Зміст статті:
- 1 Що таке тиск
- 2 Як здійснюється регуляція тиску
- 3 Якими методами вимірюється кров’яний тиск
- 4 Чому розвивається гіпертонія
Дуже часто пацієнти, коли їм ставиться діагноз «артеріальна гіпертензія», просто не розуміють про що йде мова, так як фізіологія людини і особливості кровотоку їм мало знайомі.
Про те, що таке артеріальний, а також венозний тиск, від чого воно залежить і під впливом яких факторів формується, докладно розглянуто нижче.
Розуміючи, яка фізіологія людини, пацієнту буде легше зрозуміти, що з ним відбувається, і вміти самостійно контролювати свій артеріальний, а також венозний тиск, розпізнати вчасно напад і зуміти допомогти собі самостійно.
Що таке тиск
Кров’яний тиск – це тиск крові усередині судин на їх стінки. Тиск необхідно, щоб кров могла циркулювати по кровоносній системі людини і таким чином здійснювалися життєво важливі обмінні процеси.
Тиск буває таких видів:
- Артеріальний – виникає в артеріях;
- Венозний – виникає у венах;
- Капілярний – виникає в капілярах відповідно.
Артеріальний тиск залежить від сили скорочень серцевого м’яза і кількості крові, яка виштовхується із серця в той момент, коли воно скорочується. Свій вплив на артеріальний тиск впливають також такі фактори:
Артеріальний тиск також залежить від того, наскільки еластичні стінки судин, їх здатності звужуватися і розширюватися, і від сили опору дрібних периферичних судин – капілярів і артеріол.
Коли скорочується лівий шлуночок серця, серцеву аорту виштовхується приблизно 70 мл крові. Таке скорочення називається систолой, тому верхній показник артеріального тиску називають систолічним.
Цей об’єм крові відразу пройти через судини не може, тому стінки аорти розтягуються, а тиск крові на них підвищується. Ось так утворюється систолічний артеріальний тиск.
Потім серцевий аортальний клапан закривається, – цей процес називається диастолой, а нижнє тиск, відповідно, діастолічним. Стінки аорти і великих судин, які розтягнулися під час систоли під тиском крові, тепер скорочуються і повертаються у вихідне стан. Кров при цьому проштовхується далі в капіляри.
Тиск на стінки судин, по мірі того, як кров переміщається в капіляри, зменшується, і до кінця діастоли досягає мінімальної величини – ось так формується діастолічний тиск. А величина, яку утворює різниця між систолічним і діастолічним тиском, називається пульсовий тиск.
Капілярний тиск – це тиск в периферичних судинах, капілярах і артеріолах, велику роль при цьому відіграє ступінь проникності стінок капілярів. Венозний тиск залежить від двох основних факторів:
- Тонусу венозних судин;
- Кров’яного тиску в правому передсерді.
Показники будь-якого тиску, артеріального і венозного, і капілярного, буде зменшуватися в міру видалення судин від серця. Наприклад, у серцевому аорті у здорової людини тиск дорівнює приблизно 140/90 мм. рт. ст. У великих артеріальних судинах, в тому числі і на передпліччі, де зазвичай вимірюється тиск з допомогою тонометра, тиск буде вже 120/70 мм. рт. ст, що є оптимальним показником.
У периферичних судинах ці показники знижуються до 40 мм. рт. ст. і до 10-15 мм. рт. ст. Кров’яний тиск може бути і негативним у верхній і нижній порожнистих венах і у великих венах шиї.
Як здійснюється регулювання тиску
Кров рухається по судинах і капілярах саме завдяки кров’яного тиску. Таким чином, здійснюється обмінний процес між капілярами і міжклітинною речовиною, і відбувається живлення тканин і насичення їх киснем.
Кров’яний тиск забезпечує нормальний перебіг обмінних процесів у всіх органах і тканинах, тому важливо, щоб воно залишалося стабільним.
Стабільність кров’яного тиску здійснюється шляхом саморегуляції. В судинних стінках знаходяться барорецептори. Найбільше їх у дузі аорти, каротидному синусі, судинах головного мозку і серця. Якщо відбувається відхилення кров’яного тиску, верхнього або нижнього, в ту або іншу сторону, то ці барорецептори миттєво реагують.
Імпульси від барорецепторів через нервові волокна поступають до регулює функціонування судин центру, розташованого в довгастому мозку, і приводять його в тонус. Далі імпульси передаються до кровоносних судинах – тонус їх стінок теж підвищується, а периферичний опір кровотоку змінюється.
Робота серцевого м’яза при цьому змінюється і поступово кров’яний тиск повертається до нормальних показників. Така фізіологія і називається принципом саморегуляції кров’яного тиску.
На судиноруховий центр впливають крім того, так звані гуморальні речовини, які виробляються різними внутрішніми органами. Зокрема, це гормони адреналін і норадреналін, що синтезуються у надниркових залозах. Ступінь тонусу судинорухового центру залежить від взаємодії цих двох впливів – нервового і гуморального.
Якщо такий вплив викликає збільшення тонусу регулюючого центру і судин і, як наслідок, підвищення артеріального тиску, то його називають пресорні. Якщо ж навпаки, тонус падає, і показники тиску знижуються, говорять про депрессорном ефекті.
Якими методами вимірюється кров’яний тиск
Розрізняють два основних методи вимірювання кров’яного тиску:
Прямий метод у медичній практиці застосовується для того, щоб визначити тиск у венах. Якщо людина здорова, то вона варіюється від 80 до 120 мм. вод. ст.
Якщо говорити про непрямому вимірюванні кров’яного тиску, то найбільш популярним є метод Короткова. Пацієнт при цьому повинен сидіти або лежати, а рука відводиться в сторону внутрішньою поверхнею вгору. Прилад для вимірювання артеріального тиску потрібно встановити таким чином, щоб і він, і артерія, на якій буде вимірюватися тиску, перебували на одному рівні з серцем.
Прилад для вимірювання артеріального тиску являє собою манжетку, сполучену з монометром. Манжетку накладають на передпліччя пацієнта, під неї, в області ліктьової ямки, поміщають стетоскоп, щоб прослуховувати артерію. Потім у манжетку нагнітають повітря, поки просвіт артерії повністю не звузиться – пульсація артерії через стетоскоп при цьому не прослуховується.
Потім повітря поступово випускається. В той момент, коли систолічний тиск стане вище, ніж тиск у манжетці, і кров почне з силою проходити через стислий ділянку артерії – це можна буде прослухати через стетоскоп. Зафіксовані при цьому показники манометра і будуть показниками систолічного артеріального тиску.
Якщо продовжувати далі повільно випускайте повітря з манжети, перешкода кровотоку буде все менше і менше, шуми будуть прослуховуватися все слабкіше і врешті-решт повністю зникнути. Показання манометра в цей момент прийнято вважати діастолічним артеріальним тиском.
У здорової людини в стані спокою (але не після сну) у віці від 18 до 45 років нормальним вважаються показники тиску 120/70 мм. рт. ст. Допустимі незначні відхилення в ту або іншу сторону, але не більше, ніж на 10-15 одиниць. З віком, коли еластичність судинних стінок знижується, артеріальний тиск підвищується, особливо це стосується систолічного тиску.
Щоб визначити, в якому віці який тиск буде нормальним, використовується проста формула:
ПЕКЛО макс. = 100 + В
ПЕКЛО макс. означає максимально допустимий показник кров’яного тиску, якщо результат буде вище, це говорить про те, що у пацієнта розвивається артеріальна гіпертензія. В означає вік пацієнта. Наприклад, 100 + 35, де 35 – вік пацієнта, буде дорівнювати 135, тобто допустиме систолічний артеріальний тиск – 135 мм. рт. ст.
Допустимі коливання верхнього артеріального тиску – від 100 до 140 мм. рт. ст.
Допустимі коливання нижнього артеріального тиску – від 60 до 90 мм. рт. ст.
Якщо ці цифри завищені і не повертаються в норму при декількох послідовних вимірах протягом двох тижнів, є всі підстави підозрювати розвиток гіпертонічної хвороби.
Чому розвивається гіпертонія
Найпоширеніший фактор, під впливом якого може розвинутися гіпертонія – це постійні нервові стреси та емоційні стреси. Вони можуть бути і позитивними, і негативними.
Якщо людина постійно сильно хвилюється, надниркові залози посилено виробляють адреналін і норадреналін, і викидають їх у кров.
Це призводить до підвищення тиску. Якщо пацієнт візьме себе в руки або прийме седативні препарати і заспокоїться, тиск теж нормалізується. Але якщо стреси і скачки тиску будуть відбуватися постійно, зрештою, і судин виробиться звичка звужуватися і тиск буде постійно підвищеним.
Крім того, причиною гіпертонії можуть бути патології внутрішніх органів:
- Ниркова недостатність;
- Захворювання серця та судин;
- Нервові порушення.
Артеріальна гіпертензія – дуже підступна хвороба. Велику частину часу вона може не давати про себе знати. Поступово організм починає адаптуватись до постійно високому артеріальному тиску і пацієнт вже не відчуває ніякого дискомфорту. А раз немає неприємних симптомів – значить, не потрібна і лікування.
Робити цього категорично не рекомендується, тому що гіпертонія – необоротне стан, повністю вилікувати її вже неможливо, вдається тільки контролювати показники АТ, якщо дотримувати всі рекомендації лікаря. Якщо ж стався різкий стрибок ПЕКЛО, то допоможуть тільки гіпотензивні препарати, вони повинні бути у гіпертоніка під рукою постійно.
Знаючи, як формується артеріальний тиск та від чого вона залежить, з допомогою профілактичних заходів можна не допустити різкого підвищення показників і жити повноцінним життям, без медикаментів і госпіталізації. Насамперед, слід уникати будь-яких стресів і дуже яскравих емоцій.
Потрібно дотримуватись режиму праці і вести спокійний, розмірений спосіб життя, не допускаючи жодних струсів. Природно, потрібно забути про шкідливі звички і постійно стежити за своїм харчуванням, не допускаючи різкої збільшення ваги і ожиріння.
Важливо вживати більше фруктів і овочів, багатих вітамінами, мінералами і клітковиною, і відмовитися від солі.Спортом потрібно займатися помірно, перевага віддається йоги, піших прогулянок і бігу підтюпцем на свіжому повітрі. Відео до цієї статті розповість про фізіології і анатомії серцево-судинної системи.
