Щитовидна залоза – це орган, здатний призвести до дисбалансу весь організм людини. Збільшення щитовидної залози часта патологія в наш час, якою страждають більше 50% населення Землі. На жаль, в більшості випадків проблема не вирішується на початковій стадії, а хворим доводиться до ускладнень, які можуть обернутися неприємними наслідками.
Зміст:
- 1 Причини збільшення щитовидної залози
- 2 Симптоми
- 3 Де проявляється біль при збільшенні щитовидної залози
- 4 Стадії процесу
- 5 Форми збільшення
- 5.1 Дифузні зміни
- 5.2 Збільшення вузла залози
- 5.3 Збільшення частки щитовидної залози
- 5.4 Збільшення медіани
- 5.5 Збільшення об’єму залози
- 6 Ускладнення і наслідки патології
- 7 Діагностика
- 7.1 УЗД
- 7.2 Біопсія
- 7.3 МРТ
- 7.4 Термографія
- 7.5 Аналіз крові на рівень гормону
- 7.6 Радіоізотопне сканування
- 8 Методи лікування
- 8.1 Лікування збільшення щитоподібної залози при гіпертиреозі
- 8.2 Лікування зоба при гіпотиреозі
- 8.3 Коли рекомендують операцію
- 9 Профілактика
- 9.1 Масова профілактика
- 9.2 Групова профілактика
- 9.3 Індивідуальна профілактика
Причини збільшення щитовидної залози
Збільшення щитовидної залози має свою назву – зоб. Така патологія може розвинутися у людей незалежно від віку, статі, і причинами порушення можуть стати наступні причини:
- Зловживання алкоголем і куріння. Шкідливі звички вдаряють по імунітету, що серйозно послаблює організм, і він насилу чинить опір вірусам і бактеріям.
- Хронічні захворювання в гострій формі може дати ускладнення на будь-який орган людини, включаючи щитовидну залозу.
- Погана екологія.
- Праця на шкідливому виробництві.
- Порушення правил харчування. Часте поїдання шкідливої їжі, напівфабрикатів негативно впливає на стан щитовидної залози.
- Нестача йоду в організмі.
- Неадекватна робота гіпоталамуса і гіпофіза. Порушення сигналу від цих органів руйнівно впливають на роботу всього організму.
- Новоутворення.
- Зміна гормонального фону. Під цей пункт найчастіше потрапляють представниці жіночої статі, так як їх організм піддається таким зміною не раз за життя, це: статеве дозрівання (початок менструації), вагітність, пологи, менопауза.
- Нервові перенапруження, стреси.
- Зміни в залозі з різних причин.
- Негативний вплив медикаментів, які можуть пригнічувати гормони щитовидки.
Щитовидна залоза виробляє життєво важливі гормони, які відповідають за всі обмінні процеси в організмі. Порушення в роботі цього органу призводять до незворотних процесів.
Ендокринологи відзначають, що головною причиною збільшення щитовидної залози є тривалий дефіцит йоду. У пошуках цього компонента орган починає збільшувати свої обсяги і може досягти значних розмірів, які небезпечні для здоров’я всього організму.
Симптоми
Симптоми порушень у розмірах щитовидної залози хворий помічає не відразу, найчастіше видимі патології проявляються в залежності від стадії. Виявити збільшення органу можна з допомогою промацування (пальпації), УЗД, рентгена. До основних симптомів можна віднести наступне:
Також про проблеми з щитовидкою кажуть другорядні симптоми:
- маса тіла стає менше або більше, без видимих на те причин
- розвивається аритмія (підвищене серцебиття)
- змінюється характер, з’являється дратівливість
- безсоння
- волосся втрачають здоровий вигляд і починають випадати
- підвищується потовиділення
- з’являються збої в менструальному циклі
- знижується зір
- кашель, який не є причиною застуди або проявом проблем з легенями
- запори або діарея
- тремор рук
Де проявляється біль при збільшенні щитовидної залози
Збільшення залози провокує неприємні відчуття, які фахівці не можуть назвати болем. Але багато хворих скаржаться, що вони відчувають больові відчуття в області шиї. Найчастіше пацієнти відзначають наступні прояви дискомфорту:
- печіння
- тиск
- постійно заважає комір, шарфик
- неприємне відчуття в області шиї
Біль проявляється при таких діагнозах:
- рак залози
- тиреоїдит
- гіпотиреоз
- аденома залози
- тиреотоксикоз
- тиреоїдні вузли
Біль відбувається в області горла, стравоходу, трахеї і може викликати підвищення температури. Також паралельно больових відчуттів виникають сильна слабкість, ломота в суглобах і головні болі.
При болях в області щитовидної залози рекомендується терміново звернутися до ендокринолога. Так як такі прояви хвороби можуть призвести до серйозних наслідків, навіть до летального результату.
Стадії процесу
Патологія розвивається поступово, спочатку симптоми захворювання схожі з хронічною втомою або звичайною застудою і не представляють небезпеки для життя хворого.
Щитовидна залоза збільшується при наступних захворюваннях:
- гіперфункція
- гіпофункція
- гормональні збої при вагітності
- эутиреоз
Фахівці поділяють появи зобу на кілька стадій. Класифікація ВООЗ налічує їх три, а російські ендокринологи п’ять:
Форми збільшення
Форми зоба підрозділяються на наступні патології:
- ендемічний, що характеризується нестачею йоду
- спорадичний
- дифузний токсичний зоб, також його називають тиреотоксикозом, базедової хворобою
- гіпотиреоз, у зв’язку з пониженням функції залози
- тиреоїдити або запалення щитовидки
- новоутворення, пошкодження
- гіпертиреоз, у зв’язку з підвищенням функції залози
Дифузні зміни
У цьому випадку підвищується функція залози, і вона збільшується за рахунок аутоімунних змін в організмі. Аномалія характерна для жінок від 20 до 50 років. Найчастіше причиною цієї форми стає спадковість, яка пов’язана з дефектом імунної системи. Такий процес негативно впливає на появу білків — аутоантитіл, які стимулюють вироблення гормонів або збільшують щитовидну залозу.
На початкових стадіях процесу пацієнти скаржаться на зміну настрою, безсоння, аритмії, діарею, втрату маси тіла при підвищеному апетиті. При прогресуванні захворювання з’являється тремтіння в пальцях рук. У деяких випадках фахівці відзначають розширення зіниць у хворого і поява особливого блиску.
Збільшення вузла залози
Найчастіше прояв зобу. Вузол, це ділянка тканини обмежений певною капсулою. При пальпації відчувається ущільнений ділянку, також такі прояви добре видно з допомогою УЗД. Вузли можуть з’являтися як в одиничному, так і множині і не завжди є наслідком гормональних порушень:
До причин появи вузлів можна віднести:
- спадковість
- підвищена радіація
- дефіцит йоду
- вірусні інфекції
- несприятлива екологія
- стреси, нервові перенапруження
- дефіцит мінералів, вітамінів
До симптомів патології можна віднести:
- кашель
- проблеми з диханням
- дискомфорт при ковтанні
- відчуття грудки в горлі
- біль в області горла
Збільшення частки щитовидної залози
Це захворювання найчастіше вражає всю ендокринну систему. Орган розташовується біля передньої стінки горла і поділяється на дві частки: праву і ліву.
Права частка щитовидної залози найчастіше більше лівого, це нормальні показники.
Збільшення частки залози сигналізує про запальний процес або кісті доброякісного характеру. Кісти можуть проявлятися на обох частках. Але одночасно на правій і лівій це відбувається у вигляді винятку. При збільшенні лівої частки ендокринолог після обстеження може діагностувати онкологію чи дифузний зоб.
Збільшення медіани
Така патологія буває в рідкісних випадках і говорить про гормональні порушення або онкології однієї з часток. Перешийок є сполучною ланкою між правою і лівою частками щитовидної залози і розташований в районі другого і третього хрящем трахеї.
Збільшення об’єму залози
Показниками нормальної маси щитовидної залози є 20-30 грам, де права і ліва частки перебувають у м’якому стані, не викликають хворобливих відчуттів і дискомфорт при ковтанні. Якщо залоза збільшується, то це говорить про захворювання органу.
У здорової людини кожна частка не повинна бути більше нігтя великого пальця. Щоб розрахувати нормальні показники органа існує формула:
Висота * ширина * довжина * 0,479 = обсяг частки
Ускладнення і наслідки патології
Збільшення залози негативно впливає не тільки на діяльність самого органу, але і виводить з ладу багато функції всього організму. До таких порушень можна віднести:
- проблеми з вагою
- безсоння
- проблеми з органами травлення
- реакція на зміну температурних показників
Якщо вчасно не провести курс адекватного лікування, то зоб може привести до тиреотоксическому кризу і гипотиреоидной комі. Які можуть закінчитися летальним результатом.
У стародавні століття зоб ставав головною причиною розвитку масового кретинізму.
Гіпертиреоз може призвести до:
- гарячковим станів
- гіпертонії
- втрати ясності свідомості, виникнення марення
- тахікардії
- зниження ваги
- серцевої недостатності
При гіпотиреозі хворий може спостерігати наступні порушення в стані:
- підвищення маси тіла
- розлади діяльності ЦНС
- хронічна втома і занепад сил
- сплутаність свідомості
- набряклість
- проблеми з пам’яттю
- дисфункція у роботі серцевої системи і органів дихання
Щитовидна залоза є дуже важливим органом, який відповідає за роботу всього організму. Захворювання залози можуть призвести до порушень всіх обмінних процесів, серцево–судинних патологій, зниження розумової діяльності, нервових станів, цукрового діабету та інших неприємних наслідків.
Діагностика
Діагностика зоба має дві групи.
Перша група має на увазі під собою анатомічні зміни органа, які можна визначити наступним чином:
- УЗД
- пальпація
- біопсія, тобто дослідження матеріалу
- МРТ
Вивчення функцій органу:
- термографія
- аналізи на рівень гормонів щитовидної залози
- радіоізотопне сканування
Самим основним і простим способом вивчення зоба є пальпація. З допомогою цього методу лікар має можливість визначити ступінь збільшення залози, форму, болючість і вузли. Якщо збільшення після первинного огляду було виявлено, то тоді пацієнт направляється на такі обстеження.
УЗД
УЗД є одним з найбільш доступних і недорогих методів дослідження, який довів свою надійність. Процедура досить швидка і не вимагає особливої підготовки. Дослідження повністю безболісне і не завдає жодної шкоди людині. Результати обстеження чекати не доведеться, так як вони будуть готові через 10-20 хвилин.
З допомогою ультразвукового дослідження спеціаліст має можливість візуально оцінити залозу, прилеглі судини, лімфовузли. Також апарат має можливість показати розташування органу і визначити його параметри. Розшифровка допоможе виявити:
- кісти
- пухлини
- тромби
- ущільнення
- розміри новоутворень
- та інші відхилення від встановлених нормативів
Біопсія
Біопсія щитовидної залози дозволяє визначити, які клітини входять до складу органу і вузла (якщо такий є). При негативному результаті дослідження показує: освіта на органі відноситься до доброякісному або злоякісного прояву захворювання.
Процес аналогічний взяття крові з вени, тільки тонка голка вводиться в щитовидку, з якої береться потрібний матеріал. Особливої підготовки перед здачею аналізу не потрібно.
МРТ
Магнітно-Резонансна томографія дозволяє побачити орган в тривимірному зображенні, яке покаже наявність зміни залози, новоутворення, збільшення лімфовузлів, здавлення стравоходу і трахеї. Результати дослідження фахівець отримує дуже швидко, і в день обстеження має можливість вивчити отримані відомості.
Термографія
Термографія — це методика, яка дозволяє визначити патологію щитовидної залози за допомогою визначення температурних показників кожної ділянки тіла людини за допомогою спеціального тепловізора.
Інфрачервоне випромінювання допомагає визначити походження вузла, за рахунок навіть невеликих змін температури. Процедура повністю нешкідлива і може проводитися не один раз.
Термографія вимагає спеціальної підготовки:
- протягом десяти днів не рекомендується приймати будь-які гормональні препарати
- припинити використання будь-яких мазей в області щитовидної залози
Аналіз крові на рівень гормону
Кров на гормони щитовидної залози пацієнт здає, щоб спеціаліст міг визначити рівень тиреоїдних гормонів (трийодтироніну, тироксину), а також тиреотропного гормону. Щоб аналіз дав максимально правильні результати, його здають натщесерце, рано вранці. Перед здачею аналізу не рекомендується кілька днів приймати алкоголь. Гормональні препарати приймають після взяття крові. До аналізу не рекомендують робити УЗД, ЕКГ, рентген або будь-які фізіотерапевтичні процедури.
Радіоізотопне сканування
Радіоізотопне сканування — це використання особливості залози притягувати до себе молекули технецію і радіоактивного йоду, накопичуючи їх. Такі молекули виділяють гамма-випромінювання, які може вловити спеціальний прилад.
Щоб провести дослідження над органом, встановлюють датчик, який виробляє виміри і показує інтенсивність поглинання технецію або йоду. Це дозволить скласти уявлення про форму, розміри, розташування органу та інших відхиленнях. До цієї процедури доведеться заздалегідь підготуватися:
- за місяць припиняють прийом йодовмісних медикаментів і продуктів
- не можна робити рентген з контрастом протягом трьох місяців
- скасовують на три місяці до процедури прийом кордарону
- за сім днів виключають прийом аспірину, антигістамінних препаратів, сиропів від кашлю
- сканування проводять зранку натще
Всі перераховані методи дослідження призначає лікар, найчастіше для постановки точного діагнозу вистачає аналізу крові, УЗД, пальпації.
Методи лікування
Методи лікування зобу полягають у три способи, які застосовуються на тій чи іншій стадії:
Терапію підбирають, спираючись на причину появи проблеми, від того, як протікає хвороба, в якому стані знаходиться орган.
Якщо поставлений діагноз гіпотиреоз, то ендокринолог призначає замісну терапію, при гіпертиреозі рекомендують препарати, які знижують зайве виділення гормонів.
Лікування збільшення щитоподібної залози при гіпертиреозі
Для лікування зобу при гіперфункції застосовують три способи:
- терапія за допомогою медикаментів
- застосування радіоактивного йоду
- хірургічне втручання
При медикаментозному лікуванні застосовують тиреостатики. Такі препарати не дають залозі вбирати в свої клітини йод. На початковій стадії фахівець рекомендує приймати великі дозування до тих пір, як рівень гормону прийде в норму. Після цього дозу коректують і пропонують замісну терапію левотироксином. Препарати приймаються до двох років.
Під час терапії радіоактивним йодом пацієнт приймає ізотопи йоду в капсулах або рідкому вигляді. Такий метод руйнує клітини залози і це призводить до зниження гіперфункції. Протягом кількох тижнів усі симптоми захворювання повинні зникнути.
Хірургічне втручання проводиться під загальним наркозом. Спеціаліст зіставляє всі показники, включаючи область поразки, вік і підлогу, і призначає обсяг операції. У сучасній медицині рекомендують видаляти цілу частку, так як видалення частини часткою показав себе неефективним методом. При великому ураженні видаляють весь орган. При таких операціях використовують косметичний шов, що дозволяє уникнути рубців.
Лікування зобу при гіпотиреозі
У разі гіпофункції щитовидної залози застосовується тільки лікування левотироксином, в деяких випадках довічно.
Лікування призначає лікар ендокринолог.
Коли рекомендують операцію
Оперативне втручання рекомендують в наступних випадках:
- Якщо був діагностований рак щитовидної залози.
Варто знати, що рак щитовидної залози виліковний в 95% випадків.
-
Немає можливості поставити точний діагноз, наскільки процес злоякісний або доброякісний.
- Вузол росте дуже швидко. Збільшення відбувається у два рази за півроку.
- Вузол має розмір більше трьох сантиметрів.
- Аутоімунний тиреоїдит виявлений в комплексі із зобом і знаходиться в хронічній формі. У цьому випадку у лікаря з’являються побоювання виникнення новоутворень.
- Тиреотоксична аденома, це коли освіти в залозі впливають на збільшення вироблення гормону.
- Медикаментозні засоби не допомагають у контролі надлишкового виділення гормону.
- Вузол настільки великий, що робота горла і трахеї може.
Перед операцією хворий робить діагностику судин і серця, органів дихання.
Профілактика
Як показали дослідження профілактика захворювань зобу можлива тільки при ендемічному його прояві, тобто коли помічається тривалий дефіцит йоду. Профілактика в цьому випадку ділиться на три типи:
- масову
- групову
- індивідуальну
Сучасний вид профілактики захворювання за допомогою йодованої солі запропонував у 1915 році Ханцигер (Швейцарія), грунтуючись на твердженнях Давида Марина, що: «Ендемічний зоб найлегше запобігти з усіх відомих захворювань».
Масова профілактика
Цей метод полягає в тому, що в багато продуктів масового споживання додається сіль йоду. Найчастіше, це звичайна сіль, без якої не проходить і дня у споживачів. Також це пов’язано з тим, що продукт при додаванні йоду не змінює смакові якості і коштує досить дешево.
Фахівці виявили, що хребетні (блакитний кит, морські черепахи, які живуть в океані і отримують максимальну дозу йоду, мають високу тривалість життя при значних розмірах. В той час, як їхні родичі, які проживають на суші при найменших розмірах проживають життя набагато коротше. Те ж саме спостерігається і в рослинному світі, що пов’язано з поганим насиченням йодом навколишнього середовища.
Групова профілактика
В цьому разі призначаються препарати з вмістом йоду для груп людей, які перебувають у зоні ризику. Найчастіше у цю групу входять діти, підлітки, які відвідують садочки, школи. Також у цю групу можна включити вагітних жінок, у яких потреба в йоді дуже висока.
Індивідуальна профілактика
До індивідуальної профілактики відноситься прийом препарату, який призначений певній людині з розрахунком дози спираючись на особисті показники пацієнта.
Щоб запобігти збоям в роботі щитовидної залози, рекомендовано вживати в їжу здоровій людині морську капусту, морепродукти, моркву, болгарський перець, горох, хурму.
Якщо спостерігається дефіцит йоду, то варто зменшити вживання: арахісу, білокачанної капусти, редьки. Пов’язано це з тим, що такі продукти сприяють засвоєнню життєво важливого мікроелемента.
Найчастіше прогноз ендокринологи при зобі дають позитивний. Але варто враховувати, що це залежить від причин появи захворювання. За статистикою, близько 70% хворих повністю одужують. Найголовніше вчасно почати лікування і дотримуватися всіх рекомендацій лікаря.