Стафілокок досить поширена бактерія у дітей, але зараження деякими видами штамів має досить потужну течію. Медицині відомо близько 27 штамів бактерії стафілокока, але лише 4 з них мають дійсну небезпеку для людини будь-якого віку. Не варто одразу піддаватися паніці. Слід звернутися до лікаря і визначити, яким же видом стафілокока інфікована дитина.
Зміст:
Під стафілококом прийнято розуміти мікроорганізм із сімейства Staphylococcaceae (з грец. «зерно»). Бактерія названа стафілококової з-за форми клітинної будови, які народжуються у формі кулі. Вони компактно розташовані один з одним подібно виноградній лозі. Небезпека мікроорганізмів полягає в здатності виробляти і виділяти патогенні органічні компоненти (токсичні елементи і ферментні з’єднання), порушують здорову життєдіяльність всього організму. Захворіти патогенною інфекцією найлегше дітям. Саме у них частіше знижений імунний відповідь на агресивні фактори ззовні.
Часті випадки «сусідства» інфекції стафілокока з сальмонелою або кишковою паличкою на тлі важкого дисбактеріозу. Основною причиною бактеріального зараження у дітей є зниження захисної функції імунітету.
Форма зараження інфекцією може бути різна (тимчасова чи постійна). Носії бактерії стафілокока можуть представлятися і хворими і здоровими людьми. Перебіг захворювання проходить в різного ступеня тяжкості, що обумовлено розрізненої класифікацією самого збудника.
З-за вироблення токсичних ферментів стафілокок може викликати сепсис, менінгіт, різні абсцеси, запальні процеси м’яких і твердих гнійної природи, запалення легенів.
Інфіковані новонароджені діти найчастіше піддаються великому сепсису, що пояснюється максимальною генералізацією і прогресуванням запального процесу. Стафілококова інфекція проникає і розвивається не тільки в порожнинної частини кишечнику, але і в твердих тканинах (кістки, хрящі), на шкірі, в ротовій та носовій порожнині, в дихальних шляхах по низхідній і висхідній лінії.
Штами стафілококів проявляють неймовірну стійкість до впливу самих передових антибіотиків, тому існують ризики розвитку у дитини запального процесу з утворенням внутрішніх і зовнішніх вогнищ абсцесу. Важливо вчасно виявити недугу, визначити тип збудника і почати негайну адекватну терапію.
Стафілокок у дітей, включаючи самий ранній вік, виникає досить часто, тому займає лідируючі позиції серед всіх захворювань інфекційної природи. Хвороби бактеріального характеру можуть охоплювати цілі групи органів і систем організму:
Бактерії виявляються при бактеріологічному дослідженні калу, розгорнутому біохімічному аналізі крові, при подряпин поверхні пошкодженої шкіри. Лікарська тактика має багатоступінчастий підхід до проблеми, а тривалість одужання пропорційна занедбаності ситуації та виду стафілококового штаму.
Подібний тип інфекції рідко діагностується у дітей і вважається найменш небезпечним захворюванням. Основні вогнища ураження — сечовидільна система, включаючи шкірні покриви і слизові тканини. Коли призначено своєчасне і адекватне лікування, то позбавлення від недуги може відбутися за пару-трійку доби.
Інфекція може вражати поверхню шкіри і слизові. Виявляється в очах, носі, у внутрішньому зіві. До захворювання схильні діти в постнатальний період, у стані недоношеності, зі зниженим імунітетом. Наявність епідермального стафілокока типу в медицині вважається нормою і не становить серйозної небезпеки для здорової дитини. Якщо самопочуття дитини не страждає, тоді призначається тільки місцева терапія.
Представляє серйозну небезпеку для життя і здоров’я людини. Особливо важко переноситься в дитячому віці. Існує помилкова думка про існування золотистого стафілокока тільки в порожнині кишечника. При більш ретельних лабораторних дослідженнях його виявляють у роті, на шкірі, в аналізах калу. Коли на тлі перебігу стафілокока самопочуття дитини залишається незмінним, тоді призначати лікування недоцільно, організм самостійно бореться з шкідливими мікроорганізмами.
Лікування бактеріальної інфекції — тривалий і важкий захід. Це обумовлено високою стійкістю патогенних мікроорганізмів:
Варто відзначити, що не всі види стафілококу згубно впливають на людський організм і викликають у ньому патогенні зміни. Якщо у дитини стійкий і високий імунну відповідь, тоді його самопочуття може залишатися незмінною навіть при найменшому перевищення норми вмісту бактерій. При зараженні золотистим стафілококом малюків раннього віку періоду новонародженості слід негайно звернутися за медичною допомогою з наступною госпіталізацією.
Бактерії стафілокока в залежності від типу і локалізації інфекційних вогнищ має різні клінічні ознаки. Розділяють загальні місцеві і загальні зовнішні прояви зараження, причому кожен з них може виражатися в певній інтенсивності.
Ці анатомічні зони найчастіше стають місцем локалізації стафілококової середовища. Це обумовлено особливістю проникнення бактерій, адже діти переносять всю патогенну мікрофлору до себе в рот. Причиною зараження може стати типове недотримання норм гігієни чи погано оброблені овочі та фрукти. Життєдіяльність токсичної флори в носі провокує виникнення гаймориту (запалення гайморових пазух).
Зараження, більшою мірою, виявляє себе в стані гострої катаральної ангіни, виразкового стоматиту, тонзиліту за будь-яким типом перебігу:
Якщо інфекція почала стрімко розмножуватися в порожнині кишечника або на його стінках, то неминуче буде потужна реакція з боку ШКТ у вигляді гострої форми коліту з подальшим переростанням в ентероколіт. Основні симптоми при ураженні кишечника:
Прояв патогенної мікрофлори стафілококової групи досить різноманітні і вимагають ретельного медичного аналізу. Діти можуть переносити навіть серйозні форми бактерій, наприклад, золотистий стафілокок, але лише за умови надійного імунного захисту. При будь-яких проявах першої симптоматики і ознак її ускладнення слід негайно звернутися за допомогою до профільних фахівців.
Для виявлення збудника та постановки коректного діагнозу призначається ряд лабораторних досліджень на вивчення біологічного матеріалу (кров, кал, сеча, зішкріб з поверхні ран). У момент виявлення стафілокока досліджується материнське молоко (при природному вигодовуванні). Якщо аналізи дають позитивний результат, тоді мати продовжує годування молоком на тлі спеціального терапевтичного лікування. Такий підхід дозволяє одужувати і дитині.
Якщо у малюка виявився кон’юнктивіт, тоді з слизової оболонки ока здійснюється забір гнійного матеріалу. Аналогічно поступають і з шкірними висипаннями. Якщо інфекція вражає слизові порожнини носа і рота, тоді зіскрібки із зіву і носа дитини беруться прямо в стінах лабораторії негайно. Це підвищує якість досліджень і достовірність даних.
Стафілокок лікується тільки антибіотиками. Після діагностики захворювань та виявлення недуги лікар підбирає групу препаратів, здатних справити позитивний вплив на поліпшення стану дитини. Далі проводиться курс відновної терапії і настає одужання.
Тривалість хвороби залежить від форми стафілокока. Ураження золотистим стафілококом може спричинити за собою важкий сепсис і потребує хірургічного втручання. Основна запорука успішного лікування — точна постановка діагнозу за ознаками клінічної картини і адекватний підбір медикаментозного курсу антибіотиками.
Профілактичні заходи:
Staphylococcaceae має багато штамів, але тільки деякі з них можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю дитини. Батькам важливо стежити за життя дитини та попереджувати інфікування усіма можливими способами. При перших ознаках зараження не слід займатися самолікуванням, так як діагностика захворювання проводиться тільки лабораторним методом.