Зміст статті:

  • 1 Склад і дія
  • 2 Показання до застосування
  • 3 Інструкція по застосуванню препарату
  • 4 Протипоказання і побічні дії
  • 5 Що ще потрібно врахувати при лікуванні Лозартаном
  • 6 Взаємодія з іншими лікарськими препаратами
  • 7 Вартість та відгуки

Таблетки від тиску Лозартан є засобом для зниження артеріального тиску, належать до групи непептидных блокаторів рецепторів ангіотензину 2, вибірково впливаючи на вказані рецептори.

Лозартан нейтралізує судинозвужувальну дію ангіотензину 2, нормалізує вироблення альдостерону наднирковими і сприяє стійкому зниженню артеріального тиску.

Таблетки Лозартан від високого тиску відносяться до препаратів тривалої дії – до 24 годин. При цьому вони доступні, а тому часто вибираються для тривалого лікування пацієнтами, що страждають артеріальною гіпертензією різних ступенів.

Склад і дія

Основним активним компонентом таблеток є речовина лозартан калію. Таблетки випускаються в різних дозуваннях: 12,5 мг, 25 мг, 50 мг і 100 мг активного компонента. Таблетки вкриті оболонкою жовтого кольору, всередині білого кольору, упаковані в алюмінієві блістери по 15 або 30 штук.

Блістери упаковані в картонні коробки, їх може бути в одній упаковці 2 штуки по 15 таблеток, або одна штука по 30 таблеток.

Після попадання в травний тракт таблетки Лозартан швидко розчиняються і всмоктуються. Основне метаболизирование препарату проходить у печінці, де він перетворюється на активний карбоксильний метаболіт, що має виражену фармакологічну дію.

Біодоступність лікарського засобу становить 33%. Рівень зв’язування лозартану з білками крові і активним метаболітом становить більше 98%.

Виводиться лозартан разом із сечею – 35%, і жовчю – понад 60% відповідно в незмінному вигляді та у вигляді метаболітів.

Показання до застосування

Таблетки Лозартан призначають у таких випадках:

  • Для зниження артеріального тиску при гіпертонії різних ступенів;
  • При високому ризику розвитку асоційованих патологій серцево-судинної системи і летального результату у тих, що страждають артеріальною гіпертензією та ураженнями лівого серцевого шлуночка;
  • Для зниження ризику інсульту та інфаркту міокарда;
  • Як захисне лікарський засіб пацієнтам, що страждають на цукровий діабет, що супроводжується протеїнурією. Таблетки уповільнюють розвиток ниркової недостатності та зменшують протеїнурію при високому ризику смертності;
  • При хронічній серцевій недостатності, коли лікування інгібіторами АПФ виявилося не ефективним.

Інструкція по застосуванню препарату

Таблетки Лозартан від високого тиску приймають один раз на добу, прийом лікарського засобу не прив’язують до прийомів їжі. Таблетки не розжовують, ковтають, запиваючи водою. Дозування препарату наступна:

  • При лікуванні артеріальної гіпертензії для зниження тиску початкова доза становить 50 мг на добу. Якщо препарат погано знижує тиск, добова доза збільшується до 100 мг за один прийом.
  • При серцевої недостатності на початку терапії призначається по 12,5 мг на добу, через 7 днів після лікування при нормальній реакції пацієнта доза збільшується в два рази, тобто, становить 25 мг на добу, і через тиждень ще в два рази до 50 мг на добу. Така доза при добрій відповідної реакції організму залишається підтримуючої на весь час лікування.
  • Для профілактики інсульту, серцево-судинних патологій та зниження ризику гіпертрофії лівого шлуночка та смертності при гіпертонічній хворобі приймають по 50 мг препарату один раз на добу на початковому етапі лікування. Якщо препарат погано знижує артеріальний тиск, дозування збільшується до 100 мг на добу і чи залишається колишньою, але до пігулок Лозартан додається сечогінний препарат гідрохлоротіазид.
  • При супутньому цукровому діабеті, ускладненому протеїнурією, початкова доза препарату становить не більше 50 мг на добу, потім доза може бути збільшена до 100 мг на добу, якщо препарат знижує тиск недостатньо. Якщо пацієнт приймає діуретики у високих дозах, таблетки Лозартан призначають по 25 мг раз на добу.

    • Якщо пацієнт страждає хронічною печінковою недостатністю, переніс операцію з пересадки нирки або йому більше 75 років, починати лікування підвищеного тиску слід з мінімальної дози 25 мг на добу.

    Таблетки не мають специфічних побічних ефектів у період адаптації організму до лікування цим препаратом або при відмові від нього. Але для підвищення ефективності активної речовини рекомендується брати їх в один і той же час. Це дозволить уникнути передозувань або стрибків артеріального тиску.

    Якщо прийом таблетки був пропущений незалежно від того, яка була причина, слід прийняти звичайну дозу відразу ж, як тільки з’явилася така можливість, або ж у час, максимально наближений до звичного часу прийому лікарського засобу.

    Подвоювати дозу категорично не рекомендується.

    Протипоказання і побічні дії

    Лозартан відноситься до препаратів з високим гіпотензивною дією, а тому має цілий ряд протипоказань і можливих побічних ефектів.

    Це основна причина, по якій не варто самостійно починати лікування Лозартаном або ж змінювати дозування і схему прийому навіть при різкому підвищенні артеріального тиску.

    Основні протипоказання до застосування цих таблеток наступні:

    • Гостра печінкова недостатність – більше 9 балів за шкалою Чайлд-П’ю;
    • Генетично обумовлена непереносимість галактози;
    • Гіперчутливість до компонентів препарату;
    • Мальабсорбція глюкози-галактози або дефіцит лактази.

    Обов’язково слід ознайомитися з можливими побічними ефектами і при виникненні одного або декількох з них повідомити про це лікаря для коригування дозування або збірки аналога препарату.

  • З боку центральної нервової системи можливі такі порушення: головний біль, мігрені, безсоння або сонливість, підвищена стомлюваність, неспокійний стан, погіршення пам’яті, парестезія, периферична нефропатія, тремор, депресивні стани.
  • З боку органів зору, смаку і слуху: дзвін у вухах, нечітке зображення предметів, кон’юнктивіт, закладеність носа, кашель без інших симптомів застуди, синусит, фарингіт, біль у горлі.
  • З боку органів травного тракту: нудота, блювання, діарея, печія, анорексія, пересихання слизової рота.
  • З боку опорно-рухового апарату – міалгія, судоми, біль у суглобах спини та нижніх кінцівок, артралгія.
  • З боку серцево-судинної системи: брадикардія, тахікардія, аритмія, стенокардія, інфаркт міокарда, анемія.
  • З боку сечостатевої системи: зниження статевого потягу і дітородної функції у чоловіків, розлади менструального циклу у жінок.

    • Також у деяких випадках при тривалому прийому препарату або збільшенні дозування можуть відзначатися такі явища, як світлобоязнь, сухість шкірних покривів, свербіж і висипання, набряки обличчя та губ, алопеція, припливи крові до голови, гарячкові стани, васкуліт, эозонофилия.

    Що ще потрібно врахувати при лікуванні Лозартаном

    Препарат зазвичай добре переноситься пацієнтами в будь-якому віці старше 18 років і не вимагає додаткової коригування, лише для пацієнтів старше 75 років початкова доза 50 мг на добу знижується в два рази до 25 мг на добу.

    Якщо у пацієнтів з серцево недостатністю та підвищеним артеріальним тиском хороший терапевтичний ефект був досягнутий після лікування інгібіторами АПФ, не рекомендується припиняти прийом і переходити на Лозартан або його аналоги.

    Якщо у хворих після тривалого прийому сечогінних препаратів спостерігається зневоднення організму, при початку прийому Лозартану може виникнути симптоматична артеріальна гіпотензія. Щоб уникнути цього, лікування слід розпочинати зі зменшених доз Лозартану, або ж спочатку припинити прийом діуретиків і усунути дегідратацію.

    Якщо препарат призначається пацієнтам, страждаючим нирковою недостатністю або цукровим діабетом, слід постійно контролювати їх стан може розвинутися гіперкаліємія. У цьому випадку прийом препарату слід припинити.

    Рівень калію в крові слід постійно контролювати також у пацієнтів літнього віку, якщо пацієнт проходить курс лікування калійзберігаючими діуретиками, лікування Лозартаном починати не варто. До гострої ниркової недостатності може призвести одночасний прийом Лозартану з діуретиками та нестероїдними протизапальними засобами.

    Цей побічний ефект відноситься до оборотним, стан пацієнта нормалізується, як тільки препарат скасований або знижена його дозування. Тому потрібно вести постійне медичне спостереження за пацієнтами-гипертониками похилого віку, якщо вони проходять комплексну терапію, і Лозартаном у тому числі.

    При виконанні роботи, що вимагає підвищеної концентрації уваги або управління складними механізмами, в тому числі і транспортними засобами, слід або відмовитися від прийому Лозартану, або тимчасово не займатися подібною діяльністю.

    Взаємодія з іншими лікарськими препаратами

    Це препарат можна комбінувати з іншими лікарськими засобами гіпотензивної дії. Він буде посилювати ефективність симпатолітики та бета-адреноблокаторів, при поєднанні з діуретиками може спричиняти адитивний ефект. Нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати ефективність Лортазана.

    Ніякої взаємодії не відзначено з такими препаратами:

    • Гідрохлоротіазид;
    • Дигоксин;
    • Варфарин;
    • Циметидин;
    • Кетоконазол;
    • Еритроміцин.

    Якщо пацієнт постійно приймає будь-які препарати для лікування хронічних захворювань, перед початком прийому Лозартану слід обов’язково повідомити про це лікаря, щоб уникнути небажаних побічних явищ.

    Вартість та відгуки

    В аптеках цей препарат відпускається тільки за рецептом лікаря. Ціна однієї упаковки місткістю 30 таблеток з дозуванням 50 мг активного становить 212 рублів. Ціна буде змінюватися в залежності від кількості таблеток в упаковці і концентрації активної речовини.

    Деякі пацієнти відмовляються приймати цей препарат і просять замінити його аналогами, ознайомившись з довгим списком можливих побічних ефектів. Насправді більша частина із них відзначається досить рідко і майже завжди препарат переноситься добре. Найбільш поширені такі скарги пацієнти, як запаморочення, кашель, закладеність носа.

    Набагато рідше надходять скарги на розлади травної системи, порушення з боку нервової системи, алергічні реакції. Іноді хворі скаржаться на підвищену пітливість, прискорене сечовипускання, закладеність носа і фарингіт. І лікарі, і досвідчені пацієнти рекомендують з великою обережністю приймати Лозартан у поєднанні з іншими лікарськими засобами.

    Найчастіше причина виникнення небажаних побічних реакцій лежить у неправильному дозуванні або комбінації з іншими лікарськими засобами, про прийом яких пацієнт промовчав.

    Оскільки синдром відміни препарату зафіксований на даний момент не був, при необхідності його можна безперешкодно замінювати іншими гіпотензивними лікарськими засобами, але тільки після консультації лікаря. Самостійна відміна препарату або заміна іншими може призвести до погіршення стану пацієнта.

    Також відзначено, що особливо ефективний цей препарат для зниження артеріального тиску на ранніх стадіях захворювання. Багато пацієнти приймають його курсами лікування протягом двох і більше років і при цьому ніяких небажаних побічних ефектів не спостерігається навіть при збільшенні дозування.

    Аналогами препарату є:

    Блоктран, Брозаар, Вазотенз, Веро Лозартан, Зисартан, Карзартан, Козаар, Лакеа, Лозап, Лозарел, Лориста, Лозакор, Лотор, Презартан, Реникард. Відео до цієї статті покликане відповість на запитання щодо необхідності приймати таблетки при високому тиску.