Багато чули про те, що перелом основи черепа дуже небезпечний. Але чому саме ця травма несе в собі таку загрозу, як влаштована потилична кістка черепа і які можуть бути наслідки її перелому? Про це читайте далі.
Зміст:
Потилична кістка становить задненіжнем відділ черепної коробки. Кістка має форму округленого клина, на передньому кінці якого розташовано великий потиличний отвір. В нормальному стані цей отвір накладається на перший шийний хребець, співпадаючи з каналом спинного мозку.
У ході розвитку потилична кістка утворюється з зрощення декількох частин:
Потилична кістка (occipital)
Тіло потиличної кістки, незважаючи на малі розміри щодо всієї площі, має важливе значення для будови черепа.
Своїм переднім краєм воно утворює хрящове з’єднання з тілом основної кістки черепа. Однак це з’єднання залишається відносно рухомим лише кілька років життя людини, поки росте маса і площа головного мозку. Із закінченням росту вона костеніє і дві кістки – потилична і основна – утворюють єдине кісткове з’єднання, яке називається кісткою підстави.
Таке ж окостеневающее з часом з’єднання утворюється і по бічному краю основної частини потиличної кістки – кам’янисто-потиличний синхондроз, утворений разом з скроневої кісткою. У з’єднанні з обома кістками потилична утворює основу черепа.
Бічні (латеральні) частини потиличної кістки окреслюють великий потиличний отвір по обох його краях. Спереду і збоку вони майже прилягають до задньої площини скроневої кістки, залишаючи щілину, крізь яку проходять судини і нерви. У задньому ж відділі цих парних кісток знаходиться яремна вирізка – місце проходження яремної вени, і яремний отвір – місце її виходу з черепа. На нижній частині латеральних відділів потиличної кістки є суглобові відростки, які утворюють хрящове зчленування з першим шийним хребцем, забезпечуючи відносну рухливість голови і амортизацію при різкій зміні положення.
Задня частина потиличної кістки – луска – займає найбільшу площу. Вона виглядає як широка увігнута пластинка з зазубреними краями, які утворюють з’єднання з скроневої і тім’яними кістками.
На зовнішній поверхні луски перебуває зовнішній потиличний бугор, який у живої людини можна знайти, обмацавши пальцями потилицю. Вздовж усієї задньої частини йде зовнішній потиличний гребінь, який ділить кістка на дві рівні частини. До нього кріпляться м’язи голови. З внутрішньої сторони кістки є подібне освіта – внутрішній потиличний гребінь, від якого розходяться борозни. В борознах залягають вени, що забезпечують кровообіг у твердій мозковій оболонці.
Таким чином, в потиличної кістки можна умовно виділити три частини, різні за своєю функціональністю. Потилична кістка утворює разом з сусідньої основний основу черепа, а також тісно пов’язана з шийними хребцями по своїй функції – захист спинного і нижчих відділів головного мозку.
Удари потилиці
Бувають випадки, коли людина отримує забій м’яких тканин потиличної частини голови. При цьому безпосередньо потилична кістка не пошкоджена, але які наслідки це може мати для здоров’я і коли слід звертатися до лікаря?
Перше, що хвилює пацієнта, який отримав забій голови – немає у нього струс мозку. Це визначається наявністю свідомості: якщо людина залишається в свідомості весь час після удару, то струсу немає. Якщо ж свідомість вимикається навіть на пару хвилин – слід звернутися до лікаря і провести ретельну діагностику, щоб переконатися у відсутності гематоми мозку. В інших випадках також бажано звернутися в травмпункт, щоб виключити тріщину або перелом потиличної кістки.
Наслідками удару потиличної частини голови можуть бути:
До тривалих наслідків травми потиличної частини голови можна віднести депресію, метеозалежність, порушення сну. Саме тому необхідно вчасно діагностувати травму і приймати призначене лікарем лікування, поки стан пацієнта не перейшло в хронічну форму.
Сон і спокій
Необхідно запам’ятати і враховувати епізод удару при кожному відвідуванні невролога, щоб прояснити анамнез і полегшити пошук можливої причини нездужання.
Після одержання травми необхідно дати потерпілому відпочинок протягом тижня: тривалий сон, спокій, обмеження візуальних подразників (телевізор, книги, робота за комп’ютером). Після консультації з лікарем слід пройти курс лікування компресами і мазями, розсмоктуючі гематоми. Не можна ігнорувати подібне лікування, т. к. наявність запущеної гематоми може призвести до некротизації (відмирання) тканин.
Так, навіть незначні на перший погляд травми – удари без пошкодження цілісності кістки можуть призвести до серйозних наслідків для нервової системи і стану пацієнта в цілому.
Під травмами потиличної кістки маються на увазі переломи різного виду, т. к. удари і струси не зачіпають безпосередньо кісткової тканини. Переломи бувають наступних видів:
Вдавлені переломи виникають при ударі по потилиці твердим тупим предметом – молотком, шматком труби і т. п. При цьому крім порушення цілісності кістки пошкоджуються також тверді та м’які оболонки мозку, виникає гематома (крововилив) у мозок.
Прояви такого перелому залежать від площі пошкодження. Нерідко вдавлені переломи поєднуються з оскольчатыми – коли фрагменти потиличної кістки пошкоджують мозкові структури.
Перелом потиличної кістки
Лінійні переломи (або тріщини) часто залишаються непоміченими, оскільки зміщення фрагментів кісток при цьому виді травми відносно один одного не перевищує 1 див. Такі переломи відбуваються при зіткненні потиличної кістки з великою пошкоджує поверхнею – часто при падінні на спину. У деяких випадках, якщо перелом зачіпає сусідні кістки, травма стає причиною крововиливу під оболонки мозку (епідуральної гематоми).
Переломи в області великого потиличного отвору є найбільш небезпечними травмами потиличної кістки, разом, мабуть, з осколковими переломами. При переломах потиличного отвору в першу чергу страждають черепно-мозкові нерви, які відповідають за базові функції організму: дихання, биття серця, тонус судин. Тому пацієнти з такими травмами часто не доживають до приїзду бригади медиків і вмирають від зупинки серця.
При переломі основи черепа дуже висока смертність пацієнтів з-за важкої клінічної картини. Основним діагностичним критерієм пошкодження цілісності оболонок головного мозку є витікання ліквору. Зазвичай ліквор тече з носа і рота потерпілого, в особливо важких випадках – з очей і вух.
До інших симптомів відносяться рясна неприборкана блювота, судоми, симетричні крововиливи під очима. Найнебезпечнішим є аспірація блювотних мас в легені – коли вміст шлунка як би «вдихається» і перешкоджає попаданню повітря в альвеоли. У цих випадках пацієнта майже ніколи не вдається врятувати, він гине від зупинки дихання.
В результаті перелому основи черепа у хворого може розвинутися кома. У коматозному стані хворий не реагує на прохання, часто у нього зникають рефлекси, зіниці не реагують або майже не реагують на світло, при цьому вони болісно звужені або розширені.
Інше небезпечне наслідок – посттравматична пневмоэнцефалия, або інакше кажучи, інфекція, що проникла в мозок внаслідок пошкодження цілісності мозкових оболонок.
Лікування перелому проводиться в залежності від просторості ушкодження та симптоматики. У деяких випадках необхідне хірургічне втручання (для видалення згустків крові, фрагментів черепа і чужорідних тіл). Хворому призначається курс антибіотиків, ненаркотичних анальгетиків, препарати для поліпшення згортання крові та інші ліки.
Курс антибіотичних препаратів є важливою частиною лікування перелому основи черепа. У відкриту рану можуть потрапити інфекції, які викликають запалення речовини або оболонок мозку. Навіть у разі успішного зарощення перелому кістки ці інфекції не дадуть хворому шансу, бо їх наслідки важкі і незворотні.
Перелом потиличної кістки є однією з найбільш небезпечних черепно-мозкових травм, яка веде до інвалідності хворого і тяжких наслідків для здоров’я. Висока летальність пояснюється заляганням життєво важливих центрів саме в потиличній області головного мозку.
Незважаючи на гадану міцність структури потиличної кістки, вона все ж не здатна витримувати сильні удари і зіткнення. Перелом потиличної кістки, особливо вкупі з сусідніми їй кістками – це небезпечна травма, яка може мати тяжкі наслідки для пацієнта, аж до летального результату. Необхідно дотримуватись заходів обережності, щоб уникнути подібної травми, а в разі такої події – негайно звертатися до фахівця за своєчасною допомогою.