Господи Ісусе Христе, Єдинородний Сину і Слове Божий,
древле під пророцех Бачений, якоже зерцалом в ворожінь,
у останок же дний цих плоттю від Пресвятої Діви Марії нетлінно народжений
і в четыредесятный дня у Святилище Назустріч всьому світу від Тоя,
яко Немовля руконосим, явлений і в обіймах праведнаго Симеона
під спасіння всім сущим від Адама носиться!
Якщо преславно і пресветло Твоє на руку Богоматері у храм Господній принесення
і від святого старця Божественне стрітення Твоє!
Днесь веселяться небеса і радіє земля, яко вигляді биша ходи Твоя, Боже,
ходи Бога нашого Царя, Іже во Святем.
Древле Мойсей сходить видети славу Твою, але не возможе увидити Твого Лиця,
зане дав єси йому точию задня Своя.
У пресвітлий день цього Стрітення Твого Ти явився єси Собі людиною у святилище,
сяючи невимовним Світлом Божества, так укупі з Симеоном бачать Тя лицем до лиця і руками
так осяжут Тя, і восприемши в обійми своя, так пізнають Ти Бога у плоті прийшли.
Цього заради прославляємо невимовне полегшення і велие людинолюбство Твоє,
яко Твоїм пришестям дав єси нині небесну радість занепалого древле роду человечу:
Ти бо праведним судом Своїм вигнав єси прародителі наші з раю насолоди в світ цей,
нині ж помилував єси нас і паки отверзл нам райския обителі і звернув єси плач наш на радість,
так занепалий Адам до того вже так не соромиться Тобі за преслушание і так не буде скрыватися Твого Лиця,
Тобою хто покликаний од, яко Ти прийшов єси нині, так возьмеши на Собі гріх його,
так омыеши його Своєю Кров’ю і так облечеши його нага суща в ризу спасіння і одяг веселія
і украсиши його, яко наречену красою.
Нам же всім Божественне Твоє Стрітення воспоминающим,
уподоб з мудрими дівами изыти на Стрітення Твоє, Небесному Нареченому нашому,
із запаленими світильниками віри, любові і чистоти,
так улицезрим очима віри Божественне Лице Твоє,
так восприимем Тя в душевныя обійми своя,
і так понесемо Тебе в серці своєму по вся дні Живота свого,
так будеши нам у Бога і ми в людие Твої.
В останній і Страшний день Пришестя Твого,
коли всі святии повиходять на останнє велике Стрітення Твоє на воздусе,
уподоб і нам усрети Тя, та тако завжди з Господом будемо.
Слава Милосердю Твоєму, Слава Царству Твоєму, Слава розсуд Твоєму,
Едине Человеколюбче, яко Твоє єсть Царство, і Сила, і Слава
з Безначальным Твоїм Отцем і Пресвятим і Благим і Животворящим Твоїм Духом
нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.