Зміст статті:

  • 1 Інструкція по застосуванню препарату
  • 2 Спосіб застосування
  • 3 Побічні ефекти, протипоказання, передозування
  • 4 Взаємодія з іншими медикаментозними препаратами
  • 5 Аналоги
  • 6 Форма випуску, ціна і умови зберігання

Торасемид, як і Фуросемід є засобом, який належить до категорії петльових діуретиків.

Провідний компонент препарату – торасемид, завдяки чому виявляються такі дії:

  • ангипертензивное;
  • діуретичну;
  • салуретичну;
  • протинабрякову.
  • Після прийняття таблетки лікувальна дія виникає через 2-3 години. Головне речовина ліки добре всмоктується травним трактом.

    Максимальна плазмова концентрація Торасемида відбувається через 1-2 години після прийому. Для цього засобу властива підвищена зв’язок з білками плазми (99%) і біодоступність (до 90%).

    В організмі Торасемид і Фуросемід метаболізується з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів, що мають незначну лікарську активність.

    Препарат та його аналоги виводять нирки в чистому вигляді, або в якості метаболітів. Час напіввиведення – від 3 до 4 годин.

    У разі збою В роботі нирок період напіввиведення ліки залишається незмінним. При порушенні функціонування печінки час напіввиведення несуттєво змінюється.

    Інструкція говорить, що таблетки не кумулируют в організмі і не виводяться при гемофільтрації та гемодіалізі.

    Інструкція по застосуванню препарату

    Торасемид в таблетках містить 2.5 або 5 мг діючого компонента. Покази до його використання – есенціальна гіпертензія.

    Засіб та його аналоги (Фуросемід), що містить 5, 10, 20 мг діючої речовини призначають при лікуванні серцевої недостатності, при якій часто з’являються набряки.

    Таблетки, в яких є 50, 100 або 200 мг активного компонента, призначають при лікуванні важкої форми ниркової недостатності, якої супроводжує артеріальна гіпертензія і набряклість.

    Спосіб застосування

    Торасемид і Фуросемід приймають перорально. Таблетки можна ділити, але не подрібнювати або розжовувати.

    Інструкція по застосуванню свідчить, що Торасемид, як і Фуросемід необхідно пити зранку при прийомі їжі. Добова доза ліків, як правило, одноразова. Тривалість застосування і дозування встановлюються лікарем.

    При есенціальній гіпертензії доза збільшується до 2.5 мг на добу. Якщо по закінченні 60 днів терапія не принесла бажаних результатів, тоді дозування збільшується до 5 мг, але не більше.

    При набряклості початкова доза Торасемида становить 5 мг. Але для посилення ефекту вона може збільшуватися до 20 мг.

    Крім того, інструкція по застосуванню говорить, то ліки при нирковій недостатності призначають у дозі 20 мг на добу. А при відсутності необхідного терапевтичного дії вона повільно збільшується. Але доза не повинна перевищувати 200 мг на добу.

    Якщо планується тривале лікування, то під час цього важливо контролювати за концентрацією в крові деяких речовин:

    • сечова кислота;
    • електроліти;
    • креатинін;
    • глюкоза;
    • ліпіди.

    Побічні ефекти, протипоказання, передозування

    В процесі лікування Торасемидом можуть розвинутися різні побічні реакції. Так, з боку серцево-судинної системи та кровотворення виникає кардіальна та церебральна ішемія, що супроводжується стенокардію, аритмію, гострим інфарктом серцевого м’яза. Іноді з’являється лейкопенія, тромбози, тромбоцитопенія і анемія.

    З боку печінки і травного тракту виникають такі побічні реакції, як зростання активності печінкових трансаміназ, анорексія, пересихання слизової рота, нудота, панкреатит, блювання, розлад стільця і гастралгія.

    Крім того, інструкція говорить, що з боку сечовидільної системи та нирок розвивається затримка сечі, гіперкреатинемія, збільшення концентрації сечовини в крові.

    Також відзначається зміна лабораторних даних, такі як:

  • гіперліпідемія;
  • порушення водно-електролітного балансу;
  • гіперглікемія;
  • метаболічний алкалоз.
  • Ще відзначаються алергічні прояви – набряк Квінке, висипання та свербіж, світлочутливість, кропив’янка. Більш того, може статися тремор кінцівок, погіршення зору, слухові порушення (шум у вухах).

    У кожного препарату є не тільки показання до застосування, але і протипоказання. Так, щодо Торасемида, то його не можна приймати при індивідуальній гіперчутливості до компонентів препарату.

    У засобі міститься лактоза, тому його не призначають при мальабсорбції глюкозо-галактози, лактазною недостатності і галактоземии.

    До того ж Торасемид і його аналоги (Фуросемід) не можна приймати при зниженому тиску, предкоматозном стані, печінковій комі та поганій роботі нирок, при якій спостерігається анурія.

    Крім того, ліки краще не приймати при порушенні водно-електролітного балансу. Тому перш, ніж призначати Торасемид або Фуросемід необхідно його відкоригувати.

    Також таблетки можна приймати до 18 років, в період лактації і виношування плоду. А хворим, які старше 65 років препарат призначають під лікарським контролем.

    До того ж обережне використання Торасемида рекомендовано в наступних випадках:

    • гіперплазія передміхурової залози;
    • аритмія;
    • порушення роботи печінки;
    • цукровий діабет;
    • стану, що відбиваються на сечовипусканні;
    • підвищена ймовірність розвитку подагри і гіперурикемії.

    Варто зауважити, що людям, які керують різними апаратами і транспортними засобами, краще відмовитися від прийому Торасемида.

    Стосовно передозування, то в такому випадку може розвинутися форсований діурез, збої в роботі травної системи, сонливість, сплутаність свідомості, гіповолемія, порушення електролітного балансу і зниження рівня артеріального тиску, що може закінчитися колапсом.

    Специфічного антидоту не існує. При передозуванні потрібно промивання шлунка і застосування энетросорбента, але тільки, якщо після прийому Торасемида пройшло не більше 2 годин. Разом з тим, проводиться симптоматичне лікування, головне завдання якого полягає у відновленні водно-електролітного балансу.

    Також при передозуванні необхідно коригувати дозу або взагалі припинити лікування препаратом.

    Взаємодія з іншими медикаментозними препаратами

    Інструкція по застосуванню свідчить, що Торасемид, як і Фуросемід може збільшувати ефект серцевих глікозидів, що надаються на серцевий м’яз і посилювати терапевтичну дію Теофіліну та миореклаксантов.

    А якщо поєднувати препарат з проносними та кортикостероїдними препаратами, то зростає ймовірність появи гіпокаліємії.

    Ліки потенціює лікувальну дію гіпотензивних таблеток, зокрема інгібіторів АПФ. Тому таке поєднання має завжди строго контролюватися, що передбачає постійне вимірювання рівня артеріального тиску та коригування дози застосовуваних препаратів.

    Торасемид зменшує його судинозвужувальну дію, який чиниться Норепінефрином і Епінефрином, і зменшує ефективність гіпоглікемічних таблеток.

    Великі дози Торасемида здатні збільшити несприятливий вплив препаратів платини та нефротоксичний ефект аміноглікозидів та цефалоспоринів. Більш того, ліки збільшує ймовірність появи ототоксичного ефекту аміноглікозидів і розвитку побічних ефектів, що впливають на ЦНС після прийому великої дози саліцилатів.

    Пробенецид і ненаркотичні анальгетики, якщо їх використовувати разом з Торасемидом, знижують його лікувальну дію.

    До того ж, якщо поєднувати засіб з препаратами літію, то їх плазмова концентрація збільшиться. А при одночасному використанні Торасемида з Колестираміном, зменшується абсорбція діуретика.

    Аналоги

    За складом: Диувер, Бритомар, Ториксал, Торсид, Тригрим, Трифас.

    По показанню і способом використання: Фуросемід, Фрусемид.

    Диувер призначають при есенціальній гіпертензії. Також він доречний в лікувальних і профілактичних цілях набряків або випотів з-за серцевої недостатності.

    Показання до застосування Битомара – це:

  • есенціальна гіпертензія;
  • набряки, що виникають на фоні захворювань печінки, нирок і серцевої недостатності.
  • Ториксал також застосовується для усунення набряклості, спровокованої серцевою недостатністю. Його використовують при ЕГ в складі моно – або комплексного лікування.

    Торсид призначається для усунення випотів і набряків, спровокованих серцевою недостатністю, якщо потрібно ввести препарат внутрішньовенно. Наприклад, при гострій серцевій недостатності або набряку легенів.

    Показання до використання Тригрима – есенціальна АГ. Також він застосовується при набряках, що виникають на тлі серцевої недостатності.

    Трифас призначається з метою усунення випотів і набряків при серцевій недостатності. Він вводиться внутрішньовенно, коли необхідний швидкий ефект (гостра серцева недостатність, набряк легенів).

    Фуросемід призначається при набряках і хронічної серцевої і ниркової недостатності. Крім того, показання до застосування цього препарату – це набряклість при хворобах печінки і артеріальної гіпертензії.

    Такий аналог, як Фрусемид використовується при набряку легень, мозку, нефротичному синдромі і цирозі печінки. Також препарат показаний при серцевій астмі, у випадку деяких форм гіпертонічних кризів і для формування діурезу.

    Форма випуску, ціна і умови зберігання

    Таблетки випускають по 10 штук в пластинці. В одній коробці може знаходиться від 2 до 10 платівок.

    Ціна – від 100 до 500 рублів.

    Термін придатності – до 2 років, але за умови, що засіб буде правильно зберігатися (сухе приміщення, де температура не вище 25 градусів). Відео до цієї статті додатково призведе деякі факти про препарат і гіпертонії.