Зміст статті:
- 1 Якими способами проводять вимірювання АТ
- 2 Алгоритм вимірювання АТ за методом Короткова
- 3 Аускультативні феномени
Існує кілька різних методик вимірювання артеріального тиску, деякі з них можуть застосовуватися в домашніх умовах, інші доступні лише в умовах стаціонару або кабінеті лікаря.
Вимірювання АТ за методом Короткова – найпоширеніший з них.
Якими способами проводять вимірювання АТ
Вимір артеріального тиску може здійснюватися двома основними способами:
Способом Короткова, як правило, проводиться вимірювання артеріального тиску і в домашніх умовах, можливо самостійно.
Алгоритм вимірювання АТ за методом Короткова
Алгоритм вимірювання артеріального тиску способом Н.С. Короткова досить простий, але все ж вимагає певної вправності. Щоб отримати точний і достовірний результат, слід дотримувати певні правила.
- Пацієнт повинен бути абсолютно спокійний під час вимірювання АТ, сидіти або лежати, але ні в якому разі не стояти і не рухатися – і бажано не розмовляти;
- Необхідно за 5-10 хвилин до початку процедури прийти в стан спокою і припинити навіть незначну фізичну активність;
- Коли пацієнт абсолютно спокійний і нерухомий, на його передпліччя фіксується манжета сфігмоманометра. Під манжету, в області ліктьового згину прикладають стетофонендоскоп безпосередньо до пульсуючої артерії;
- Після цього за допомогою гумової груші в манжету нагнітається повітря. Через стетофонендоскоп прослуховується, коли настане повне припинення пульсації перев’язаною артерії – з цього моменту нагнітання повітря продовжується до поповнення ще 20 одиниць ртутного стовпа;
- Потім повітря повільно випускається – швидкість виходу повітря з манжети не повинна перевищувати 2 мм рт. ст./сек.
Коли повітря виходить з манжетки, тиск на артерію слабшає, вона розширюється і в неї знову надходить кров. Стінки артерії дуже еластичні, і перше ж пульсуючих хвилях виникають її коливання, які супроводжуються шумами. Виникнення перших неголосних звукових явищ відповідає систолічному АТ – це перша фаза.
Коли тиск у манжетці знижується ще нижче, пульсація в артерії посилюється і шуми стають голосніше. Настає друга фаза, що супроводжується систолическими компресійними шумами. На третій фазі вони переходять в гучні тони. Потім тиск у манжеті стає таким же, як і діастолічний артеріальний тиск у плечовій артерії.
Артерія повністю прохідна для крові, тому стінки її майже не вагаються, а шуми стають ледь чутними. Це четверта фаза. На п’ятій фазі вони зникають повністю. Систолічний АТ – це показники приладу на першій фазі, а показники діастолічного артеріального тиску – на четвертій фазі, коли тони майже нечутно, або ж на п’ятій фазі в момент повного розслаблення артерії.
Алгоритм вимірювання АТ по Короткову повторюють тричі з інтервалами в кілька хвилин. Можна також робити це і на другій руці.
Якщо пацієнт страждає патологією судин – наприклад, порушенням кровообігу в нижніх кінцівках, — то виміри проводять і на стегнових артерій. Але тоді пацієнт повинен перевернутися на живіт.
Аускультативні феномени
Показання вважаються досить точними, але іноді виникають нетипові явища, які дуже важливі для постановки точного діагнозу.
Нескінченний тон. При такому феномені шуми прослуховуються, навіть коли тиск у манжетці впало до діастолічного. Прилад може показувати 0 одиниць, але шуми все ще чути. Викликати його можуть недостатність клапана серцевої аорти, з-за чого ПЕКЛО різко підвищується, тиреотоксикоз, коли тонус судинних стінок різко збільшується.
Слід розуміти, що у будь-якому випадку навіть діастолічний артеріальний тиск не може дорівнювати 0, тому рекомендується провести процедуру повторно при фізичному навантаженні.
Аускультативний провал. Для такого феномену характерно періодичне зникнення тонів при вимірі тиску, які через 20-30 мм. рт. ст. знову з’являються. Природно, показники при цьому теж будуть на 20-30 одиниць нижче, що вкрай небезпечно при обстеженні пацієнта з артеріальною гіпертензією. Тому реєструвати показники потрібно в той момент, коли при нагнітанні повітря в манжету пульсація артерії повністю зникне – це можна визначити пальцями.
Парадоксальний пульс. Зазвичай спостерігається у пацієнтів діагнозом ексудативний перикардит, тромбоемболія легеневої артерії, ХЛОБЛ, інфаркт ПЖ, рестриктивна кардіоміопатія. Феномен виражається в різкому зниженні тиску при вдиху – іноді до 12-15 одиниць ртутного стовпа. Пояснюється це тим, що при таких патологіях камери серця сильно зменшуються, особливо чутливі стають праве передсердя і правий шлуночок під час вдиху і видиху.
На вдиху кількість венозної крові повернення збільшується, праві камери серця наповнюються сильніше кров’ю, що і призводить до їх діастолічному збільшення. А на видиху навпаки, наповнення сильно зменшується, і праве передсердя і правий шлуночок спадаються і тиск знижується.
У той час як ліві порожнини серця навпаки, інтенсивно наповнюються кров’ю. Іншими словами, коли правий шлуночок на видиху зменшується, то лівий збільшується, а коли правий на вдиху знову збільшується, лівий зменшується. Цим і пояснюється парадоксальний пульс.
Крім цих феноменів можуть виникнути й інші складнощі з вимірюванням артеріального тиску за цією методикою. Наприклад, у літніх людей плечова артерія стає ригідною – тобто занадто щільною. З-за цього потрібно підвищити тиск у манжетці, щоб створилася необхідна компресія. А це може вплинути на підсумкові показники – вони будуть завищені.
Грає роль і обсяг руки. Якщо манжетка буде занадто мала, то використовувати її для визначення АТ безглуздо, результати будуть достовірними. У цьому випадку проводять заміри пальпаторно і аускультативно і порівнюють результати. Відео в цій статті стане своєрідною практичної інструкцією по вимірюванню артеріального тиску.
