Пневмофіброз являє собою захворювання, при якій в легенях відбувається розростання сполучної тканини. Така ситуація розвивається на тлі запалення і може призвести до порушення структури легень, із-за чого знижується їх вентилюються функція. Прогресування цієї недуги може призвести до деформації бронхів, втрати форми легень (зморщування), із-за чого зменшується обсяг органів. Локальний і дифузний пневмофіброз легких становлять особливу загрозу життю людини. Тому вкрай важливо знати, звідки береться така недуга, його симптоми й методи лікування.

Зміст:

  • 1 Причини появи
  • 2 Класифікація захворювання
  • 3 Симптоми дифузного пневмофіброз
  • 4 Діагностика і лікування пневмофіброз

Причини появи

Зазвичай пневмофіброз є вторинним захворюванням, яке розвивається на тлі таких факторів:

Патологія з-за куріння

  • обструктивні патології хронічного характеру
  • інвазивні або інфекційні захворювання
  • з-за регулярного негативного впливу промислових, хімічних отруйних газів і речовин, радіації
  • прийому токсичних ліків
  • при механічному пошкодженні легені
  • через куріння

Також однією з причин розвитку дифузного пневмофіброз легенів може стати генетична схильність.

Класифікація захворювання

У медицині виділяють дві форми пневмофіброз – локальну і дифузну. Така класифікація зумовлена ступенем поширеності ураження. Розглянемо кожну форму більш детально:

  • Вогнищевий (локальний) тип. У легкому спостерігається ущільнення, яке виникає на ураженій ділянці. Саме в цій частині легке починає втрачати свої обсяги, але при цьому самі функції не порушуються.
  • Дифузний тип. Тут ущільнюється вся поверхня правої або лівої (або відразу обох) частки органу, з-за чого дихальні та вентиляційні функції порушуються. М’які тканини стають більш щільними, що призводить до втрати еластичності та обсягу. Така ситуація закінчується проблемами з вентиляцією і диханням.

Є ще одне медичне поділ хвороби – прогресуючий і не прогресуючий пневмофіброз. У першому випадку час від часу недуга «активізується», із-за чого у хворого загострюється симптоматика. Така форма часто закінчується ускладненнями, причому це стосується і абсцесів. Якщо ж виконувати всі настанови лікаря і вести здоровий спосіб життя, то хвороба купірується.

Пневмофіброз легенів – невиліковна хвороба, яка потребує постійного контролю, як з боку самої людини, так і з боку пульмонолога.

Симптоми дифузного пневмофіброз

Якщо має місце локальний тип захворювання, то він практично ніяк себе не проявляє. І це має свою небезпеку, адже виявити його можна на випадковому рентгені або флюорографії. А значить високий ризик розвитку ускладнень. У той час як симптоми дифузного пневмофіброз легкого виражаються в наступному:

Пневмофіброз на знімку

  • задишці, яка з часом буде прогресувати
  • з’являється сухий кашель, причому чим сильніше людина намагається дихати, тим інтенсивніше напад
  • виникає постійне відчуття слабкості, апатії
  • якщо має місце поразка базальних ділянок, то нігтьові фаланги пальців почнуть поступово товщати
  • при запущеному захворюванні, під час дихання у хворого виникає дискомфортне відчуття в правій частині ребер,
  • нагадує тертя пробки
  • може підніматися температура
  • у грудях виникають больові відчуття, які «накочують хвилі»
  • при відсутності адекватних заходів, сухий кашель переходить у мокрий, при цьому почнуть спостерігатися кров’янисті включення

Залежно від того, в якій частині легені розвивається ураження симптоматика може трохи змінюватися. Постановкою точного діагнозу займається пульмонолог.

Діагностика та лікування пневмофіброз

Якщо лікар прийде до висновку, що симптоми дійсно схожі з симптоматикою пневмофіброз, то хворого відправляють на обстеження. Воно включає в себе декілька моментів:

Комп’ютерна томографія

  • рентген легенів і прилеглих органів
  • комп’ютерна томографія легенів
  • загальні аналізи крові
  • бронхографія
  • ангіопульмонографія
  • дослідження біоптату

Перші дві діагностики дозволять визначити місце ураження, дадуть поняття про розміри легкого та його деформації (якщо така є), чи є зміни в бронхах і судинній системі. Останнє дослідження призначене для визначення порушення вентиляційно-перфузійних відносин.

Після того, як буде видно повна картина, починають лікування дифузного пневмофіброз. Терапія має наступні цілі:

  • полегшити стан хворого
  • зупинити прогресування захворювання
  • усунути вплив негативних факторів
  • не допустити виникнення задухи

Якщо має місце гостре перебіг хвороби, то пульмонолог призначає стаціонарне лікування. Щоб купірувати запальні процеси, хворому прописують:

  • экспекторанты
  • антибіотики
  • муколітики

При проблемах з серцем, може виникнути необхідність у прийомі калієвих ліків і глікозидів для серця.

Коли пневмофиброзу посприяла алергія, то без глюкокортикоїдів не обійтися. У разі початку нагноєння і деструкції органу вдаються до операції. Такі заходи дозволяють провести резекцію ураженої області.

Також для лікування такого захворювання застосовується фізіотерапія. В неї включають:

  • лікувально-оздоровчу фізкультуру
  • курс масажу грудної клітки
  • піші прогулянки
  • дієту

Що стосується останнього, то справа в тому, що правильне харчування дозволяє здійснити прискорення репарації в легкому, а також знизити втрату білка, який виходить з мокротою. Тому в раціон хворого максимально включають продукти з вітаміном А і В9, а також кальцій, мідь, солі калію.

Завдяки розвитку сучасної медицини останнім часом стали активно використовувати стовбурові клітини. Такі заходи дозволяють відновити газообмін і структуру легенів. Якщо довести свій стан до крайньої точки, то може знадобитися трансплантація легень.

Що стосується прогнозу, то тут головну роль відіграє первинне захворювання і має воно ускладнення. Зменшення обсягів органу призводить до дихальної недостатності, а значить на легеневу артерію збільшується навантаження. Паралельно розвивається інфекція або туберкульозний процес, що і призводить до летального результату.

Руйнування легеневої структури проходить досить швидко, із-за чого незабаром в процес можуть бути залучені і бронхи. Тому важливо вчасно починати лікування. Чим раніше помітити проблему, тим легше її ліквідувати.