Аналізи крові на концентрацію креатиніну сироватки можуть оцінити по CrC, беручи до уваги, що обсяг сечі і креатинін у вищезгаданому рівнянні приблизно постійні. Концентрація CrC залежить від дієти, віку і м’язової маси.

Маса тіла[кг] Креатинін плазми[мг/дл]

Для жінок розрахункове значення множать на 0,85. Було показано, що СКФ більш точно визначають за формулою:

186 1-1540203 0,747 х 1,210 .

Складність обчислення даного рівняння обмежує його використання. В цілому значення креатиніну сироватки >1,3 мг/дл у чоловіків і >1 мг/дл у жінок є патологічними. Значення можуть бути помилково підвищені вживанням великої кількості м’яса і використанням деяких препаратів . З віком показник CrC зменшує – лщ ся, але також знижується і продукція креа- | / тинина через зменшення м’язової маси і обміну речовин. Таким чином, концентрація креатиніну сироватки крові має тенденцію залишатися на рівні приблизно 1,0 мг/дл.

Інгібітори АПФ та блокатори рецепторів ангіотензину оборотно зменшують СКФ і збільшують вміст креатиніну плазми крові, оскільки викликають дилятацію виносять клубочкових артеріол більше, ніж приносять. Концентрація креатиніну змінюється назад пропорційно, але нелінійно з СКФ. Так, на більш серйозне зниження СКФ вказує не значне, а невелике збільшення значення креатиніну. Таким чином, вимірювання креатиніну більше використовують для спостереження за змінами в ниркової функції протягом часу, а не для виявлення ниркових захворювань.

Ставлення сечовини до креатиніну використовують для диференціальної діагностики преренальній від ниркової або постренальної азотемії. Значення більше 15 вважають патологічними і можуть бути при преренальній та деяких випадках постренальної азотемії. Однак концентрація сечовини залежить від вживання білка і безлічі внепочечних процесів , хоча і має ймовірний характер, в цілому ненадійний для оцінки ниркових захворювань.

Вміст електролітів сироватки можуть стати патологічними при гострої ниркової недостатності та хронічної ниркової недостатності повинні періодично перевірятися.

Загальний аналіз крові може виявити анемію при хронічних ниркових захворюваннях або, рідко, поліцитемію при нирково-клітинній карциномі, поликистозной ниркової хвороби. Анемія є часто полифакторной; вона може бути мікро — або нормоцитарной, гіпо – або нормохромной.

Ренін — протеолітичний фермент, що міститься в юкстагломерулярных клітинах нирок. Секреція реніну стимулюється зменшенням обсягу і швидкості течії крові в аферентних ниркових артеріолах і інгібується іонами натрію і затримкою води. Ренін плазми оцінюють виміром активності реніну за рівнем продукції ангіотензину в годину. Забір крові повинен бути виконаний в умовах гарної гідратації, нормальних концентраціях натрію і калію, після знаходження в положенні на спині, принаймні, протягом 15 хв. Активність реніну плазми слід досліджувати при діагностиці недостатності надниркових залоз, гіперальдостеронізму та рефрактерної артеріальної гіпертензії. Рівень реніну в ниркових венах все ще іноді вимірюють для визначення функціонального значення обструкції ниркових артерій.