Ви познайомилися, зустрічаєтеся, ось ви вже стали жити разом. Ти розумієш: ось він-улюблений, єдиний, той, якого так чекала все життя! Але що якщо разом з ним у ваше життя входить його спадщина – діти від минулих стосунків? Чи можна з цим жити і як до цього ставитися? Або краще зовсім уникати таких «екземплярів»? Спробуємо розібратися у всьому по порядку.
Найлегший варіант – зустріти чоловіка холостого, і без зобов’язань, тобто без дітей. Але легко сказати, а важко зробити. Якщо на вашому шляху все ж зустрівся чоловік, у якого є певний багаж позаду? Насправді з цим можна і навіть потрібно жити. Адже зараз так важко знайти свою половинку і втрачати її тільки з-за того, що у коханого є діти просто нерозумно.
Набагато мудріше і правильніше з розумінням поставитися до цієї ситуації. Зрештою, в тому, що у вашого чоловіка є дитина багато плюсів. Якщо він не відмовляється від своїх дітей — то вміє нести відповідальність за свої вчинки. Значить, він добрий, надійний, мудрий чоловік, який розуміє: діти не винні в тому, що їх батьки розлучилися. Від цього жінка і чоловік не перестають бути батьками. І потім, на прикладі ставлення вашого благовірного до своїх чад, ви можете побачити як він, через час, буде ставитися до ваших спільним дітям.
Якщо ти любиш чоловіка, ти зобов’язана прийняти його дітей. Саме прийняти, любити вас їх ніхто не змушує. Для цього у них є тато і мама. Нехай вони їх люблять. Але поважати, спілкуватися, не заважати спілкуванню дітей з батьком ви просто зобов’язані! Діти теж бувають різні, часом як би ви не лізли зі шкіри геть – вони все-одно будуть вас ігнорувати.
Важливу роль грає і той настрій, який задає дитині його мама по відношенню до нової дружини батька.
Але, повторюся, як би не було, ви ні в якому образі не повинні перешкоджати спілкуванню батька з його дітьми. Аж до того, що можна просто піти пройтися по магазинах або сходити в гості на той час, поки ваше чадо буде гостювати у тата.
Ідеальним варіантом буде подружитися з дітьми вашого улюбленого чоловіка. Якщо дитина відчує у вас одного, то зможе прийняти те, що ви живете з його батьком. Розмовляйте з малюком, питайте його про те, що він любить, як проводить час.
Постарайтеся його перебування у вашому домі зробити якомога більш комфортним. Тільки робіть це щиро, діти дуже тонко відчувають фальш, вони як лакмусовий папір вбирають в себе ваше ставлення до них.
Якщо ви дійсно захочете подружитися з малюком, будете щиро цікавитися ним, – то побачите, що вже через якийсь час ваші труди себе окуплять.
Ви отримаєте здорову атмосферу в сім’ї, подяка чоловіка, за розуміння до його кровинкам. А може бути, хто знає, ви навіть знайдете собі вірних друзів в особі цих маленьких шибеників?!
Якщо згодом у вашій родині з’являться спільні діти, потрібно постаратися не розділяти дітей на «своїх» і «чужих». Ви повинні виховати прищепити у своїх дітей любов і повагу до звідним братам і сестрам. Пам’ятайте про те, що поки вони є дітьми ми, дорослі, цілком несемо відповідальність за їхнє життя та світогляд. Не будьте жестокосердны, відкрийте себе для любові. Миру у ваших родинах!