Гідроізоляція дерев’яної підлоги — види гідроізоляції і технологія проведення робіт

Навряд чи варто приховувати той факт, що дерево поряд з численними перевагами, які зумовили популярність цього матеріалу для будівництва будинків, має і недоліки. І один з найбільш значних — нетерпимість вологи. Саме тому гідроізоляція дерев’яної підлоги — важливий етап будівництва, забезпечує надійність і довговічність зведеного споруди. При підвищеній вологості грунту цей незначний, як може здатися деяким, момент має вирішальне значення.Зміст

• Штукатурна гідроізоляція
• Фарбувальна гідроізоляція
• Обклеювальна гідроізоляція
• Лита гідроізоляція

• Гідроізоляція фундаменту
• Гідроізоляція зовнішніх поверхонь

? Трохи про дерев’яних підлогах

Процес гідроізоляції неможливий без теоретичних знань про дерев’яних підлогових покриттях. Отже, термін «дерев’яна підлога» передбачає три його різновиди:

• Дощатий — дошки з пазами не менше 30 мм;
• Паркетну. У цю групу входять паркетні панелі, ламінат, пробка;
• З деревних плит — листи фанери, ДСП, призначені під подальше оформлення за допомогою декоративних засобів, наприклад, лінолеуму або ковроліну.

Гідроізоляція — комплекс заходів, спрямований на захист перерахованих вище матеріалів від негативного впливу вологи. Без цього заходу (або при безграмотному його проведенні) дерев’яні конструкції та покриття приходять в непридатність дуже швидко.

? Способи гідроізоляції дерев’яної підлоги

На сьогоднішній момент існують наступні види гідроізоляції:

? Штукатурна гідроізоляція

Такий тип захисту дерев’яної підлоги від вологи надзвичайно популярний, оскільки виконати його самостійно, не вдаючись до допомоги фахівців, легко. Підлога очищується від пилу та сміття, просушується. Необхідно приготувати розчин з цементу й штукатурки у співвідношенні 1:2, який наноситься на чисту суху поверхню. Через 15 хвилин після нанесення першого шару, можна приступати до накладання наступних, не забуваючи про інтервалі для просушування.

Це важливо!
У середньому наноситься 4 шару штукатурної гідроізоляції.

Штукатурна гідроізоляція дуже популярна

Протягом 24 годин після процедури потрібно зволожувати підлогу водою. Здійснювати будь-які фізичні навантаження на поверхню забороняється.

? Фарбувальна гідроізоляція

Метод передбачає використання бітумних або полімерних лаків, але варто врахувати, що термін служби такої гідроізоляції коротке — не більше 5 років.
Поверхня очищається і просушується. При необхідності ями зашпаровуються шпаклівкою, а виступи шліфуються. Бітумна мастика наноситься в два шари, після просушування слід покрити підлогу бітумним лаком.

Нанесення полімерного лаку

? Обклеювальна гідроізоляція

Це багатошаровий «пиріг» з листових і рулонних матеріалів. За типом матеріалу обклеювальна гідроізоляція підрозділяється на:
1. Бітумну (фольгоізол, руберойд, гідростеклоізол, гідроізол).
2. Полімерну (поліпропілен, поліетилен, синтетичний каучук, полівінілхлорид, гидробутил).
3. Полімерно-бітумний (изопласт, армобитэл, филизол, экарбит, бикропласт).

Рулонні гідроізоляційні матеріали

Гідроізоляція починається з нанесення бітумної мастики, потім накладається рулонний матеріал. Крайки рулонів обробляються гідроізоляційної шпаклівкою з додаванням полімерних домішок.

? Лита гідроізоляція

Цей вид гідроізоляції вважається найбільш складним і дорогим, але, в разі якісного виконання, надійний захист від повітря і вологи на довгі роки забезпечена.
Хід робіт:

• На підготовлену (очищене, прогрунтованное і просушену) підставу укладається шар листової або рулонної гідроізоляції. Допускається використовувати руберойд, гідростеклоізол або інші сучасні матеріали. Не забувайте про необхідність армування за допомогою поліестеру або склотканини. Монтаж може здійснюватися, як гарячим, так і холодним способом. У першому випадку нанесення відбувається за допомогою газового пальника, у другому — за допомогою пульверизатора, шпателя або кисті;
• По утворився бар’єру проводиться стяжка, для якої готується розчин рідкого скла, цементу і піску в пропорції 1:1:3. Заздалегідь укладіть на дно металеву сітку 3х3 або 5х5 см, з товщиною дроту не менше 3 мм;
• Отриманий результат захищаємо ще одним шаром гідроізоляції, для чого знадобляться водонерозчинні суміші на цементній основі.

Це важливо!
Водонерозчинні суміші випускаються у вигляді порошку, розмішуються міксером і розрівнюються шпателем або правилом. Також можна нанести отриманий розчин жорсткої макловицею в 2 шари.

• Зважаючи на те, що отримана гідроізоляція нестійка до стирання, необхідно розстелити спеціальну підкладку, на яку укласти деревне підлогове покриття.

Лита гідроізоляція — найнадійніша

Лицьові поверхні більшості декоративних матеріалів, як правило, мають гідроізоляційну і прочностую захист, тому подальшої обробки не потребують.

? Гідроізоляція дерев’яного будинку

Захист дерев’яних конструкцій повинна проводитися в різних напрямках, тобто включати кілька етапів. Особливу увагу варто приділити гідроізоляції фундаменту, зовнішніх поверхонь та ванної кімнати.

? Гідроізоляція фундаменту

Дерев’яний фундамент особливо схильний до дії вологи, під впливом якої з’являються мікроорганізми, що змушують дерево «хворіти», що відразу позначається на зовнішньому вигляді споруди. До того ж вогкість надає несприятливий вплив на організм мешканців дерев’яного будинку, а значить, до питання гідроізоляції варто поставитися з максимальною відповідальністю.

Гідроізоляція фундаменту буває двох типів: антикорозійна і антіфільтраціонная. Перший варіант застосовується повсюдно, тоді як другий доцільний для підвальних приміщень з високим рівнем агресивності ґрунтових вод і великим напором. Антіфільтраціонная гідроізоляція складна у виконанні, тому їй займаються тільки фірми-професіонали.

Антифильтрационную гідроізоляцію краще довірити професіоналам

У залежності від застосовуваного сировини антикорозійна гідроізоляція буває просочувальної, фарбувальною, штукатурної, монтує, обклеювальної і засипний. Перераховані методи дають можливість захистити фундамент не тільки зсередини, але і зовні.

Горизонтальна захист проводиться на поверхні подушки підстави. Для цього знадобляться суміші на базі полімерних мастик і цементно-піщаних розчинів. У разі, коли горизонтальна гідроізоляція неможлива дерев’яна підлога ізолюється по грунту. Для цього:

• на «корінне» грунті споруджуються цегляні стовпчики (підлога лаги);
• зверху укладаються шматки поліетилену, руберойду, толі (на 4 см більше площі стовпчиків);
• решту місця засипають гравієм (попередньо просочивши його бітумом) і утрамбовують.

Вертикальна гідроізоляція робиться фарбувальним, оклеечным або комбінованим способом. Завершальний штрих — захист місця примикання фундаменту і стіни в зоні укладання підлогового покриття.

? Гідроізоляція зовнішніх поверхонь

Після гідроізоляції фундаменту і подальшої укладання лаг настає черга підлогового покриття. Гідрозахист можна здійснити кількома способами. Самий економічний і простий — застосування полімерних і бітумних лаків, які лягають на дерево суцільний мембраною, яка здатна при сезонних деформаціях розширюватися і звужуватися. Це зберігає цілісність шару.

Це важливо!
Бітумні лаки гарні ще й тим, що володіють теплоізоляційними властивостями.

Полімерні лаки вміють:

• надавати деревині певний відтінок;
• збільшувати проникність між дерев’яною поверхнею і лаком;
• зменшувати склеювальні здібності паркетного шару лаку.

Існують різні морилки, які мають широкий діапазон кольорів і здатні яскраво проявити структуру лицьового шару деревини. Паркетні лаки теж можуть послужити в ролі надійної гідроізоляції поверхні у поєднанні з чудовими декоративними функціями.

Морилки мають широкий діапазон кольорів

? Гідроізоляція підлоги у ванній

При організації гідроізоляції підлоги у вологих приміщеннях необхідно враховувати наявний санітарно-технічне обладнання, наприклад, басейн, душовою відсік і особливо наявність системи підлогового обігріву. Вологозахист під «тепла підлога» повинна відповідати підвищеним вимогам по наступним критеріям:
1. Гідрофобність.
2. Водонепроникність.
3. Паронепроникність.
4. Адгезійна здатність.
5. Стійкість до впливу лугів, солей, кислот, високих температур.

Гідроізоляція ванної вимагає підвищеної уваги

У ванній кімнаті найчастіше застосовується оклеечный спосіб. Він більш надійний і довговічний.

Це важливо!
Для гідроізоляції ванної оклеечным способом вибирайте листові матеріали на самоклеючій основі.

Також варто подумати про додаткові засоби захисту:

• зниженому рівні підлоги (на 2 см) у порівнянні з іншими приміщеннями;
• наявність поріжка, що відокремлює ванну від інших кімнат. У разі протоки цей невеликий елемент на якийсь час відверне поширення води.

Незалежно від того, який із способів гідроізоляції ви віддасте перевагу, пам’ятайте, що правильна захист від вологи — запорука довговічності підлоги і комфортного проживання в будинку з деревини.