Як відомо, декретна відпустка не буває вічним. Мамі рано чи пізно доводиться знову виходити на роботу. Дитині ж слід відвідувати дитячий садок.
Зміст:
Дітям будь-якого віку, а в ідеалі психологи радять відправляти дітей в дитячий сад в 3,5 роки, буває важко звикнути до нових незнайомих для них умовами. Життя дитини змінюється кардинальним чином.
У звичайну рутинну обстановку вихором вриваються нові дорослі люди – вихователі та інший персонал дитячого саду, величезне, за їхніми мірками, кількість абсолютно незнайомих дітей, наявність чітко розпланованого режиму дня, а найголовніше, з ним постійно не будуть відтепер перебувати мама і тато. Всі ці факти вводять дитину в шоковий стан.
Кожен малюк має потребу в певному часовому проміжку, щоб звикнути до умов перебування в дитячому садку. Дану необхідність прийнято називати адаптацією, або пристосуванням до мінливих умов і нової обстановки.
Дитячий садок для абсолютно будь-якої дитини є незнайомим простором, знайомство з якими пов’язане з колосальною витратою психічної енергії, внаслідок чого зазвичай відбувається перенапруження фізичних і психічних сил дитячого організму.
Поведінку малюків в адаптаційний період призводить батьків в жах. Багатьох мам відразу ж відвідує думка про те, що їх чадо просто не пристосована до умов дитячого садка. Лякають батьків особливості поведінки характерні для всіх дітей, які вперше надходять у дошкільний освітній заклад.
Стрес дитини характеризується в першу чергу відривом від матері. Також в абсолютно незнайомій обстановці будь-якій дитині буде дуже важко вести себе так, як цього вимагає навколишня обстановка. Він просто не знайомий з новою моделлю поведінки, що від нього вимагають, і внаслідок цього дитина буде страждати, боячись що-небудь зробити неправильно.
З адаптаційним періодом може збігтися і криза трирічного віку, який суттєво ускладнить умови її протікання.
Зазвичай болюча для дитячої психіки адаптація проходить самостійно, через близько 4-х тижнів. Якщо ж дитина не може звикнути до умов перебування в дитячому садку більше місяця, то в такому випадку до роботи залучається спеціаліст в особі психолога.
Щоб уникнути затяжної і важкої адаптації до дитячого саду батьки повинні:
1. Готувати своїх дітей до відвідування дошкільного навчального закладу заздалегідь.
2. Приділяти належну увагу дитячому здоров’ю.
3. Вчити дітей елементарним самостійним навичкам.
4. Встановлювати чіткий структурований режим дня.
Початок навчання в садку часто перетворюється для малюка в стрес. Зміна обстановки, новий режим дня, постійне спілкування з однолітками і необхідність слухатися нянечку, а головне, відсутність батьків – все це викликає страх і занепокоєння. Тому важливо дати дитині час на адаптацію до дитячого саду.
Читайте також: Аутизм у дітей ознаки, симптоми, діагностика, лікування
І перше, що треба розуміти: підготовка до садка повинна починатися заздалегідь. Можна приводити дитину пограти на майданчиках, щоб він звикав до інших дітей. Але, головне, він повинен знати, що є місце, куди він буде ходити, як батьки на роботу. Що там цікаво і весело, багато дітей і купа іграшок. У дитини має сформуватися позитивний образ саду. І тоді він сам захоче туди ходити.
Також потрібно подумати про режим дня, це теж дуже важливо для адаптації дитини до дитячого саду.
Навіть дорослій людині важко ламати себе і вставати рано, якщо звик спати допізна, маленькому – тим більше. Тому заздалегідь варто навчити дитину вставати рано, спати вдень і лягати спати не пізніше дев’ятої вечора. Важливо, щоб він прокидався легко, це запорука гарного настрою. А значить – безболісної адаптації.
Перший час в самому садочку дитини варто залишати не більш ніж на годину. Часто буває, що в перший день, малюк не вередує і спокійно залишається один надовго. Як відомо, діти активно цікавляться всім новим. Але вже назавтра можуть початися проблеми. Тому варто збільшувати час перебування в садку поступово. Залишати дитину спочатку на півгодини, потім на годину. Пізніше до обіду або денного сну.
Перший час мамі не потрібно йти далеко. Досить чекати в коридорі або на майданчику. На адаптацію може піти два тижні, або два місяці – все індивідуально, але важливо не поспішати і дати дитині стільки часу, скільки він вимагає. Якщо він продовжує сприймати розставання з мамою дуже болісно, варто відправляти дитину в садок з татом або іншим близьким родичем.
Йдучи, батьки повинні зникати, поки дитина захоплена грою. Важливо прощатися з любов’ю. Обійняти малюка, поцілувати, погладити по голівці. Щоб він знав, що його не залишають у незнайомому місці назавжди, і мама за ним повернеться. При цьому варто використовувати часові орієнтири, які будуть йому зрозумілі. Наприклад: «Я заберу тебе після тихої години», або після прогулянки. І, звичайно, не можна спізнюватися.
А після садка дитині слід приділити максимум уваги. По-перше, похвалити. Адже він такий молодець, що зміг провести день без мами і тата, зовсім як дорослий! По-друге, розпитати його про те, як пройшов день, подружився він з кимось, або посварився. Що він їв на обід, у що грав і що йому найбільше сподобалося.
Питання можуть бути самі різні, головне висловити зацікавленість. Малюк повинен знати: він може розповісти вам все, що з ним сталося. І якщо в садку у нього з’являться проблеми, батьки зможуть їх вирішити.
Адаптація до дитячого садка — це перша сходинка соціалізації маленької людини. Тому до неї варто підійти з терпінням і відповідальністю. І тоді вона пройде безболісно як для дитини, так і для батьків.