Підвищена пітливість у жінок, причини якої можна перераховувати довгим списком, не рідкісне і швидше неприємне, ніж звичне явище. Якщо вірити статистиці, то жінки потіють в два рази частіше і рясніше чоловіків в силу особливостей організму і складних періодів, що виникають у певні моменти життя.

Зміст

  • Про норми, дискомфорті і видах жіночого гіпергідрозу
  • Що викликає гіпергідроз у жінок
  • Прості рекомендації для поліпшення стану
  • Про методи лікування та ефекті
  • Косметичні засоби від поту — простий спосіб усунути запах
  • Висновок — корисно знати

Про норми, дискомфорті і видах жіночого гіпергідрозу

Очевидно, що підвищене потовиділення у жінки — це проблема, пов’язана з дискомфортом і нервозністю з приводу неакуратних слідів на одязі, неприємного запаху та інших супутніх їй проявів.

Крім того, гіпергідроз викликає цілком виправдане занепокоєння у жінок, здатних адекватно оцінювати стан здоров’я. Денна або нічна сильна пітливість на тлі загального благополуччя виглядає недоречно і змушує уважніше прислухатися до сигналів організму.

Втім, пітливість пітливості ворожнечу. Нормальним потовиділення вважається в якості реакції на будь-які обставини, як внутрішні, так і зовнішні. Так, наприклад, якщо в приміщенні або на вулиці спекотно, потіти почне будь-яка нормальна людина — так організм буде охолоджуватися.

Під час фізичних навантажень виділення поту також вважається нормою, так само, як і в період боротьби організму з вірусними та респіраторними захворюваннями, що супроводжуються сильним жаром.

Нормальне виділення поту приносить користь. Жінки таким чином позбавляються від токсинів, надлишків жиру. Перевищення норми потовиділення без наявних на те видимих причин — сигнал про небезпеку, що вимагає негайної реакції.

Що викликає гіпергідроз у жінок

Потрібно розуміти, що сильне потовиділення у жінок пов’язано як із загальними для чоловіків причинами, так і з суто індивідуальними, властивими виключно жіночому організму. Поділяють гіпергідроз ідіопатичний — безпричинний і вторинний — наслідок захворювання. Перший варіант зазвичай проявляється у певних зонах, тобто, носить локальний характер. Другий буває як локальних, так і генералізованим.

Найчастіше сильне потовиділення локального характеру виникає в силу наступних причин:

  • Інфекцій, що супроводжуються підвищенням температури і рясним потовиділенням, як наслідком.
  • Захворювань ендокринної системи з гормональними збоями і посиленою роботою потових залоз (цукровий діабет, дисфункція яєчників, гіпертиреоз та ін).
  • Хвороб серцево-судинної системи (колапс, інфаркт, шок тощо).
  • Вагоинсулярных і симпатоадреналових кризів.
  • Інтоксикацій, включаючи інфекційні.
  • Порушення метаболічних процесів у зоні кісткової та хрящової тканин у наслідок захворювань опорно-рухової системи.
  • Злоякісних пухлин (лімфоми, лейкемія хвороба Ходжкіна тощо).
  • Побічних ефектів на прийом лікарських препаратів (інсуліну, аспірин, морфін і ін).
  • Крім того рясне потовиділення причини у жінок можуть викликати типово жіночого характеру, пов’язані в першу чергу з гормональною перебудовою організму в певні періоди життя. До них відносяться:

  • Менструації. У передменструальний період підвищується рівень гормонів, що тягне за собою млявість, розбитість, слабкість і підвищене потовиділення.
  • Вагітність. Перші три місяці формування малюка пов’язані з активною гормональною перебудовою в жіночому організмі, що може викликати гіпергідроз.
  • Клімакс — вікова особливість. Виникає після 50 років і пов’язаний зі зміною гормонального фону, а отже, підвищеною пітливістю, перепадами настрою, проявом втоми.
  • Перші місяці після пологів — характеризуються багатою виробленням пролактину під час грудного вигодовування.
  • За даними статистики, у 15% жінок проблема з пітливістю стоїть особливо гостро і відбивається на рівні життя, настрої, взаєминах і працездатності, вносячи дисбаланс у звичний ритм. Якщо гіпергідроз викликаний перерахованими вище «жіночими» змінами, то для нормалізації стану достатньо буде почекати закінчення делікатного періоду, не вдаючись до медичної допомоги.

    Інша справа, якщо підвищене потовиділення (лікування буває життєво важливим почати якомога раніше) — ознака небезпечного захворювання або патології. У цьому випадку потрібно терміново пройти обстеження для оцінки ситуації та прийняття рішення про дії у подальшому.

    Прості рекомендації для поліпшення стану

    Якщо результати обстеження виявилися близькими до норми, але пітливість продовжує докучати, заважаючи повноцінного життя, наприклад, внаслідок спадкових причин, варто спробувати поліпшити ситуацію, слідуючи простим рекомендаціям. Примітно, що поради підійдуть як дівчаткам-підліткам з постійними гормональними збоями, так і жінкам старше 60 років, що переживають або пережили клімакс.

    Для полегшення стану фахівці рекомендують:

  • Правильно харчуватися, уникаючи гострих, солоних, жирних продуктів і солодощів, роблячи акцент на багату клітковиною їжу, корисні білки тваринного походження. Окремий пункт — прийом вітамінів і відмова від алкоголю та куріння.
  • Стежити за особистою гігієною, практикуючи прийом контрастного душу.
  • Користуватися правильними антиперсперантами.
  • Щодня обтиратися вологими рушниками.
  • Уважно ставитися до вибору нижньої білизни — воно повинно бути з «дихаючих» матеріалів.
  • Намагатися налаштовуватися на позитивне сприйняття навколишнього світу, приділяючи час медитації та спорту.
  • Стежити за вагою і обміном речовин.
  • Провітрювати приміщення, робити вологе прибирання.
  • Крім того, вважається, що при відсутності серйозних проблем, зменшити потовиділення допоможе одяг з натуральних тканин темних відтінків в стилі oversize.

    Про методи лікування та ефекті

    Не завжди виявлені причини потовиділення дозволяють сподіватися на ефект від простого дотримання вищеописаних рекомендацій. Коли суть проблеми набагато глибше, ніж спадковість, низька стресостійкість або ПМС, часто єдиним рішенням стає оперативне втручання, або призначення чинного медикаментозного лікування.

    Єдиного лікарського препарату від надмірної пітливості не існують. Ліки підбирають в залежності від проблеми. Якщо причина в серйозне захворювання, наприклад, туберкульоз, лейкемії та інших, лікування зосереджують саме на них, вважаючи гіпергідроз ні чим іншим, як наслідком недуги.

    До основних лікарських препаратів для боротьби з підвищеним потовиділенням відносять кошти заспокійливого та седативної дії, що дозволяють нормалізувати емоційно-психологічний стан.

    Поширеним методом лікування є і фізіотерапія. Найчастіше вона будується на проведення очищає пори для нормалізації роботи потових і жировыделительных залоз процесу — іонофорезу.

    Певного ефекту при гормональному збої допомагає досягти і замісна гормональна терапія.

    А ось хірургічне лікування завжди пов’язане з певними ризиками і виправдовує себе лише в тих випадках, коли ні заспокійливі, ні фізіотерапія і тим більше внесені зміни в спосіб життя не дають результатів. Під ним розуміють проведення таких маніпуляцій:

    • ендоскопічної симпатектомії — проводять для усунення дисфункцій, пов’язаних з симпатичної вегетативної гілкою нервової системи;
    • обколювання ботоксом — сприяє блокуванню залізистих і потових каналів;
    • кюретаж — проводять лазером, ультразвуком або шляхом оперативного втручання;
    • ліпосакцію аксілярних зон — показано жінкам з надмірною вагою.

    Якщо описані хірургічні та медикаментозні методи викликають недовіру, страх і побоювання за результат і наслідки, варто спробувати вирішити проблему за допомогою народних засобів і методів.

    Наскільки ефективні відвари і настоянки, коли підвищена пітливість пахв у жінок не є проявом серйозних проблем зі здоров’ям? Судити про це можна лише після тестування засобів, приготованих за народними рецептами.

    Головне достоїнство сумішей — натуральність і відсутність побічних ефектів. Саме тому, не маючи схильності до алергії, можна без побоювань спробувати їх у дії.

    Ефективною вважається настоянка на основі хвоща. Готують її з подрібненого сухого хвоща, заливається спиртом в пропорції 1:10. Перед споживанням настоянці дають час настоятися протягом двох тижнів. Хвощ можна замінити волоськими горіхами.

    Жінкам з локалізацією поту в області обличчя, народні цілителі рекомендують ранкові вмивання водою замінити некипяченым парним молоком або міцним чорним чаєм з наступним природним обсыханием шкіри.

    Усунути пітливість ніг у жінок допоможе ванна з відваром з кори дуба або ж регулярні обтирання содовим розчином з розрахунку 5 г соди на склянку окропу.

    Рясно які пітніють долоні можна «врятувати» соком лимона або борним спиртом, використовуваними в якості розчинів для обтирання.

    Кращим засобом для зниження рівня потовиділення по всьому тілу стане відвар з м’яти в якості ополіскувача після душу.

    Косметичні засоби від поту — простий спосіб усунути запах

    Тим, хто не готовий до радикальних заходів і не довіряє народним засобам, варто спробувати поліпшити ситуацію з допомогою косметичних розробок спеціально для усунення запаху і слідів поту. Мова йде про антиперсперантах, які в житті кожної дівчини, жінки займають особливе місце.

    Виділяють кілька варіантів коштів: тверді, рідкі та аерозольні. Всі вони діють за одним принципом — знімають пітливість за рахунок входять до складу хлориду і хлоргідрату. Найбільш ефективним вважається тендем цирконію і алюмінію. Антиперспіранти зі складом на основі цього поєднання відмінно справляються з блокуванням потових залоз, не впливаючи при цьому на кількість поту, що виділяється.

    Більш делікатно діє антиперспірант з дифеманіл метилсульфатом в основі. Принцип його роботи побудований на подачі імпульсів до центрів освіти поту з регулюванням його кількості. Діють засобу протягом доби, не підходить для надчутливої шкіри.

    Висновок — корисно знати

    Якщо підвищене потовиділення не пов’язане з серйозними захворюваннями і розладами організму, прогноз лікування обов’язково сприятливий. Починати потрібно з внесення правильних змін у спосіб життя, попутно вибираючи дійсно працює і безпечний антиперспірант, що дозволяє досягти швидкого результату.

    Якщо прості способи і рекомендації не допомагають, допускається хірургічне втручання. Від гіпергідрозу, як наслідку захворювання, позбутися можна тільки винятком самої причини його появи — лікуванням недуги.