Зміст статті:

  • 1 Особливості розвитку синдрому вегетативної дистонії
  • 2 Симптоми ВСД по гіпертонічному типу
  • 3 Первинна ВСД — ангіодистонія
  • 4 Лікування

ВСД за гіпертонічним типом – це порушення роботи вегетативного відділу нервової системи, внаслідок якого баланс процесів в організмі негативно змінюється, і проявляється у вигляді збоїв системи кровообігу, травлення і терморегуляції.

Проявляється стрибками тиску, як правило, в основному верхніх показників, і при тривалому перебігу може привести до гіпертонічної хвороби.

Вегето-судинна дистонія найчастіше розвивається у людей нестійких емоційно, відчувають постійні стреси і нервові напруги.

На сьогоднішній день діагноз ВСД за гіпертонічним типом ставлять і молодим людям, що говорить про нервових перевантаженнях.

Особливості розвитку синдрому вегетативної дистонії

Синдром вегетативної дистонії (СВД) або нейроциркуляторна дистонія по гіпертонічному типу можна визначити як сукупність симптомів, які являють собою розлад повноцінного взаємодії між нервовою системою та іншими системами людського організму, що призводить до збоїв регуляцій в організмі.

Виділяються кілька типів розвитку вегетосудинної дистонії:

  • Змішаний тип, при якому можна спостерігати збій у взаємодії між симпатичної (відповідає за активність, стресостійкість) і парасимпатичної (відповідає за відпочинок і відновлення сил) нервовою системою.
  • Гіпотонічний тип спостерігається в тих ситуаціях, коли накопичена енергія за день нікуди не витрачається. Виявляється зниженим тиском і депресивним синдромом.
  • Гіпертонічний вид характеризується сильним биттям серця, панікою, швидкою стомлюваністю і головними болями, у ряді випадків спостерігається порушення сну.

Насправді, СВД не є окремою хворобою. Такий стан є комплексом синдромів, які проявляються в конкретних обставинах, в деяких випадках навіть без впливу факторів навколишнього середовища.

Коли у пацієнта розвивається вегето-судинна дистонія, порушення і збої в організмі призводять до того, що тіло неадекватно реагує на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища.

Внаслідок цього, навіть найменші коливання погодних умов або конфлікт можуть призвести до аритмії, підвищення артеріального тиску та температурного режиму тіла.

СВД з гіпертонічними проявами в 75% випадків, починає виявлятися у людей в дорослому віці.

Спираючись на статистичні дані, можна сказати, що такий тип проявляється у віковій категорії від 20 до 35 років. Артеріальна гіпертензія може проявитися в будь-якому віці, але в групу ризику потрапляють люди старше 40 років.

Варто зазначити, що діагноз СВД може спостерігатися і дітей, але подібні стани досить рідкісні, при цьому вони діагностуються, то інтенсивність їх проявів досить слабка.

В залежності від факторів, які викликали подібне патологічний стан, СВД ділять на два різновиди:

  • Первинний СВД взаємопов’язаний з вродженими особливостями будови судинної системи, внаслідок чого у людини іноді може проявлятися характерна симптоматика.
  • Вторинний СВД з гіпертонічними проявами, які розвиваються при наявності збоїв регулювання напруженості судин, як правило, з-за якогось захворювання або сильного стресу.

    • Первинна вегето-судинна дистонія спостерігається у 15% ситуацій. У переважній більшості випадків протікає нетипова ВСД, а ангіодистонія. У групу ризику розвитку ВСД потрапляють люди, які відрізняються:

    • Схильністю до меланхолічного станом.
    • Схильністю до сильних переживань.
    • Інтроверти.

    ВСД досить таки часто спостерігається у людей, які піддаються сильним навантаженням на роботі. Варто відзначити, що чималу роль у розвитку такого стану відіграє і сімейна обстановка.

    Проте в даний час не виявлені всі причини, які призводять до такого стану, і нерідко навіть досвідчені лікарі, не можуть відрізнити захворювання один від одного, ставлять діагноз артеріальна гіпертензія, а не СВД.

    Симптоми ВСД по гіпертонічному типу

    Вегето-судинна дистонія являє собою клінічний синдром, для якого характерні стрибки артеріального тиску. Якщо нічого не робити, то з часом буде стояти діагноз гіпертензія.

    Вегетативна нервова система включає у собі симпатичний і парасимпатический відділи. За такої патології як НЦА чільну роль займає парасимпатический відділ. Він впливає на організм людини наступним чином:

  • Підсилює напруженість судин.
  • Зменшує тонус гладком’язових тканини.
  • Частішає дихання.
  • Збільшує частоту биття серця.

    • Артеріальна гіпертензія зумовлена звуженням судин. Медична практика наводить такі фактори, які провокують розвиток НЦА:

    • Генетична схильність.
    • Гормональні порушення.
    • Статеве дозрівання.
    • Шийний остеохондроз в анамнезі.
    • Травмування ЦНС.
    • Гіподинамія, родова травма, сильний стрес.
    • Ендокринні порушення, хронічні хвороби.
    • Хронічна втома, зловживання кофеїном, алкоголем і курінням.

    У сучасній медицині налічується кілька сотень симптомів СВД. До найбільш поширеною симптоматиці відносять:

  • Епізодичні скачки артеріального тиску.
  • Мігрені, астенія (підвищена стомлюваність).
  • Сильна пітливість, біль у грудині.
  • Збудливість, запальність і дратівливість.
  • Тремор кінцівок.
  • Порушення рухових функцій.

    • У свою чергу, такий симптом як астенія може виражатися в непереносимість яскравого світла, підвищеної сонливості.

    Однак для ВСД за гіпертонічним типом основною ознакою виступають скачки артеріального тиску, часто підвищується верхнє тиск. Підвищення систолічного тиску крові може спровокувати звичайний стрес або легке хвилювання.

    Церебральна вегето-судинна дистонія може бути запідозрена тоді, коли на скачки тиску не впливають медикаментозні препарати, а впливає повноцінний сон і відпочинок.

    У ряді випадків, відрізнити, що це саме ВСД за гіпертонічним типом, а не інше захворювання, досить складно.

    Первинна ВСД — ангіодистонія

    Ангіодистонія є наслідком порушення кровотоку, якщо у пацієнта артеріальна гіпертензія.

    Найбільш поширена і важка форма захворювання – це церебральна ангіодистонія, яка виникає внаслідок патологічного стану судин головного мозку.

    У цьому випадку, ангіодистонія характеризується такою клінічною картиною:

    • Головні болі, що носять пульсуючий і ниючий характер, локалізується в потиличній області голови, іноді болять скроні.
    • Скачки кров’яного тиску.
    • Розлади зорового сприйняття.
    • Астенія, аритмія.
    • Набряклість кінцівок.
    • Порушення ендокринного характеру.

    Нерідко ангіодистонія і супроводжується тривалою депресією, труднощі з диханням. Церебральна ангіодистонія характеризується тим, що навіть після нормального сну і відпочинку стан пацієнта не покращується. Що стосується головних болів, то рекомендовані певні таблетки від головного болю при підвищеному тиску.

    При появі такої симптоматики, необхідно звернутися до лікаря, який призначить відповідне лікування.

    Приймати традиційні знеболюючі препарати без рекомендацій лікаря загрожує тим, що церебральна ангіодистонія може перейти в енцефалопатію.

    Лікування

    Перш ніж лікувати пацієнта, лікар зобов’язаний провести відповідну діагностику, щоб виключити інші захворювання, як артеріальна гіпертензія та порушення серцево-судинної системи.

    У ряді випадків, щоб відрізнити НЦД по гіпертонічному типу, доктор виконує наступне:

  • Вислуховує скарги пацієнта.
  • Здійснює візуальний огляд.
  • Проводить ЕКГ, визначаючи наявність шумів в серці або аритмію.
  • Проводить реовазографию, яка дасть можливість графічно зареєструвати пульсові коливання наповнення кров’ю судин і м’яких тканин.

    • Якщо після всіх процедур, виявлено первинний СВД, тобто церебральна ангіодистонія, лікування спрямовується на усунення джерела, який спровокував цей стан. У ряді ситуацій може призначатися біорезонансне лікування.

    Якщо таке лікування не допомогло, то починають лікувати іншими методами, які засновані на зниженні порушення циркуляції крові, при цьому в максимальній мірі намагаються усунути симптоматику, як астенія, головний біль, підвищений артеріальний тиск.

    В такому варіанті, церебральна ангіодистонія лікується вазоактивними речовинами, призначаються знеболюючі препарати, заспокійливі ліки, які нормалізують артеріальний тиск.

    На жаль, ангіодистонія не має певної конкретної схеми лікування, яка привела б до 100% результату. Вилікувати її повністю неможливо, можна лише зменшити симптоматику, поліпшивши якість життя пацієнта.

    Вегето-судинна дистонія, як і артеріальна гіпертензія, спочатку лікуються немедикаментозними способами:

    • Корекція способу життя – схуднути, якщо зайва вага, збалансувати своє харчування. Відмовитися від шкідливих продуктів та згубних звичок.
    • Оптимальні фізичні навантаження (плавання, біг).
    • Санаторне лікування.

    Часто лікування включає фізіотерапевтичні процедури – масаж, обливання і обгортання, лікування за допомогою мінеральних вод.

    У лікування нерідко включається дарсонвалізація – дія току на організм людини, внаслідок чого знижується тиск, поліпшується кровообіг. Якщо такі методи не приносять належного результату, то лікувати починають медикаментозними засобами:

  • Артеріальна гіпертензія вимагає гіпотензивні ліки.
  • При тахікардії призначають бета-блокатори.
  • Ліки при головному болю орієнтовані на усунення больового синдрому – Детралекс.
  • При підвищеній нервозності – транквілізатори або антидепресанти.

    • Для підвищення імунітету лікар призначає препарати, що містять цинк і селен. Варто відзначити, що всі препарати мають свої показання до застосування, а також і протипоказання, тому рекомендуються виключно лікарем.

    Так як артеріальна гіпертензія та НЦД за гіпертонічним типом стосується досить молодих людей, то у чоловіків виникає питання, чи беруть в армію з таким діагнозом?

    Якщо у призовника діагноз гіпертензія, то він може отримати звільнення від армії, якщо його тиск коливається: верхнє 140-159, а нижнє 90-99. При цьому повинні бути документи, що підтверджують лікування в стаціонарі.

    В армію не беруть тільки в тому випадку, якщо вегето-судинна дистонія проявляється з постійними гіпертензивними реакціями, стрибками артеріального тиску, при постійних скаргах пацієнтам і різко виражених вегето-судинних розладах, які не піддаються лікуванню, що погіршує працездатність, та здатність виконувати обов’язки військової служби.

    У підведення підсумків можна зробити висновок, що вегето-судинна дистонія найчастіше виникає перенапруження організму. Тому, для уникнення неприємної симптоматики, важливо піклується про своєму психологічному і фізичному здоровіше, не забуваючи відводити достатньо часу на повноцінний сон і відпочинок. Докладно про проблему розповість у відео у цій статті фахівець.