14 жовтня, коли відзначається свято Покрови Божої Матері, ми вітаємо своїх рідних і друзів. Буває, що ми не завжди в змозі висловити те, що відчуваємо у цей день. На щастя, в цьому нам допомагають написані поетами вірші на Покров Пресвятої Богородиці.

***
Тебе оспівати співака безсило слово!
Твоєї любові порівняння в світі немає!
О Матір Божа! Під Твоїм Покровом
Маємо ми прихисток від бід.

Незримий погляду, він простягнений над нами.
Тепло ми всюди відчуваємо його:
На ложі сну, в дорозі і в Божому храмі
Береже нас тканина Покрову Твого.

Будь броні і стали він міцніший,
Від куль рятує воїна в бою,
І над колискою немовляти вея,
Він дарує ніжність та любов.

За зірками і далекими світами,
Там, де безсмертної любові торжество,
І день і ніч, простертая над нами,
Береже нас тканина Покрову Твого!

Вірші на Покров Пресвятої Богородиці

Ми підібрали найкращі вірші на Покров день, які сподобаються вам і вашим близьким.

***
Ти Покривом покрываеши
Русь мою багатостраждальну,
Русь моє многораспятую,
Про Владичице Державна,
Херувимів Пречестнейшая,
Мати Господа Всевишнього,
Гинуть Стягнення!
Умоли за землю Руську
Сина Свого Сладчайшего,
Так Він віддасть нам з ласки –
Не за нашого невір’я.
Бачу – хмари збираються,
Чую – вороняче раскаркалось.
Тільки б Ти нас не залишила
В годину великий випробування.
Про Заступниці Старанна,
Даруй грішним покаяння,
Мені ж, о Благословенна,
Даруй найвище благо:
Жити як Син Твій наказав,
Біль за свою людську вважати.
(Иермонах Роман).

На свято Покрови в російських православних храмах проводяться урочисті богослужіння. Прочитайте в цей день молитви і вірші, написані на честь свята Покрови Пресвятої Богородиці.

Вірші на Покров день

***
Перший сніг освіжає думки,
І відкинувши осінній мотлох,
Ми ступаємо по тлінним листю –
Уклінно Покрив куполах.
На дворі йде осінь
Запізнілим тріпоче дощем,
Розриваючи небесні просини,
Мчить геть золотим журавлем.
У храмах милостиво, пахне ладаном,
Тихою радістю дбає душа.
У Білокам’яній сумно і радісно,
З першим снігом приходить зима.

***
Убуває день осінній,
Змовкає пташиний спів.
І сьогодні випав в строк
Перший біленький сніжок.
У цей день Андрій блаженний
Бачив світло невимовний:
Богоматір у Влахернах
Богу молиться про вірних.
Всіх невидимим покровом
Благодатно осіняє
І в земному шляху суворому
Від нещасть зберігає.

***
Покличу – молитвою без слів,
Ти откликнешься – гарячою промовою.
Сніжної скатертиною впаде Покрив
На просторий стіл короткої зустрічі.

Ангел трохи хитнеться на годиннику,
Немов воїн, встав за околицею,
І пройде в розкритих небесах
По палаючій крайці – Богородиця!