Гастродуоденіт з підвищеною кислотністю є захворюванням, зумовленим запальним процесом, який зачіпає одночасно дванадцятипалу кишку і слизову шлунка. Патологічний процес являє собою різновид гастриту хронічної форми з підвищеним виділенням шлункового соку. Для захворювання характерний перехід від запалення шлунка до дванадцятипалої кишки. Найчастіше хвороба діагностується у людей до 30 років та за ознаками має схожість з виразкою шлунка.
Зміст:
Під мікроскопом
Захворювання запального характеру – гастродуоденіт, прогресуюче в органах травної системи, виникає поступово під впливом етіологічних факторів. Слизова оболонка шлунка піддається негативному впливу патологічних процесів, в результаті чого починається запалення, одночасно шкідливу і 12–палу кишку. Поступово порушення призводить до уповільнення регенерації поверхонь стінок органів і атрофії тканин.
Під дією патологічних процесів відбувається відхилення моторної і секретної функцій. У більшості випадків при гастродуоденіті з підвищеною кислотністю діагностується дискінезія кишки (дванадцятипалої), а також підвищення шлункової моторики і тонусу.
У групу ризику входять люди, які за своїм фізіологічним особливостям схильні до розвитку захворювання (порушення функціональності клапана, призначеного для відділення кишки від шлунка). Виникає патологія у дітей і людей в молодому віці. У літніх людей захворювання діагностується дуже рідко. Причиною в більшості випадків стає неправильне харчування.
У зв’язку з тим, що слизова 12-палої кишки піддається вторинному запального процесу, то хвороба відносять до однієї з форм хронічного гастриту. Таким чином, можна встановити, що гастродуоденіт є типом прогресуючого гастриту.
З усіх існуючих видів і форм гастродуоденіту з підвищеною кислотністю найбільш часто діагностується ерозивно-хронічна форма. Її особливість полягає в тому, що вона розвивається протягом десяти років. В цей період хворий піддається низці ремісій і загострень. У проміжок стабільного станів симптоматика може виникати тільки при сильному навантаженні на шлунок, в решту часу ознаки захворювання не турбують.
У медицині термін «гастродуоденіт з підвищеною кислотністю» означає захворювання, що супроводжується виділенням великої кількості шлункового соку і симптомами гастриту. Розвивається патологія протягом тривалого часу, при цьому в період її прогресивності постійно виникають періоди ремісій і загострень. Найбільш виражені симптоми саме в момент загострення, коли хворого турбують сильні болі та інші ознаки. У той час як на момент ремісій симптоматика повністю відсутня.
Діагностика виду
В залежності від того, наскільки часто виникають періоди загострення, виділяють три типи хвороби:
При першому типі ураження слизової шлунка і кишки загострення відбуваються вкрай рідко (один раз на рік). При другому, період ремісії скорочується. А при третьому типі загострення спостерігаються раз на два – три місяці.
Навіть якщо у хворого виявлено клінічний тип патології, то тривалий період ремісії зовсім не говорить про одужання. При відсутності лікування і під дією провокуючих факторів перший тип може перейти у другий, коли симптоматика почне проявлятися набагато частіше. Повне одужання визначається при відсутності будь-яких порушень цілісності слизової поверхні тканин, уражених раніше захворюванням.
Гастродуоденіт з підвищеною кислотністю також поділяють на три основних види, що характеризують ступінь ураження органів.
Визначається тип і ступінь ураження органів у ході діагностики. В залежності від наявної клінічної картини лікар встановлює схему лікування, яка займає тривалий час. Відновити слизову за короткий проміжок часу неможливо.
Helicobacter pylori
При провокації захворювання будь причиною результатом її впливу є запалення слизової оболонки, а також порушення функцій дванадцятипалої кишки і шлунка. При тривалому впливі негативних чинників у шлунку починає виділятися соляна кислота і жовч, які сприяють збільшенню ситуації, «роз’їдаючи» слизову.
Основні провокуючі фактори (причини) поділяють на дві групи:
До першої групи відносять ряд причин, пов’язаних з порушенням функціональності організму. А до другої групи – вплив зовнішніх причин, які впливають на функціональність ШКТ.
До внутрішніх причин відносять ряд порушень функцій систем та органів організму, які виникають на тлі супутніх захворювань.
Внутрішні причини, як правило, спровоковані іншими типами порушень (вірусні, інфекцією і т. д). При ослабленні організму ризик розвитку гастродуоденіту підвищується.
Зовнішні причини – вплив на організм ззовні, яка чинить негативний вплив на його стан. Екзогенні фактори припускають значну дію на системи та органи, внаслідок якого починається запальний процес.
Неправильне харчування
Досить часто зовнішні і внутрішні причини пов’язані між собою, і при їх спільній взаємодії ймовірність розвитку хвороби вкрай висока. Окремо кожна причина може і не викликати серйозних порушень.
По прояву клінічної картини гастродуоденіт з підвищеною кислотністю ділять на дві основні групи. Симптоми кожній з груп мають характерні особливості. Виділяють такі групи ознак:
Саме подібність симптоматики з виразкою шлунка або гастритом сприяє співвідношенню захворювання до першої або другої групи.
Ознаки, що мають схожість з розвитком виразки доповнені симптомами, що відносяться виключно до гастродуодениту, пов’язаного з травмуванням слизової оболонки 12-палої кишки і шлунка.
Локалізація болю
Всі ці ознаки, як правило, виникають у період загострення і доповнюють один одного. Клінічна картина підкріплюється почуттям жовчі в роті і ослабленням всього організму під дією виснажливих симптомів.
Окрема форма гастродуоденіту з підвищеною кислотністю має симптоматику, яка має спільні ознаки з захворюванням, що спровокував запальний процес (гастрит).
Нудота
У дорослих у більшості випадків відзначаються симптоми язвенноподобной групи, а ось у дітей спостерігається симптоматика гастритоподобного гастродуоденіту з підвищеною кислотністю.
Першим кроком до лікування запалення слизової шлунка і 12-палої кишки стає візит до гастроентеролога. Фахівець проводить опитування та огляд хворого. На підставі наявних скарг пацієнта і в результаті опитування ставиться попередній діагноз, який може бути підтверджений тільки за підсумками лабораторних, а також апаратних досліджень.
Патологія на УЗД
Діагностика гастродуоденіту включає:
При необхідності можуть застосовуватися додаткові методи діагностики. Тільки після визначення загальної клінічної картини лікар встановлює діагноз, і на підставі всіх особливостей хвороби та організму визначає схему терапії.
Можливі способи лікування
Процес лікування здійснюється терапевтичним шляхом. Комплексний вплив виконується протягом тривалого часу. У більшості випадків терапія триває протягом декількох місяців, враховуючи, що період ремісії може тривати до року і більше.
Починається терапія насамперед з усунення причин захворювання та симптомів його прояви. Основний комплексний підхід включає:
Додатково при гастродуоденіті з підвищеною кислотністю рекомендується проведення фізіотерапії, загальнозміцнюючої терапії та психотерапії. Терапевтичний вплив направлено на усунення можливих причин, а також профілактику загострень.
Проводять фізіотерапію, як під час ремісії, так і при загостреннях. Обов’язково поєднання додаткового лікування з основним (прийомом препаратів і дієтою). У період підвищеної інтенсивності симптомів необхідно робити електрофорез з сульфатом цинку, Папаверином або Новокаїном. У проміжки «затишшя» рекомендується виконувати озокеритові, грязьові, або парафінові аплікації. Не зайвою буде і допомога психолога, який допоможе впоратися з емоційними навантаженнями, які негативно впливають на роботу всього ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
Підтримувати дієту слід протягом усього лікування, а також періодично вдаватися до неї для профілактики після одужання. Існують різні форми дієтичного харчування при гастродуоденіті з підвищеною кислотністю. Правильно визначити відповідний раціон харчування допоможе тільки лікар.
У більшості випадків при загостренні фахівці радять дотримуватися дієти №1, а в період зниження інтенсивності ознак можна переходити на спеціальну дієту під № 15, яка рекомендована при будь-якій формі захворювання. Дієтичне харчування за формою № 15 повинно зберігатися не менше півроку.
Особливість цієї дієти в тому, що вона схожа з раціоном, якого дотримується людина, яка веде здоровий спосіб життя, але одночасно вона включає обов’язкову поетапність вживання їжі (дрібність і частота), а також прийом виключно теплого пиття і їжі. Хворий повинен харчуватися не менше чотирьох разів за добу. Всі порції слід робити маленькі. Необхідно обов’язкове виключення з раціону гострого, солоного, пряного, смаженого і консервованого, а так само потрібно відмовитися від вживання їжі «всухом’ятку».
Дієтичне харчування по формі № 1 і № 15 має загальні вимоги, яким слід відповідати на період терапевтичного лікування.
Дієта
Обов’язковим правилом харчування при гастродуоденіті з підвищеною кислотністю є відмова від газованих напоїв, фаст-фуду, снеків, міцного чаю (кави), консервів, маринадів, соусів і приправ (гострих), і алкоголю. При цьому не існує обмежень до інших страв, які в період «затишшя» можна вживати без будь-яких ризиків, але у відповідності з усіма вимогами перерахованими вище.
Прийом препаратів є обов’язковим доповненням в лікуванні захворювання. Дотримання дієти сприяє запобіганню прогресування руйнування слизової органів, але для її активного відновлення потрібні лікарські речовини, здатні блокувати патологію повністю і прискорити процес регенерації.
Амоксицилін
Проводиться медикаментозна терапія кількома групами лікарських препаратів:
Призначенням препаратів займається лікар. Самостійно приймати медикаментозні засоби, особливо без попередньої діагностики, не рекомендується. Препарат може мати зворотний ефект, тим самим спровокувавши загострення. Також у хворого можуть бути протипоказання до ліків.
Препарати при гастродуоденіті надають загальну або спрямована дія. Для зниження інтенсивності симптоматики в період загострення можна приймати певні лікарські засоби, які мають спрямовану дію.
Триває медикаментозна терапія до тих пір, поки не буде досягнутий стійкий період ремісії, тобто повне одужання. Приймати лікарські засоби антацидний і антисекреторної групи слід курсами. Прийом виконується протягом восьми або десяти тижнів. Припиняти вживання препаратів навіть після настання ремісії не варто. Ліки інших груп є допоміжними, тому використовують їх в більшості випадків тільки проти виражених симптомів захворювання.
У випадках, коли ознаки патологічного процесу не мають явної вираженості і не доставляють хворого значного дискомфорту, крім основних медикаментозних засобів ніякі ліки не вживаються.
В залежності від ступеня ураження слизової, тривалість курсової терапії може становити від двох тижнів до року. Період прийому препаратів повинен змінюватися проміжками, які організм відпочиває. Після одного курсу робиться перерва на два (іноді і п’ять) місяців. Всі особливості медикаментозної терапії визначає фахівець, який займається лікуванням хворих.
Дитяча патологія
Гастродуодениту з підвищеною кислотністю схильні діти у віці від декількох місяців. Розвиток патології у дітей відрізняється від прояву симптомів у дорослих тим, що симптоматика поєднує в собі ознаки супутніх хвороб ШКТ, що утруднює постановку діагнозу.
Процес запалення за статистикою частіше протікає за тією ж схемою що і у дорослої людини (одночасне ураження слизових стінок 12-палої кишки і шлунка). Однак у дітей при гастродуоденіті може вражатися слизова тільки шлункових стінок, а ось кишка залишається незачепленою. Такий діагноз ставиться у 15% хворих. При порушенні функціональності шлунка страждають жовчовивідні шляхи та підшлункова залоза. Патологія має хронічний характер і не проходить абсолютно безслідно. У дорослому віці або в перехідний період хвороба знову може почати прогресувати.
Причиною гастродуоденіту у дітей стає:
При наявності генетичної схильності до захворювання, під дією негативних чинників починається запальний процес.
Особливе місце займає психоемоційний стан дітей, які часто подергаются тиску з різних сторін (батьки, вчителі, друзі і т. д). До провокуючих чинників дитячої патології відносять прийом медикаментозних засобів (НПЗЗ або глюкокортикоїдів), харчову алергію і слабкий імунітет.
Лікування дітей проводиться за схемою терапії дорослої людини. Але тривалість курсу та дозування призначається лікарем для кожного пацієнта індивідуально. Лікар враховує всі фактори (стадію захворювання, вік і вага дитини, можливі протипоказання і т. д).
Лікувати дітей самостійно без попередньої консультації з гастроентерологом та педіатрів протипоказано. Більшість препаратів не рекомендовані в дитячому віці, тому терапія визначається тільки в медичному закладі.
Для зниження ризику розвитку гастродуоденіту з підвищеною кислотністю слід дотримуватися профілактичні заходи, що включають здоровий спосіб життя (правильне харчування, заняття спортом тощо). Своєчасне визначення патологічного процесу підвищує ризики на більш швидке і безслідне одужання.