Запалення підщелепних лімфатичних вузлів часто виникає під час інфекційних захворювань у дітей і дорослих. При своєчасному комплексному підході хвороба добре піддається лікуванню і має сприятливий прогноз на одужання.
Зміст:
Лімфатичні вузли виконують функцію біологічних фільтрів, які запобігають потраплянню всередину організму хвороботворних бактерій і вірусів. Збільшення лімфовузлів відбувається найчастіше безпосередньо біля вогнища інфекції і є супутнім захворюванням.
Ускладнення тонзиліту
Найчастіше запалені лімфовузли — це результат активної роботи імунної функції організму. Підщелепної лімфаденіт зустрічається практично у кожного жителя планети з-за близького розташування потенційних джерел інфекції. Гостра або хронічна форма подчелюстного лімфаденіту виникає на тлі таких захворювань:
Запалення підщелепних лімфовузлів може бути і самостійним захворюванням. У цьому випадку причиною патології є інфекція, яка проникає в лімфатичний вузол в результаті отриманої травми.
В основі інших причин розвитку подчелюстного лімфаденіту лежать більш серйозні патології: імунні порушення. Хвороба часто спостерігають на тлі ревматоїдного артриту, червоного вовчака, сироваткової хвороби.
Іноді запалення провокує збудник туберкульозу (паличка Коха) або бактерія сифілісу. У дітей грудного віку незначне збільшення підщелепних вузлів буває під час прорізування перших зубів.
Найбільш поширена причина розвитку подчелюстного лімфаденіту — потрапляння до лимфоток стрептокока або стафілокока.
Як виглядає підщелепної лимфоденит
У початковій стадії лімфаденіт підщелепних лімфовузлів протікає безсимптомно. Поступово вузли під нижньою щелепою стають тугими, чутливими до дотиків, збільшуються в діаметрі. Перехід захворювання в гостру форму супроводжуються іншими симптомами:
Якщо вчасно не звернутися до лікаря, хвороба буде стрімко прогресувати. Набряк поширюється на всю нижню щелепу, хворому складно заснути із-за інтенсивних больових відчуттів. Підщелепної лімфаденіт вражає слизову оболонку ротової порожнини: вона червоніє і запалюється.
Підвищується загальна температура тіла до 38-40° спроби відкрити чи закрити рот викликають сильну наростаючий біль. З’являються ознаки інтоксикації організму: слабкість, ломота в м’язах, втрата апетиту. На даному етапі бажано як можна швидше звернутися за допомогою до фахівця, інакше в запалених лімфовузлах почне накопичувати гній.
Синюшний відтінок шкіри в місці запалення лімфовузла говорить про велику кількість скупчення гною, що свідчить про запущеній стадії лімфаденіту.
При підозрі на підщелепної лімфаденіт необхідно пройти діагностику у відповідного лікаря. Людина без медичної освіти не здатний визначити причину захворювання.
Симптоматика лімфаденіту схожа з іншими патологіями. Його можна сплутати із запаленням слинних залоз, абсцесом або пухлиною.
Хронічна форма лімфаденіт підщелепних вузлів не має яскраво виражених ознак, тому для встановлення діагнозу рекомендується гістологічне дослідження тканини вузла.
Полоскання горла солоною водою
Головне завдання лікарів — визначити і усунути інфекцію, яка спровокувала запалення лімфовузлів. При гострій формі подчелюстного лімфаденіту застосовуються:
Іноді в якості додаткового засоби призначають мазі для місцевого призначення: Троксевазин, Гепариновая мазь, борний вазелін, мазь Вишневського.
При своєчасному втручанні лікаря лікування лімфаденіту обходиться антибіотиками і традиційним полосканням рота. Якщо у пацієнта виявлений гній в одному з лімфовузлів, тоді проводиться міні-операція. На запаленому лімфовузлі робиться тонкий надріз, вміст викачується з допомогою дренажу.
Якщо уражені кілька лімфовузлів, то розрізають шкіру під нижньою щелепою і через дренажну трубку виводиться гній. Після операції призначається курс антибіотиків, бажано вводити ліки в ін’єкційній формі.
Під час лікування подчелюстного лімфаденіту рекомендується уникати переохолодження, протягів, пити більше рідини для якнайшвидшого виведення інфекції з організму.
Чай з кореня імбиру
Підщелепної лімфаденіт не піддається лікуванню народними методами, особливо у разі нагноєння лімфовузлів. Застосування народних рецептів доцільно на ранній стадії лімфаденіту для полегшення симптомів захворювання.
Для зміцнення імунітету в домашніх умовах можна вживати:
Категорично забороняється гріти лімфовузли. Навіть при відсутності високої температури прогрівання провокує поширення інфекції на прилеглі тканини. Біль посилюється, збільшується площа набряку. Також не можна і заморожувати запалений лімфовузол. Прикладання льоду протипоказано при інфекційно-запальних процесах.
Замість сумнівних заходів щодо самолікування бажано прислухатися до порад лікаря. Хороший ефект при подчелюстном лімфаденіті дає фізіотерапія: УВЧ-процедури або кварцове опромінення. Для стимуляції імунітету призначаються вітамінні комплекси.
Під час лікування рекомендується дотримуватися дієти: відмовитися від фаст-фуду, смажених і гострих страв, віддати перевагу молочним продуктам і нежирному м’ясу.
Запалення підщелепних лімфовузлів можна уникнути, виконуючи прості заходи профілактики: не запускати респіраторні інфекції, пройти лікування у стоматолога, а будь-які пошкодження шкіри (подряпини від домашніх тварин, ранки від порізів) обробляти дезінфікуючими засобами. У цьому випадку ризик захворіти підщелепні лімфаденітом зводиться до мінімуму.