Що таке гіпертонічна макроангіопатія: ознаки і лікування

Зміст статті:

  • 1 Що таке ангіопатія, її причини
  • 2 Ознаки недуги
  • 3 Методи діагностики
  • 4 Способи лікування
  • 5 Способи профілактики захворювання

Перепади кров’яного тиску щоразу викликають потужну перевантаження серцевого м’яза, що рано чи пізно стане причиною зупинки серця. Якщо бути точніше, високий тиск перевантажує серце людини в 10-20 разів.

Фіналом гіпертонії, якщо не зроблено лікування та заходи профілактики, стане летальний результат.

Якщо півстоліття тому у пацієнтів з подібним діагнозом був шанс нормально прожити ще років 30, то зараз багато гіпертоніків помирають протягом перших 5 років розвитку недуги.

Особливо лякає факт, що деякі люди навіть не підозрюють про свій діагноз і звертаються за допомогою медиків в той момент, коли зупинити гіпертонію, її ускладнення стає досить складно, або має місце ураження органів-мішеней.

Одним з ускладнень високого тиску слід назвати ангиопатию, а макроангиопатию зокрема.

Що таке ангіопатія, її причини

Ангіопатія – це ціла група захворювань, яким характерне ураження судинних стінок із-за порушення нейрогуморальної регуляції. При ангіопатії відбувається спазмування і парез судин, в результаті чого збільшується проникність судинних стінок, часті крововиливи.

В залежності від розміру уражених судин прийнято виділяти такі види ангіопатії:

  • макроангіопатія (розвивається при атеросклеротичних ураженнях). Патологія протікає важко, зазвичай зачіпає судини нижніх кінцівок та серця;
  • мікроангіопатія (буває при некрозі, тромбозі, гиалинозе, фибриноидном набуханні). Найчастіше уражаються судини сітківки очей, капіляри нирок.
  • Що таке гіпертонічна макроангіопатія: ознаки і лікуванняПід гіпертонічної макроангиопатией слід розуміти порушення середніх і великих судин, коли відбувається порушення їх функції, будови (пошкоджуються стінки судини, змінюється розмір). Це захворювання часто поєднується з мікроангіопатією, оскільки уражаються дрібні судини ще на початкових стадіях недуги.

    Як відомо, гіпертонія, при якій бувають дані патологічні зміни, являє собою стійко підвищений кров’яний тиск. При цьому збільшується тиск на стінки внутрішньої оболонки судини, а його діаметр навпаки зменшується.

    Коли названі процеси відбуваються дуже швидко, як при гіпертонічному кризі, неможливо уникнути пошкодження дрібних судин. У місцях мікротравм інтими (внутрішні оболонки судини) виникає атеросклеротична бляшка, оскільки відбувається концентрація певних клітин крові:

    • надлишок жирів;
    • кальцію.

    В результаті змінюється розмір просвіту судин, порушується його здатність збільшувати діаметр, лінійний струм крові стає вихровим.

    У тому місці, де утворилася атеросклеротична бляшка, з’являється великий ризик розриву судини, утворення кров’яного згустку (їх називають тромбами). Такий тромб може відірватися від бляшки і в будь-який момент закупорити іншу посудину. Якщо це сталося, людини наздоганяє інсульт, інфаркт.

    Іншими причинами, за яким може розвинутися макроангіопатія, слід назвати:

  • цукровий діабет;
  • похилий вік;
  • високий внутрішньочерепний тиск;
  • куріння;
  • захворювання крові;
  • травми;
  • остеохондроз;
  • робота в небезпечних умовах;
  • інтоксикація організму;
  • ослаблення імунного захисту, яке пов’язане з екологічними і економічними факторами.
  • Гіпертонічна форма макроангіопатії – це неминучі патологічні зміни, які бувають наслідком гіпертонії і є її симптомом.

    Ознаки недуги

    Клінічні ознаки і симптоми макроангіопатії безпосередньо залежать від того, які саме судини були вражені. Якщо порушені нижні кінцівки, відбувається:

  • порушення кровообігу в ногах;
  • сильний больовий синдром;
  • підвищена набряклість.
  • Що таке гіпертонічна макроангіопатія: ознаки і лікуванняХарактерним симптомом завжди буде переміжна кульгавість. Коли сталася закупорка судини тромбом, може початися гангрена.

    При пошкодженні судин головного мозку пацієнт може відчути ознаки інсульту, що проходять (транзиторних) ішемічних атак головного мозку (такий стан називають короткочасний, оборотний інсульт).

    У хворого можуть початися ознаки хвороби:

    • погіршення пам’яті;
    • головний біль;
    • оборотні вогнищеві порушення координації;
    • парези.

    Гіпертонічна форма макроангіопатії неминуче веде до розвитку ішемічної хвороби серця. Гіпертонік при патології серця відчує задишку, сильні болі за грудною кліткою, між лопатками, особливо після активного фізичного навантаження.

    Прогресування хвороби провокує погану переносимість рухової активності, часті больові напади, які можуть з’являтися спонтанно. Крайнім проявом ішемічної хвороби стане гострий інфаркт міокарда.

    Коли при гіпертонічній хворобі макроангіопатія охопила нирки, можуть початися набряки, порушення водно-сольового балансу, електролітного обміну, хронічна ниркова недостатність.

    Методи діагностики

    Щоб виявити гіпертонію необхідно пройти комплексне обстеження. Воно обов’язково включає:

  • здачу крові для загального аналізу, на рівень холестерину, креатиніну;
  • визначення артеріального тиску;
  • аналіз реакції організму на почате лікування.
  • Більш детальна діагностика гіпертонії і макроангіопатії повинна визначатися клінічними симптомами. Ураження судин головного мозку, а також шийного відділу вимагають застосування МРТ (магнітно-резонансної томографії), УЗД (ультразвукового дослідження).

    Для розуміння серцевої діяльності та аналізу стану судин застосовують коронарографію, ехокардіографію, електрокардіографію. Будь-які ниркові зміни можна побачити за допомогою УЗД, аналізу сечі, внутрішньовенної урографії.

    Вкрай важливий етап діагностики – це відстеження судинних змін. Від правильності діагнозу, адекватної оцінки порушення кровотоку повністю буде залежати і тактика подальшої терапії.

    Способи лікування

    Боротьба з гіпертонічною хворобою завжди повинна бути спрямована на вживання препаратів, які знижують цифри кров’яного тиску, зменшують ризик початку патологічних змін, ускладнень.

    Лікування гіпертонічної макроангіопатії проводиться в рамках терапії основного захворювання. Якщо крім високого тиску відбувається зміна складу крові, потрібно підключати додаткове корекційна лікування за допомогою:

    • статинів;
    • антиагрегантів.

    Що таке гіпертонічна макроангіопатія: ознаки і лікуванняДо змін крові слід віднести: підвищення рівня жиру, в’язкості, густини крові.

    Слід враховувати, що лікування таких недуг як гіпертонія, ішемічна хвороба серця, макроангіопатія і мікроангіопатія завжди має бути комплексним. Терапія у такому випадку спрямована на розрив патологічних механізмів гіпертонічної хвороби.

    Лікувальні заходи ґрунтуються на застосуванні спазмолітиків, антикоагулянтів, ангіопротекторів, застосовують також інсулінотерапію. Доповнити лікування допомагає фізіотерапія: лазерне опромінення, голковколювання, плазмаферез, грязелікування, магнітотерапія.

    Вкрай важливо при захворюванні не тільки нормалізувати артеріальний тиск, а також знизити рівень так званого нізкоплотного холестерину крові, тут допоможе гипохолестериновая дієта для хворих на гіпертонію. При цьому не обійтися без консультації кардіолога та офтальмолога.

    Способи профілактики захворювання

    Основою профілактики гіпертонічної макроангіопатії стане регулярний контроль рівня свого артеріального тиску. Кожен пацієнт, хто знаходиться в групі ризику захворіти, повинен:

  • стежити за харчуванням;
  • знизити кількість споживаних вуглеводів;
  • виключити спиртні напої;
  • нормалізувати масу тіла.
  • В цілому, профілактика будь-якого виду ангіопатії зводиться до ведення здорового способу життя. Причому важливо мінімізувати будь-які психічні, фізичні перевантаження, стресові ситуації і переживання. Доктор може призначити курсовий прийом заспокійливих засобів на рослинній основі.

    Навіть якщо у людини немає проблем з АД і глюкозою крові, йому також не завадить стежити за кров’яним тиском, що час від часу здавати аналіз крові для визначення рівня цукру. Це дозволить при перших ознаках розвитку захворювання зупинити його прогресування, попередити подальший розвиток небезпечних ускладнень.