. При цьому частішає частота сечовипускання, з’являються болі в області попереку або в нижній частині живота. Неприємні симптоми можуть посилюватися в нічний час.

Особливістю хламідіозу є те, що періодично деякі симптоми можуть повністю зникати на 1-2 тижні, після чого виникають знову, іноді в менш вираженому вигляді. Це свідчить про те, що захворювання переходить в хронічну форму.

Загалом, симптоми хламідіозу нерідко виявляються вже на пізніх стадіях хвороби, а в деяких випадках можуть не виникати довгий час.

Діагностика

Для виявлення хламідіозу, як правило, використовується кілька варіантів діагностичних процедур. Це пов’язано з тим, що хламідії мають унікальний біологічний цикл, при якому дані мікроорганізми можуть бути сплутані з іншими патологічними бактеріями, що спричиняють захворювання статевих органів.

При появі симптомів зараження хламідіями, необхідно звернутися за допомогою лікаря-уролога. Діагностичний комплекс починається з опитування на предмет наявності характерних ознак хвороби, а також зовнішнього огляду. При необхідності, пацієнта перенаправляють до гінеколога чи венеролога.

Способи діагностики:

  • загальний аналіз сечі
  • иммоноферментный аналіз
  • полімеразна ланцюгова реакція
  • бактеріологічний посів
  • транскрипционная ампліфікація

Відповідний діагностичний метод призначається індивідуально, в залежності від певних факторів, серед яких вік і стать пацієнта, особливості перебігу хвороби, наявність вагітності, інші статеві інфекції.

Важливо відзначити, що при появі ознак хвороби, проходити діагностику необхідно не тільки хворого, але і його партнеру. Також не виключена ймовірність зараження найближчих родичів неполовыми шляхами. Слід пам’ятати про те, що навіть відсутність симптомів у близьких людей не виключає ймовірність захворювання та пов’язаних з ним ускладнень.

Лікування

Антибіотик Азитроміцин

Терапія хламідіозу проводитися переважно з використанням антибактеріальних лікарських засобів. Для знищення та виведення з організму шкідливих бактерій застосовуються різні групи антибіотиків, а також антибактеріальні препарати, які характеризуються високою проникаючою здатністю, що необхідно для впливу на хламідії, які паразитують всередині клітин.

Крім бактеріальної терапії пацієнтам часто призначаються ліки, дія яких спрямована на активізацію функцій імунітету. У період гострого перебігу хламідіозу, бактерії пригнічують імунну систему, робить організм значно чутливіші до інших інфекційних патологій. При виборі лікарських засобів враховуються індивідуальні особливості конкретного пацієнта, а також локалізація зараження.

Для поліпшення ефекту лікування можуть використовуватися препарати для місцевого застосування. Вони надають антисептичну дію на уражені ділянки статевих органів, перешкоджають розмноженню хламідій, а також усувають деякі симптоми хвороби.

Також в терапевтичних цілях можуть використовуватися апаратні процедури. Зокрема, ефективним методом лікування вважається вплив ультразвуку, магнітного поля та інфрачервоного випромінювання.

Ефективність лікування залежить від методів введення препарату, правильності вибору дозувань. Крім цього, істотний вплив робить наявність супутніх статевих інфекцій. Курс лікування хламідіозу становить від 20 до 25 днів, після чого здійснюється повторна діагностика.

В цілому, лікування хламідіозу здійснюється шляхом проведення антибактеріальної терапії з подальшим прийомом імуностимуляторів, вітамінів, та симптоматичних препаратів.

Профілактика хламідіозу

Для запобігання першого зараження, або повторного інфікування організму після лікування, дуже важлива грамотна профілактика хламідіозу. Профілактичні заходи практично не відрізняються від профілактики будь-яких інших статевих інфекцій. Дотримуватися заходів обережності дуже важливо з-за високої поширеності хвороби.

Способи профілактики:

  • Сексуальна безпека. Найбільш ефективний метод діагностики – використання презервативів під час статевого акту. Це дозволяє виключити ймовірність зараження хламідіями, а також іншими патологічними інфекціями. В разі, якщо засоби контрацепції відсутні, найкраще запобігти статевий акт або ж використовувати екстрені антисептичні засоби.

    Безпечний секс

  • Дотримання гігієни. Для запобігання зараження необхідно дотримуватися правил гігієни. Важливо регулярно мити статеві органи з допомогою антибактеріальних косметичних засобів, регулярно міняти білизну. Краще всього використовувати білизну з натуральних матеріалів і виключити синтетику.
  • Зміцнення імунітету. Одним з факторів розвитку хламідіозу є низький імунітет. Зважаючи на це, рекомендується постійно зміцнювати імунні властивості організму з допомогою найбільш безпечних способів правильного харчування, занять спортом, повноцінного сну, відмови від шкідливих звичок.
  • Регулярне обстеження. Для виключення вірогідності захворювання фахівці рекомендують регулярно здавати аналізи для виявлення хламідій. Це дозволяє виключити ймовірність розвитку хламідіозу та зараження ним інших людей.

    • Безсумнівно, дотримання заходів профілактики – спосіб запобігти зараження хламідіями і захистити організм від негативних наслідків хламідіозу.

    Хламідіоз – статева інфекція, збудником якої є хламідії. Їх передача може здійснюватися різними способами, а тому при появі симптомів хвороби необхідно якісне лікування, а також подальша профілактика.