Якщо чоловік цілодобово пропадає на роботі, він, або «трудоголік», або сім’я для нього не головне в житті. Головне – своє «его», своє «я». Бажання самоствердитися, довести свою значущість навколишніх у чоловіка реалізується за допомогою роботи або хобі. У такого чоловіка занижена самооцінка. І він намагається підвищити її таким чином. Такі люди роками не ходять у відпустку, вони безвідмовні, їх можна «висмикнути» з будинку в будь-який час дня і ночі. Вони завжди готові підмінити колегу.
На роботі вони відчувають себе комфортно. Робота стає необхідністю, як наркотик. Такі люди схожі наркоманам або ігроманів. Робота для них як віддушина побутової рутини. Вони біжать від домашніх обов’язків і проблем, прикриваються роботою. Хочуть таким чином довести свою значимість насамперед собі самому.
Можливо, дружина з диктаторськими замашками. Командує будинку, як сержант на плацу. Чоловік, не сміючи їй заперечити, просто збігає на роботу, де йому спокійно і комфортно. А насправді, йому на роботі нічого робити. І ось він «сидить» у комп’ютері, створюючи видимість зайнятої людини.
Або він не може організувати свій робочий день, витрачає час даремно, і не вкладається у відведений час. Та ще друзі-колеги і сам начальник безсовісно користуються нагодою перекласти свою роботу на «трудоголіка». Він мовчки все зробить, і відмовити не зможе.
«Трудоголізм» – це шкідлива звичка. Організм постійно знаходиться в напрузі, в стані стресу. Навіть роботи, і ті, ламаються. У росіян є хороша приказка на цей випадок: «Від роботи коні дохнуть». І рано чи пізно станеться зрив, з подальшим потраплянням в лікарню. Людина біжить по замкнутому колу, як «білка в колесі». Якщо чоловік «трудоголік», то треба допомогти йому вирватися з цього замкнутого кола. Любов, ласка, увагу близьких творять чудеса. Якщо чоловік сам не може впоратися з цією проблемою, то треба разом з ним сходити до психолога. А якщо не хоче до нього йти, сім’я повинна стати отим психологом, і дружина в першу чергу.
Треба переконати чоловіка, що такі жертви нікому не потрібні – ні начальству, ні сім’ї. Шеф швидко знайде заміну «трудоголіку», а як діти будуть рости без батька? Навіть, якщо чоловік добре заробляє, всіх грошей все одно не заробити. А от сім’ю можна запросто втратити. А сім’я у житті найголовніше роботи. Немає нічого надійніше домашнього «тилу» та підтримки близьких.
«Трудоголіка» треба просто насильно змусити взяти відпустку і змінити обстановку.
Дружині не треба істерити і скандалити. Треба бути трохи хитріше. Якщо не хоче просто тинятися по квартирі, треба знайти йому якесь корисне заняття – полагодити що-небудь або прибити.
Якщо все ціле, можна що-небудь спеціально зламати. Переконати чоловіка, що тільки він здатний впоратися з такою роботою і ніхто інший. Зміна праці і відпочинку корисна, це ще академік Павлов довів. Чоловік потребує схвалення або підтримки. Нехай відчує свою значимість не тільки як «годувальник», але і як господар.
В кожному випадку треба підходити індивідуально. Бути може, ваш чоловік з дитинства мріяв про собаку, а батьки не дозволяли. Так треба виконати його дитячу мрію зараз — купити йому велику собаку, щоб міг гуляти з нею тільки він. А дружина і діти, нібито « з нею не впораються». Колись буде пропадати на роботі, коли вдома вихованець чекає.
Треба зробити так, щоб йому було цікавіше, ніж на роботі. Щоб він увечері хотів повернутися туди, де його чекають, вислухають, допоможуть порадою, приголублять. І тоді від «трудоголізму» не залишиться й сліду.