Зміст статті:

  • 1 Стадії хвороби
  • 2 Симптоматика
  • 3 Діагностика і терапія
  • 4 Профілактика

Гіпертонічна нефропатія – це хвороба нирок, розвивається на тлі гіпертонії. При такому захворюванні уражаються дрібні ниркові артерії, внаслідок чого в органі відбуваються патологічні зміни.

Варто зауважити, що такий стан часто з’являється при гіпертонічному кризі.

Небезпека гіпертонічної нефропатії в тому, що вона може протікати безсимптомно. Чинниками появи цієї хвороби є:

  • набряки;
  • протеїнурія;
  • гіпертонічний криз;
  • підвищений вміст жирів у крові.
  • Найчастіше набряклість виникає на пізніх стадіях хвороби. Якщо такий симптом спостерігається не тільки ввечері, але і вранці, тоді необхідно обстежитися. Адже постійна набряклість вказує на збій у функціонуванні нирок.

    Крім того, причиною виникнення гіпертонічної нефропатії часто є протеїнурія. Так, високий вміст білка в урині, відмічається тривалий час, практично завжди призводить до появи проблем з нирками.

    Щоб не допустити розвитку гіпертонічного кризу, рівень тиску потрібно постійно контролювати. З цією метою його показники слід фіксувати не рідше двох разів в день.

    Якщо ПЕКЛО буде залишатися стабільно високим протягом семи днів, тоді необхідно звернутися за лікарською допомогою. Як правило, гіпертонічна нефропатія з’являється в кризовый період.

    Підвищений вміст ліпідів у крові також сприяє виникненню змін у судинах нирок. Так, якщо рівень жиру в крові завищений постійно, то з часом це призведе до поганого функціонування нирок.

    Варто зауважити, що при підвищеному рівні АТ важливо постійно здавати аналізи, з допомогою яких можна контролювати концентрацію білка в сечі.

    Якщо вміст білка буде високим, тоді знадобиться проведення повноцінного обстеження, що важливо, так як невропатія добре піддається терапії саме на ранній стадії. В іншому випадку з’явиться ряд ускладнень.

    Стадії хвороби

    Захворювання прогресує досить швидко. Існує чотири стадії розвитку гіпертонічної нефропатії.

    Так, на першому етапі зміни в нирках практично не помітні. На другій стадії, щоб зафіксувати поразку необхідно проведення спеціальних аналізів і досліджень.

    Коли хвороба знаходиться на третьому етапі нирки функціонують, але сечовипускання стає скрутним. При це виникає постійний головний біль, а показники АТ дуже завищені. Якщо на цій стадії провести грамотне лікування, то розвиток хвороби буде зупинено.

    На останньому етапі прогресування виникають такі порушення, як:

    • головний біль;
    • стабільно високий АТ;
    • набряки при гіпертонії;
    • зниження функціонування нирок.

    Якщо не провести своєчасне лікування, тоді розвивається ниркова недостатність, яка з часом переходить у хронічну форму.

    Симптоматика

    В основному гіпертонічна нефропатія з’являється у літніх пацієнтів. Як було сказано вище початкові стадії цього захворювання не характеризуються якимись симптомами, з-за чого його складно діагностувати своєчасно. Проте інколи виникає біль у серці й голові, нездужання, запаморочення, що супроводжується підвищеним АТ.

    На другому етапі розвитку хвороби відзначаються наступні прояви:

  • металево присмак;
  • неприємний запах з рота;
  • набряк усього тіла;
  • Крім того, протягом дня постійно збільшується артеріальний тиск, при цьому прийом лікарських засобів приносить короткочасний і незначний терапевтичний ефект.

    Примітно, що при гіпертонічній нефропатії може бути всього декілька симптомів, а їх інтенсивність часто незначна. Однак при виникненні таких проявів потрібно звернутися до лікаря, що дозволить виключити або підтвердити наявність змін в нирках.

    Діагностика і терапія

    Основною причиною появи проблем з нирками є гіпертонія. Діагностика гіпертонічної нефропатії досить скрутна. Тому найчастіше наявність цієї хвороби встановлюють на 3 або навіть 4 стадії протікання.

    У разі підозри на появу нефропатії необхідно здати аналіз, що визначає концентрацію білка в сечі і холестерину в крові. Крім того, потрібно перевірити, як працює серце.

    Тактику лікування підбирають індивідуально, враховуючи ступінь гіпертонічної нефропатії і загальний стан організму пацієнта. Основна мета терапії захворювання – стабілізація артеріального тиску і відновлення судинної системи, що допоможе нормалізувати функціонування нирок.

    Коли хвороба перебуває на ранньому етапі розвитку, тоді прийом лікарських засобів не знадобиться. Щоб не допустити прогресування нефропатії слід:

    • вживати необхідну кількість рідини;
    • дотримуватися дієти, призначеної лікарем;
    • відмовитися від тютюнопаління та алкоголю;
    • постійно контролювати рівень АТ.

    На 3 і 4 етапі перебігу захворювання проводиться стаціонарне лікування. В такому випадку першорядне завдання терапії – стабілізація тиску і усунення набряклості.

    Профілактика

    Мета профілактичних заходів – це дотримання дієти при гіпертонії. При нефропатії разом з сечею з організму виводиться білок, тому раціон хворого повинен бути збагачена продуктами, що містять білок. Крім того, погана робота нирок супроводжується затримкою води в організмі, тому в меню пацієнта повинна бути включена їжа, багата ліпідами.

    Таким чином, при гіпертонічній нефропатії переважні такі продукти як:

  • овочі (буряк, кабачки, картопля, морква);
  • риба (відварна або запечена);
  • молочна та кисломолочна продукція;
  • перлова, рисова, гречана каша;
  • курячий бульйон.
  • Не менш важливо враховувати калорійність щоденного раціону. Вона повинна бути не більше 2500 кКал. Щодо напоїв, то рекомендовано пити відвари, морси або компоти з суницею, журавлиною, малиною і брусницею, завдяки чому виведеться з організму зайву рідину.

    Крім того, під час дієтотерапії потрібно обмежити споживання або взагалі відмовитися від таких продуктів:

    • часник і цибулю;
    • смажена і жирна їжа, збільшує концентрацію холестерину в крові;
    • кавові напої;
    • спеції та сіль;
    • борошняні вироби та солодощі.

    Раз в 7 днів рекомендовано робити розвантажувальні дні. Так, протягом дня можна їсти тільки яблука або кефір. Відео до цієї статті розповість, чим небезпечна гіпертонічна нефропатія.