Про таке захворювання як СНІД світу стало відомо лише в 1983 році, і тільки в 1987 році вірус, який викликає цю хворобу, отримав свою назву ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. Вперше його виявили в Парижі, а він був занесений в Європу емігрантами з країн Західної Африки.
Зміст:
- 1 СНІД: загальна характеристика
- 2 Стадії розвитку хвороби
- 2.1 Стадія пропасниці
- 2.2 Безсимптомна стадія
- 2.3 СНІД
- 3 Способи зараження Снідом
- 4 Міфи про передачу Сніду
- 5 Заходи профілактики
СНІД: загальна характеристика
ВІЛ – це вірус, який згодом викликає ВІЛ-інфекцію та СНІД (синдром набутого імунодефіциту людини) – кінцева стадія розвитку захворювання. Імунна система у хворих на Снід не може протистояти ніяким вірусів і захворювань. Навіть легка застуда може стати смертельною.
ВІЛ відноситься до лентивирусам, по-іншому вони називаються «повільні» віруси. Це пов’язано з тим, що перебіг хвороби з моменту зараження до розвитку Сніду може зайняти досить тривалий час. Бувають випадки, коли це розвиток триває роками.
Спочатку вірус потрапляє у кров і закріплюється в клітинах, які відповідають за імунітет. Після цього він поступово поширюється по всьому організму, активно розмножуючись у клітинах. Спочатку вірус вдаряє по лімфовузлів, тому що в них знаходиться скупчення імунних клітин.
В ході всього перебігу захворювання імунна система не може адекватно відреагувати на присутність вірусу в організмі, тому що вона пошкоджена і не може розпізнати мінливу хвороба.
Розвиваючись, вірус вражає все більшу кількість імунних клітин, що призводить до зменшення їх кількості. Коли лімфоцитів стає критично мало, можна говорити про початок наступної стадії хвороби – про Снід.
Стадії розвитку хвороби
Стадія пропасниці
Ця фаза настає приблизно через 3-6 тижнів після зараження. Настає вона не у всіх хворих: приблизно у 30-50% інфікованих ця стадія відсутня. У таких випадках інкубаційний період просто переходить в безсимптомний.
Якщо стадія гострої лихоманки настала, то вона проявляється наступним чином:
- підвищена температура, не більше 37,5 градусів
- блювота, нудота, діарея
- відчуття болю в голові й очах
- збільшення лімфовузлів під пахвами, на шиї і в паху
- біль у м’язах та суглобах
- біль в горлі
- висип і виразки на шкірі та слизових
- відсутність апетиту, сонливість, загальне нездужання
- серозний менінгіт
Тривалість гострої фази – кілька тижнів, і після цього настає безсимптомний період. Однак, в 10% випадків хвороба розвивається стрімко і стан організму погіршується і далі.
Безсимптомна стадія
Цей період може тривати роками, в половині випадків тривалість сягає до 10 років. Протягом бессимптомной фази знижується кількість лімфоцитів. Будь-які прояви можуть бути відсутніми. У ряді випадків може спостерігатися збільшення лімфовузлів.
Закінчується ця стадія, коли кількість лімфоцитів падає менше 200 мкл.
СНІД
Під час цієї фази починають діяти опортуністичні інфекції. Мікроорганізми, які викликають ці захворювання, є нормальними мешканцями людського організму, і якщо б не ВІЛ, захворювання б і не настало.
Виділяють дві стадії розвитку Сніду. Під час першої стадії людина втрачає у вазі близько 10%, і активізуються бактеріальні, грибкові та вірусні захворювання шкіри і слизових:
- оперізуючий лишай – на тілі з’являються бульбашки, які викликають хворобливі відчуття
- частий герпес
- кандидозний стоматит
- часті запалення горла, вух, гайморит, геморагічний висип на руках і ногах, кровоточивість ясен
- волохата лейкоплакія рота – білі висипання по боках мови
Під час другої фази інфікований втрачає більше 10% ваги. До всього додаються наступні прояви:
- туберкульоз
- лімфоми
- саркома Капоші
- токсоплазмоз
- пневмоцистна пневмонія
- діарея, підвищена температура протягом довгого часу (близько 1 місяця)
- гельмінтоз кишечника
- сильні неврологічні порушення
Способи зараження Снідом
Заразитися Снідом можна тільки від людини, яка є носієм ВІЛ, або вже хворіє на Снід. Носії вірусу можуть довгий час не знати про це і заражати інших людей. Для зараження ВІЛ повинен потрапити в кров і це може статися наступними шляхами:
За статистикою найбільш часті зараження відбувається при статевому контакті і в результаті прийому наркотиків. Кількість зараження дітей під час вагітності також зростає.
Міфи про передачу Сніду
Більшість людей знаючи, що в їх оточенні перебуває людина, хворий Снідом, починають уникати спілкування з ним. Все це пов’язано з безпідставними страхами, що ти можеш випадково заразитися.
Для того, щоб цього не відбувалося, слід розвіяти такі міфи:
- СНІД передається через поцілунок або обійми
- через кашель або чхання
- через рукостискання
- при вживанні однієї їжі або користуванні однієї посудом
- в басейнах і саунах.
Щоб ВІЛ-інфекція проникла і влаштувалася в організмі, мають бути виконані дві умови:
В сечі, слині, поті хворого міститься дуже мала кількість вірусу, для того щоб передати його кому-небудь. Щоб було більш наочно: для зараження достатньо краплі інфікованої крові, яка потрапить у кров здорової, але щоб заразитися через слину, кров повинна потрапити 4 склянки слини.
Заходи профілактики
Незважаючи на те, що вчені у всьому світі намагаються винайти вакцину, що попереджає зараження Снідом, на сьогоднішній день захиститися ми можемо тільки самі. Профілактикою є правильне виховання дітей та донесення до них моральних та етичних норм:
Кількість людей заражених ВІЛ та хворих на Снід з року в рік тільки зростає. Скоротити це число можна тільки знаючи, як і за яких обставин можливе зіткнутися з цим захворюванням, а в яких випадках можна не панікувати і з розумінням поставитися до хворих в оточенні.