Пневмофіброз являє собою захворювання, при якій в легенях відбувається розростання сполучної тканини. Така ситуація розвивається на тлі запалення і може призвести до порушення структури легень, із-за чого знижується їх вентилюються функція. Прогресування цієї недуги може призвести до деформації бронхів, втрати форми легень (зморщування), із-за чого зменшується обсяг органів. Локальний і дифузний пневмофіброз легких становлять особливу загрозу життю людини. Тому вкрай важливо знати, звідки береться така недуга, його симптоми й методи лікування.
Зміст:
Зазвичай пневмофіброз є вторинним захворюванням, яке розвивається на тлі таких факторів:
Також однією з причин розвитку дифузного пневмофіброз легенів може стати генетична схильність.
У медицині виділяють дві форми пневмофіброз – локальну і дифузну. Така класифікація зумовлена ступенем поширеності ураження. Розглянемо кожну форму більш детально:
Є ще одне медичне поділ хвороби – прогресуючий і не прогресуючий пневмофіброз. У першому випадку час від часу недуга «активізується», із-за чого у хворого загострюється симптоматика. Така форма часто закінчується ускладненнями, причому це стосується і абсцесів. Якщо ж виконувати всі настанови лікаря і вести здоровий спосіб життя, то хвороба купірується.
Пневмофіброз легенів – невиліковна хвороба, яка потребує постійного контролю, як з боку самої людини, так і з боку пульмонолога.
Якщо має місце локальний тип захворювання, то він практично ніяк себе не проявляє. І це має свою небезпеку, адже виявити його можна на випадковому рентгені або флюорографії. А значить високий ризик розвитку ускладнень. У той час як симптоми дифузного пневмофіброз легкого виражаються в наступному:
Залежно від того, в якій частині легені розвивається ураження симптоматика може трохи змінюватися. Постановкою точного діагнозу займається пульмонолог.
Якщо лікар прийде до висновку, що симптоми дійсно схожі з симптоматикою пневмофіброз, то хворого відправляють на обстеження. Воно включає в себе декілька моментів:
Перші дві діагностики дозволять визначити місце ураження, дадуть поняття про розміри легкого та його деформації (якщо така є), чи є зміни в бронхах і судинній системі. Останнє дослідження призначене для визначення порушення вентиляційно-перфузійних відносин.
Після того, як буде видно повна картина, починають лікування дифузного пневмофіброз. Терапія має наступні цілі:
Якщо має місце гостре перебіг хвороби, то пульмонолог призначає стаціонарне лікування. Щоб купірувати запальні процеси, хворому прописують:
При проблемах з серцем, може виникнути необхідність у прийомі калієвих ліків і глікозидів для серця.
Коли пневмофиброзу посприяла алергія, то без глюкокортикоїдів не обійтися. У разі початку нагноєння і деструкції органу вдаються до операції. Такі заходи дозволяють провести резекцію ураженої області.
Також для лікування такого захворювання застосовується фізіотерапія. В неї включають:
Що стосується останнього, то справа в тому, що правильне харчування дозволяє здійснити прискорення репарації в легкому, а також знизити втрату білка, який виходить з мокротою. Тому в раціон хворого максимально включають продукти з вітаміном А і В9, а також кальцій, мідь, солі калію.
Завдяки розвитку сучасної медицини останнім часом стали активно використовувати стовбурові клітини. Такі заходи дозволяють відновити газообмін і структуру легенів. Якщо довести свій стан до крайньої точки, то може знадобитися трансплантація легень.
Що стосується прогнозу, то тут головну роль відіграє первинне захворювання і має воно ускладнення. Зменшення обсягів органу призводить до дихальної недостатності, а значить на легеневу артерію збільшується навантаження. Паралельно розвивається інфекція або туберкульозний процес, що і призводить до летального результату.
Руйнування легеневої структури проходить досить швидко, із-за чого незабаром в процес можуть бути залучені і бронхи. Тому важливо вчасно починати лікування. Чим раніше помітити проблему, тим легше її ліквідувати.