Про таке захворювання як СНІД світу стало відомо лише в 1983 році, і тільки в 1987 році вірус, який викликає цю хворобу, отримав свою назву ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. Вперше його виявили в Парижі, а він був занесений в Європу емігрантами з країн Західної Африки.

Зміст:

  • 1 СНІД: загальна характеристика
  • 2 Стадії розвитку хвороби
    • 2.1 Стадія пропасниці
    • 2.2 Безсимптомна стадія
    • 2.3 СНІД
  • 3 Способи зараження Снідом
  • 4 Міфи про передачу Сніду
  • 5 Заходи профілактики

СНІД: загальна характеристика

СНІД не передається через поцілунок!

ВІЛ – це вірус, який згодом викликає ВІЛ-інфекцію та СНІД (синдром набутого імунодефіциту людини) – кінцева стадія розвитку захворювання. Імунна система у хворих на Снід не може протистояти ніяким вірусів і захворювань. Навіть легка застуда може стати смертельною.

ВІЛ відноситься до лентивирусам, по-іншому вони називаються «повільні» віруси. Це пов’язано з тим, що перебіг хвороби з моменту зараження до розвитку Сніду може зайняти досить тривалий час. Бувають випадки, коли це розвиток триває роками.

Спочатку вірус потрапляє у кров і закріплюється в клітинах, які відповідають за імунітет. Після цього він поступово поширюється по всьому організму, активно розмножуючись у клітинах. Спочатку вірус вдаряє по лімфовузлів, тому що в них знаходиться скупчення імунних клітин.

В ході всього перебігу захворювання імунна система не може адекватно відреагувати на присутність вірусу в організмі, тому що вона пошкоджена і не може розпізнати мінливу хвороба.

Розвиваючись, вірус вражає все більшу кількість імунних клітин, що призводить до зменшення їх кількості. Коли лімфоцитів стає критично мало, можна говорити про початок наступної стадії хвороби – про Снід.

Стадії розвитку хвороби

Стадія пропасниці

Ця фаза настає приблизно через 3-6 тижнів після зараження. Настає вона не у всіх хворих: приблизно у 30-50% інфікованих ця стадія відсутня. У таких випадках інкубаційний період просто переходить в безсимптомний.

Якщо стадія гострої лихоманки настала, то вона проявляється наступним чином:

Підвищена температура

  • підвищена температура, не більше 37,5 градусів
  • блювота, нудота, діарея
  • відчуття болю в голові й очах
  • збільшення лімфовузлів під пахвами, на шиї і в паху
  • біль у м’язах та суглобах
  • біль в горлі
  • висип і виразки на шкірі та слизових
  • відсутність апетиту, сонливість, загальне нездужання
  • серозний менінгіт

Тривалість гострої фази – кілька тижнів, і після цього настає безсимптомний період. Однак, в 10% випадків хвороба розвивається стрімко і стан організму погіршується і далі.

Безсимптомна стадія

Цей період може тривати роками, в половині випадків тривалість сягає до 10 років. Протягом бессимптомной фази знижується кількість лімфоцитів. Будь-які прояви можуть бути відсутніми. У ряді випадків може спостерігатися збільшення лімфовузлів.

Закінчується ця стадія, коли кількість лімфоцитів падає менше 200 мкл.

СНІД

Під час цієї фази починають діяти опортуністичні інфекції. Мікроорганізми, які викликають ці захворювання, є нормальними мешканцями людського організму, і якщо б не ВІЛ, захворювання б і не настало.

Виділяють дві стадії розвитку Сніду. Під час першої стадії людина втрачає у вазі близько 10%, і активізуються бактеріальні, грибкові та вірусні захворювання шкіри і слизових:

СНІД

  • оперізуючий лишай – на тілі з’являються бульбашки, які викликають хворобливі відчуття
  • частий герпес
  • кандидозний стоматит
  • часті запалення горла, вух, гайморит, геморагічний висип на руках і ногах, кровоточивість ясен
  • волохата лейкоплакія рота – білі висипання по боках мови

Під час другої фази інфікований втрачає більше 10% ваги. До всього додаються наступні прояви:

  • туберкульоз
  • лімфоми
  • саркома Капоші
  • токсоплазмоз
  • пневмоцистна пневмонія
  • діарея, підвищена температура протягом довгого часу (близько 1 місяця)
  • гельмінтоз кишечника
  • сильні неврологічні порушення

Способи зараження Снідом

Заразитися Снідом можна тільки від людини, яка є носієм ВІЛ, або вже хворіє на Снід. Носії вірусу можуть довгий час не знати про це і заражати інших людей. Для зараження ВІЛ повинен потрапити в кров і це може статися наступними шляхами:

Переливання крові

  • Статевий контакт – найчастіший спосіб зараження. Під час хвороби загострюються різноманітні запальні процеси, що сприяє накопиченню ВІЛ в спермі. Вірус може знаходиться й у вагінальних виділеннях. Анальний секс більшою мірою небезпечний, тому що вірус потрапляє в організм через пряму кишку, в якій під час сексу велика ймовірність появи тріщин і ранок, т. е. з’являється контакт з кров’ю.
  • Наркоманія. При використанні спільно одного шприца і голки ВІЛ потрапляє безпосередньо в кров.
  • Переливання крові та її компонентів. Незважаючи на те, що введена обов’язкова процедура перевірки донорської крові на наявність ВІЛ, випадки зараження таким способом зустрічаються. Якщо донор ВІЛ-інфікований, але антитіла ще не з’явилися, то у крові вірус не буде виявлено, а значить той, кому перелили інфіковану кров буде інфікований.
  • Від матері дитині. Оскільки вірус поширюється по всьому організму, то ймовірність потрапляння через плаценту до дитини велика. Заразитися дитина може як під час вагітності, так і під час пологів. Залежно від стадії розвитку хвороби, лікування матері і спостереження за перебігом вагітності, є шанси народити здорову дитину. Зараження може відбутися і під час годування грудьми, оскільки вірус знаходиться також і в грудному молоці. Грудне вигодовування заборонено, якщо мати хвора.
  • У лікарні є ризик заразиться медперсоналу при порізі предметом, що містить кров ВІЛ-інфікованого, а також при попаданні інфікованої крові на ушкоджену шкіру. Відсоток захворювання в таких ситуаціях дуже малий, але такі випадки були виявлені.
  • За статистикою найбільш часті зараження відбувається при статевому контакті і в результаті прийому наркотиків. Кількість зараження дітей під час вагітності також зростає.

    Міфи про передачу Сніду

    Більшість людей знаючи, що в їх оточенні перебуває людина, хворий Снідом, починають уникати спілкування з ним. Все це пов’язано з безпідставними страхами, що ти можеш випадково заразитися.

    СНІД не передається через рукостискання

    Для того, щоб цього не відбувалося, слід розвіяти такі міфи:

    • СНІД передається через поцілунок або обійми
    • через кашель або чхання
    • через рукостискання
    • при вживанні однієї їжі або користуванні однієї посудом
    • в басейнах і саунах.

    Щоб ВІЛ-інфекція проникла і влаштувалася в організмі, мають бути виконані дві умови:

  • Вірус повинен потрапити в кров
  • Кількість вірусу повинна бути достатня для зараження
  • В сечі, слині, поті хворого міститься дуже мала кількість вірусу, для того щоб передати його кому-небудь. Щоб було більш наочно: для зараження достатньо краплі інфікованої крові, яка потрапить у кров здорової, але щоб заразитися через слину, кров повинна потрапити 4 склянки слини.

    Заходи профілактики

    Незважаючи на те, що вчені у всьому світі намагаються винайти вакцину, що попереджає зараження Снідом, на сьогоднішній день захиститися ми можемо тільки самі. Профілактикою є правильне виховання дітей та донесення до них моральних та етичних норм:

    Лише безпечний секс!

  • Виняток ранніх статевих зв’язків
  • Безпечний секс
  • Дотримання вірності в шлюбі
  • Здоровий спосіб життя
  • Використання індивідуальних предметів гігієни
  • Виняток вживати наркотики
  • Виключення годування груддю, якщо мати хвора.
  • Кількість людей заражених ВІЛ та хворих на Снід з року в рік тільки зростає. Скоротити це число можна тільки знаючи, як і за яких обставин можливе зіткнутися з цим захворюванням, а в яких випадках можна не панікувати і з розумінням поставитися до хворих в оточенні.