Зміст
Дистилятор, самогонний апарат, перегінний куб – пристрій, призначений для отримання спиртовмісної рідини міцністю 60-95%. Принцип роботи однаковий для всіх подібних апаратів,
Суть перегонки полягає в тривалому підігріванні браги, в результаті чого низькокиплячі компоненти відокремлюються від тяжелокипящих. Спиртовмісна частина браги випаровується, надходить у холодильник, осідає у вигляді конденсату на стінках і далі у вигляді рідини з високим вмістом спирту стікає в ємність-збірник дистиляту.
Щоб зайнятися самогоноварінням в домашніх умовах необов’язково купувати заводський самогонний апарат. Зробити перегінний куб і зібрати дистилятор за стандартною схемою, доповнити його сухопарником можна своїми руками з підручних засобів.
Схема пристрою для отримання самогону проста. Перегінний куб, в якому відбувається кипіння спиртовмісної браги, приєднаний до змійовика (холодильника). Пари браги надходять в змійовик, охолоджуються завдяки циркулюючої в корпусі холодильника воді, конденсуються і стікають в збірник у вигляді самогону. Тобто, конструктивно міні-самогонний апарат виглядає так: перегінний куб + змійовик + ємність для збору дистиляту.
На початку перегону з браги випаровуються низькокиплячі з’єднання з високим вмістом спирту. По мірі кипіння концентрація тяжелокипящих речовин, які вважаються шкідливими і в самогоні зовсім не потрібні, зростає. Щоб підвищити якість самогону, мінімізувавши кількість сторонніх домішок, в схему самогонного апарату вводять сухопарник (дефлегматор, барботер, відстійник).
Конструкція такого дистилятора виглядає дещо інакше. Перегінний куб приєднаний до дефлегматору і тільки потім до холодильника. Сухопарник – ємність об’ємом 0,5-3 л, в якій відбувається переиспарение низькокиплячих компонентів браги. Шкідливі домішки конденсуються у відстійнику і випаровуються лише частково. Таким чином, в змійовик надходять пари вже більше чистої спиртовмісної рідини. На виході отримуємо самогон кращої якості.
При бажанні можна придбати подарунковий самогонний апарат, який повністю готовий до роботи і в
Перегінний куб для зручності використання може бути додатково оснащений термометром. Стандартний об’єм апарату – 10-15 л.
Як перегінного куба для саморобних дистиляторів найчастіше використовують зварні сталеві баки, молочні бідони, пивні кеги. Середній обсяг таких ємностей – 25-40 л.
З маленькими самогонными апаратами все набагато простіше, оскільки перегінний куб для них можна зробити зі звичайного кухонного начиння – скороварки, каструлі, чайники, мультиварки, навіть 3-літрової скляної банки.
Змійовик, укладений у корпус для надходження води, можна виготовити самостійно з мідної трубки або придбати скляний дефлегматор в спеціалізованому магазині, аптеці. Під сухопарник-відстійник використовувати будь-яку скляну ємність з кришкою, що загвинчується. При складанні мініатюрного самогонного апарату необхідно керуватися стандартною схемою: перегінний куб – сухопарник – змійовик – збірник самогону.
Легше всього зробити дистилятор з скороварки або мультиварки, оскільки в їх кришках передбачені отвори для виходу пари. Залишається лише приєднати до «перегонному кубі» відстійник і змійовик. Апарат готовий до дії.
Простий, але теж досить ефективний по продуктивності самогонний апарат можна зробити з
Оригінально виглядає дистилятор з старого чайника зі змійовиком з пивного силіконового шланга, надітого на носик. Герметизація кришки і місця приєднання холодильника забезпечується з допомогою тіста, глини. Додатково в схему незвичайного міні-дистилятора з чайника можна ввести 1-2 сухопарника, в якості яких використовувати баночки об’ємом 200 мл
Складного в цьому нічого немає. Впоратися із завданням може будь-хто. Самогонний апарат з 3 л банки збирається з підручних засобів буквально за годину. Тим не менше пристрій досить ефективне застосування і дозволяє отримати непоганий самогон.
Для початку беруть чисту 3 л банку з капроновою кришкою. У кришці просвердлюють дві дірочки. Отвори потрібні для того, щоб протягнути мотузку, на якій буде висіти внутрішня конструкція з холодильника, лійки і збірки дистиляту.
Основна функціональна деталь пристрою – холодильник. Найкраще підходить для охолоджувача мідна або жерстяна банка об’ємом 0,5 л. Потрібно доверху наповнити її дрібними металевими виробами – цвяхами, болтами, гайками і т. д. залити водою і заморозити. Для підвішування конденсатора на мотузочці всередині скляної пляшки в верхній частині баночки, на протилежних сторонах, просвердлюють 2 отвори.
Лійка – допоміжний елемент міні самогонного апарату. Виготовляють її з пластикової пляшки
Ємність для збору дистиляту роблять з баночки (0,33 л) з-під газованих напоїв, пива, слабоалкоголки. Відмірюють від нижнього краю 7 см, відрізають, ближче до верхнього краю просвердлюють 2 отвори. Обсяг отриманого збірника дорівнює приблизно 50 мл, що цілком достатньо для отримання самогону в 3-літрової сулії.
Збирають самогонний апарат у наступному порядку: збірник готового продукту – лійка – замерзлий охолоджувач – капронова кришка. Кінці вірьовок зав’язують. Акуратно опускають отриману конструкцію у банку з брагою (200-250 мл). Щільно закривають кришкою. Дистилятор приведений в готовність.
Як використовувати таке незвичайне пристрій для отримання самогону? Банку ставлять на радіатор опалення, батарею, електричну грілку. Брага буде повільно нагріватися, спирт випаровуватися і у вигляді конденсату осідати на стінках охолоджувача. Звідти через лійку спиртовмісна рідина стікатиме в збірник.
Через 10-12 годин «накапає» 50 мл самогону. Обережно, щоб не пролилося ні краплі, відкривають банку, виймають внутрішню конструкцію, дистилят зливають. Просто і сердито.
Кількість отриманого таким способом дистиляту, звичайно, мізерно, але якщо одночасно поставити на батареї 10-20 бутлів, можна отримати за ніч 0,5-1 л самогону. Тим більше що процес протікає самостійно, без участі людини.