Ви познайомилися, зустрічаєтеся, ось ви вже стали жити разом. Ти розумієш: ось він-улюблений, єдиний, той, якого так чекала все життя! Але що якщо разом з ним у ваше життя входить його спадщина – діти від минулих стосунків? Чи можна з цим жити і як до цього ставитися? Або краще зовсім уникати таких «екземплярів»? Спробуємо розібратися у всьому по порядку.
Неодружений чоловік
Найлегший варіант – зустріти чоловіка холостого, і без зобов’язань, тобто без дітей. Але легко сказати, а важко зробити. Якщо на вашому шляху все ж зустрівся чоловік, у якого є певний багаж позаду? Насправді з цим можна і навіть потрібно жити. Адже зараз так важко знайти свою половинку і втрачати її тільки з-за того, що у коханого є діти просто нерозумно.
Набагато мудріше і правильніше з розумінням поставитися до цієї ситуації. Зрештою, в тому, що у вашого чоловіка є дитина багато плюсів. Якщо він не відмовляється від своїх дітей — то вміє нести відповідальність за свої вчинки. Значить, він добрий, надійний, мудрий чоловік, який розуміє: діти не винні в тому, що їх батьки розлучилися. Від цього жінка і чоловік не перестають бути батьками. І потім, на прикладі ставлення вашого благовірного до своїх чад, ви можете побачити як він, через час, буде ставитися до ваших спільним дітям.
А як же любов?
Якщо ти любиш чоловіка, ти зобов’язана прийняти його дітей. Саме прийняти, любити вас їх ніхто не змушує. Для цього у них є тато і мама. Нехай вони їх люблять. Але поважати, спілкуватися, не заважати спілкуванню дітей з батьком ви просто зобов’язані! Діти теж бувають різні, часом як би ви не лізли зі шкіри геть – вони все-одно будуть вас ігнорувати.
Важливу роль грає і той настрій, який задає дитині його мама по відношенню до нової дружини батька.
Але, повторюся, як би не було, ви ні в якому образі не повинні перешкоджати спілкуванню батька з його дітьми. Аж до того, що можна просто піти пройтися по магазинах або сходити в гості на той час, поки ваше чадо буде гостювати у тата.
Ідеальним варіантом буде подружитися з дітьми вашого улюбленого чоловіка. Якщо дитина відчує у вас одного, то зможе прийняти те, що ви живете з його батьком. Розмовляйте з малюком, питайте його про те, що він любить, як проводить час.
Постарайтеся його перебування у вашому домі зробити якомога більш комфортним. Тільки робіть це щиро, діти дуже тонко відчувають фальш, вони як лакмусовий папір вбирають в себе ваше ставлення до них.
Якщо ви дійсно захочете подружитися з малюком, будете щиро цікавитися ним, – то побачите, що вже через якийсь час ваші труди себе окуплять.
Ви отримаєте здорову атмосферу в сім’ї, подяка чоловіка, за розуміння до його кровинкам. А може бути, хто знає, ви навіть знайдете собі вірних друзів в особі цих маленьких шибеників?!
Якщо згодом у вашій родині з’являться спільні діти, потрібно постаратися не розділяти дітей на «своїх» і «чужих». Ви повинні виховати прищепити у своїх дітей любов і повагу до звідним братам і сестрам. Пам’ятайте про те, що поки вони є дітьми ми, дорослі, цілком несемо відповідальність за їхнє життя та світогляд. Не будьте жестокосердны, відкрийте себе для любові. Миру у ваших родинах!
