Часто батьки, особливо добросерді мами, скаржаться друзям: «Я зі своєю донькою ніби по другому колу в школу ходжу. Всі разом робимо уроки». Інший варіант нарікань – «Мого зовсім за підручники не посадити, весь щоденник у записах «Не готовий до уроку». Як привчити дітей до виконання шкільних обов’язків і самостійності в цій справі? Дитина не вчить уроки: що робити і в чому причини?
Дотримання розпорядку дня – важлива умова формування сумлінності і відповідальності. Перед домашніми уроками дитині потрібно добре відпочити. Бажано пообідати, зробити недовгу прогулянку на свіжому повітрі.
Сідати за виконання домашньої роботи треба в певний час, не відкладаючи процес на пізній вечір. За недотримання часових термінів рекомендується накладення штрафних санкцій: пізніше сядеш за завдання – менше часу залишиться для комп’ютера, ігор у дворі, перегляду фільму і т. п.
Організація робочого місця і відсутність відволікаючих моментів (музика, включений телевізор і т. д. має значення для уважною, зосередженою роботи.
Дитина цілком може визначити сам, з якого предмета йому починати роботу – легкого або важкого. Первісне виконання легких завдань з подальшою роботою над важкими стимулює зазвичай молодших школярів. Учні старших нерідко воліють спочатку впоратися з важкими предметами, більш легкі і приємні залишити «на закуску».
Першокласникові спочатку потрібно робити уроки разом з батьками. Дитина навчається даного виду роботи.
Згодом він повинен бути мотивований установкою «я сам». Контроль дорослих не скасовується, але зводиться до перевірки на правильність і акуратність виконання. Треба привчати школяра самому знаходити помилки.
Позитивним моментом стане не прямий контроль, а батьківська зацікавленість питанням. Рекомендується помінятися ролями: дитина стане вчителем і пояснить батькові матеріал якомога доступніше.
Маленького учня обов’язково треба привчати до уважного прочитання умов завдань, завдань до параграфу. Дитині для тренування запланованих, чітких дій рекомендовано промовляти вимоги.
Будь-яка діяльність без відпочинку втомлює. Всього першокласнику для виконання домашньої роботи знадобиться близько години, другокласнику – до півтора годин. У 3-4 класах діти працездатні протягом 2-4 годин (з перервою).
Прискорить виконання домашнього завдання і буде сприяти самостійності наочний матеріал у робочого столу школяра (таблиця множення, алфавіт, опорні схеми розборів, алгоритми дій, формули).
Якщо дитина не вчить уроки: що робити? Слід пояснити дитині, що виконання уроків – це його прямий обов’язок, як і робота батьків. Успішним працівником бути модно. У якості «премії» можна влаштувати спільний відпочинок, поїздки за покупками.
Виконання домашніх завдань з рутинного процесу має стати мотивованим зобов’язанням для дитини. Не треба скупитися на похвалу, якщо маленький школяр добре попрацював над уроками.