Запалення підщелепних лімфатичних вузлів часто виникає під час інфекційних захворювань у дітей і дорослих. При своєчасному комплексному підході хвороба добре піддається лікуванню і має сприятливий прогноз на одужання.

Зміст:

  • 1 Збільшені лімфовузли: в чому причина?
  • 2 Підщелепної лімфаденіт: симптоми
  • 3 Традиційне лікування подчелюстного лімфаденіту
  • 4 Терапія народними засобами: чи варто ризикувати?

Збільшені лімфовузли: в чому причина?

Лімфатичні вузли виконують функцію біологічних фільтрів, які запобігають потраплянню всередину організму хвороботворних бактерій і вірусів. Збільшення лімфовузлів відбувається найчастіше безпосередньо біля вогнища інфекції і є супутнім захворюванням.

Ускладнення тонзиліту

Найчастіше запалені лімфовузли — це результат активної роботи імунної функції організму. Підщелепної лімфаденіт зустрічається практично у кожного жителя планети з-за близького розташування потенційних джерел інфекції. Гостра або хронічна форма подчелюстного лімфаденіту виникає на тлі таких захворювань:

  • тонзиліт або запалення мигдалин
  • гайморит
  • запущений карієс
  • тривалий запальний процес під коронками
  • гнійна ангіна
  • запалення легенів
  • отит
  • гінгівіт, пародонтоз, стоматит
  • фарингіт

Запалення підщелепних лімфовузлів може бути і самостійним захворюванням. У цьому випадку причиною патології є інфекція, яка проникає в лімфатичний вузол в результаті отриманої травми.

В основі інших причин розвитку подчелюстного лімфаденіту лежать більш серйозні патології: імунні порушення. Хвороба часто спостерігають на тлі ревматоїдного артриту, червоного вовчака, сироваткової хвороби.

Іноді запалення провокує збудник туберкульозу (паличка Коха) або бактерія сифілісу. У дітей грудного віку незначне збільшення підщелепних вузлів буває під час прорізування перших зубів.

Найбільш поширена причина розвитку подчелюстного лімфаденіту — потрапляння до лимфоток стрептокока або стафілокока.

Підщелепної лімфаденіт: симптоми

Як виглядає підщелепної лимфоденит

У початковій стадії лімфаденіт підщелепних лімфовузлів протікає безсимптомно. Поступово вузли під нижньою щелепою стають тугими, чутливими до дотиків, збільшуються в діаметрі. Перехід захворювання в гостру форму супроводжуються іншими симптомами:

  • періодичні болі («простріли»), віддають у вухо
  • почервоніння запалених ділянок шкіри, які по мірі
  • наростання хвороби набувають бордовий відтінок
  • припухлість і набряк шкіри під нижньою щелепою
  • локальна гіпертермія лімфовузлів
  • біль при ковтанні
  • безсоння

Якщо вчасно не звернутися до лікаря, хвороба буде стрімко прогресувати. Набряк поширюється на всю нижню щелепу, хворому складно заснути із-за інтенсивних больових відчуттів. Підщелепної лімфаденіт вражає слизову оболонку ротової порожнини: вона червоніє і запалюється.

Підвищується загальна температура тіла до 38-40° спроби відкрити чи закрити рот викликають сильну наростаючий біль. З’являються ознаки інтоксикації організму: слабкість, ломота в м’язах, втрата апетиту. На даному етапі бажано як можна швидше звернутися за допомогою до фахівця, інакше в запалених лімфовузлах почне накопичувати гній.

Синюшний відтінок шкіри в місці запалення лімфовузла говорить про велику кількість скупчення гною, що свідчить про запущеній стадії лімфаденіту.

При підозрі на підщелепної лімфаденіт необхідно пройти діагностику у відповідного лікаря. Людина без медичної освіти не здатний визначити причину захворювання.

Симптоматика лімфаденіту схожа з іншими патологіями. Його можна сплутати із запаленням слинних залоз, абсцесом або пухлиною.

Хронічна форма лімфаденіт підщелепних вузлів не має яскраво виражених ознак, тому для встановлення діагнозу рекомендується гістологічне дослідження тканини вузла.

Традиційне лікування подчелюстного лімфаденіту

Полоскання горла солоною водою

Головне завдання лікарів — визначити і усунути інфекцію, яка спровокувала запалення лімфовузлів. При гострій формі подчелюстного лімфаденіту застосовуються:

  • Санація ротової порожнини розчином Бурова. Рідина розбавляють з водою в співвідношенні 1:10 або 1:20, оскільки активний компонент ліки: 8% ацетат алюмінію. У розведеному вигляді препарат використовується в якості примочок, компресів або полоскань.
  • Полоскання сольовим розчином. Рекомендується застосовувати при супутньому хронічному тонзиліті, можна додавати в розчин харчову соду.
  • Антибактеріальна терапія. Вибір препарату залежить від ступеня лімфаденіту, віку пацієнта, індивідуальних особливостей організму (наявність алергії на певні медикаменти). Антибіотики вживаються як у вигляді таблеток, так і у формі внутрішньом’язових ін’єкцій. Найбільш популярні антибіотики при подчелюстном лімфаденіті:
    • Ампіцилін
    • Цефтріаксон
    • Флемоксин
    • Амоксиклав
    • Амоксицилін
    • Кліндаміцин
    • Цефуроксим

    Іноді в якості додаткового засоби призначають мазі для місцевого призначення: Троксевазин, Гепариновая мазь, борний вазелін, мазь Вишневського.

    При своєчасному втручанні лікаря лікування лімфаденіту обходиться антибіотиками і традиційним полосканням рота. Якщо у пацієнта виявлений гній в одному з лімфовузлів, тоді проводиться міні-операція. На запаленому лімфовузлі робиться тонкий надріз, вміст викачується з допомогою дренажу.

    Якщо уражені кілька лімфовузлів, то розрізають шкіру під нижньою щелепою і через дренажну трубку виводиться гній. Після операції призначається курс антибіотиків, бажано вводити ліки в ін’єкційній формі.

    Під час лікування подчелюстного лімфаденіту рекомендується уникати переохолодження, протягів, пити більше рідини для якнайшвидшого виведення інфекції з організму.

    Терапія народними засобами: чи варто ризикувати?

    Чай з кореня імбиру

    Підщелепної лімфаденіт не піддається лікуванню народними методами, особливо у разі нагноєння лімфовузлів. Застосування народних рецептів доцільно на ранній стадії лімфаденіту для полегшення симптомів захворювання.

    Для зміцнення імунітету в домашніх умовах можна вживати:

    • імбирний чай
    • настоянку ехінацеї (30 крапель розвести в 0,5 склянці води, пити тричі на день)
    • чорничний сік
    • свіжовичавлений сік буряка
    • відвари з лікарських рослин, що володіють природним
    • властивістю антисептика (ромашки, кропиви, мати-й-мачухи, материнки, деревію)

    Категорично забороняється гріти лімфовузли. Навіть при відсутності високої температури прогрівання провокує поширення інфекції на прилеглі тканини. Біль посилюється, збільшується площа набряку. Також не можна і заморожувати запалений лімфовузол. Прикладання льоду протипоказано при інфекційно-запальних процесах.

    Замість сумнівних заходів щодо самолікування бажано прислухатися до порад лікаря. Хороший ефект при подчелюстном лімфаденіті дає фізіотерапія: УВЧ-процедури або кварцове опромінення. Для стимуляції імунітету призначаються вітамінні комплекси.

    Під час лікування рекомендується дотримуватися дієти: відмовитися від фаст-фуду, смажених і гострих страв, віддати перевагу молочним продуктам і нежирному м’ясу.


    Запалення підщелепних лімфовузлів можна уникнути, виконуючи прості заходи профілактики: не запускати респіраторні інфекції, пройти лікування у стоматолога, а будь-які пошкодження шкіри (подряпини від домашніх тварин, ранки від порізів) обробляти дезінфікуючими засобами. У цьому випадку ризик захворіти підщелепні лімфаденітом зводиться до мінімуму.