Іноді ознаки застуди у малюка і почервоніння горла – це не банальне ГРЗ або ГРВІ, а починається ангіна. Ангіна, або тонзиліт, представляє з себе інфекційне запалення мигдалин. Це захворювання небезпечно і сама собі, і ускладнень, які можуть загрожувати здоров’ю дитини. При цьому лікування ангіни у дитини 2 років має свої особливості. Про них і поговоримо докладніше.

Як дитина 2 років може захворіти на ангіну

Ангіна – це інфекція, яку можуть викликати бактерії, віруси та гриби. Потрапити в організм дитини 2 років вони можуть декількома способами:

  • через повітря, якщо дитина контактує з хворою людиною;
  • через посуд, побутові предмети або іграшки, які дитина в 2 роки тягне в рот і облизує;
  • з власного організму, якщо у дитини 2 років є зуби, уражені карієсом, або він нещодавно хворів якимось інфекційним захворюванням.

Однак саме по собі попадання хвороботворних організмів не обов’язково призведе до ангіні. Вхідною точкою для інфекції є ротова порожнина і горло, і мигдалини в ньому відповідають за підтримання місцевого імунітету. Хвороба настає тоді, коли імунітет знижений і мигдалики не справляються з захисною функцією. Таке можливо в декількох випадках.

  • Загальне переохолодження (якщо дитина 2 років переохолодилася на вулиці чи вдома і замерз) або місцеве переохолодження (якщо дитина попив холодний напій або з’їв щось з холодильника).
  • Зниження імунітету з-за недостатнього харчування і нехтування принципами здорового способу життя (якщо дитина в 2 роки їсть шкідливі продукти, мало буває на свіжому повітрі, не займається фізкультурою і гартуванням).
  • Ослаблення імунітету за недавньої хвороби або паралельного запального процесу в іншому органі (у дитини 2 років це може бути карієс, аденоїдит, гайморит).
  • Види ангіни

    Ангіна – це загальна назва захворювань, але це не точний діагноз. Справа в тому, що ангіна буває різною. Види ангіни можна виділити не тільки виходячи з того, яким мікроорганізмом вона викликана, але і виходячи з ступеня ураження мигдаликів.

    В залежності від того, наскільки глибоко інфекція проникла в мигдалини, можна виділити наступні види ангіни:

    • катаральна — найлегший варіант хвороби (уражені тільки верхні шари мигдалин, гнійного нальоту немає, а запалені мигдалини і збільшені);
    • фолікулярна – зовні мигдалин з’являються гнійні пробки;
    • лакунарна – мигдалини вражені дуже глибоко, гній заповнює всі порожнини.

    Виходячи з того, що за мікроорганізм викликав запалення, ангіна буває:

    • бактеріальної (збудники – бактерії: стрептокок, стафілокок, дифтерійна паличка);
    • вірусної (збудники – віруси: ентеровіруси, аденовірус, вірус грипу і
    • парагрипу, вірус кору, риновіруси);
    • грибкова ангіна (збудники – в основному грибки виду Candida).

    Незважаючи на те, що характер перебігу хвороби залежить від збудника, і кожен варіант має свої характерні ознаки, поставити точний діагноз «на око» не зможе навіть доктор. Для цього потрібно здавати мазок, який покаже, чим же викликане запалення. Зазвичай до цього доходить в тому випадку, коли стандартне лікування виявляється неефективним.

    Як виявляється ангіна у дитини

    Ангіна дає про себе знати не відразу після зустрічі з хвороботворними мікроорганізмами. Запалення розвивається протягом декількох днів. Першими симптомами ангіни є біль в горлі при ковтанні і першіння. Однак дитина 2 років може і не сказати про хворому горлі, але бути млявим, примхливим, відмовлятися від їжі.

    Наступним проявом хвороби є підвищення температури. При ангіні у дитини різко підскакує температура до 39-40 градусів. Для батьків саме це і є приводом викликати педіатра і оглянути малюка. При огляді помітно, що у дитини дуже червоне горло, запалені і збільшені мигдалини, почервоніння поширюється і на піднебінні дужки. На мигдаликах у деяких випадках може бути білий наліт або гнійні пробки. Можуть збільшуватися і запалюватися підщелепні лімфовузли.

    Самопочуття дитини погіршується і можуть з’являтися ознаки отруєння: слабкість, головний біль, нудота, блювання і пронос. Це відбувається з-за інтоксикації організму продуктами життєдіяльності шкідливих бактерій.

    Як відбувається лікування ангіни у дворічної дитини

    Рішення про те, яким чином лікувати ангіну у дитини, приймає лікар. Навіть якщо батьки самі підозрюють, що захворів малюк, займатися самолікуванням не можна. До того ж, при такому сильному підвищенні температури, яке буває при ангіні, обов’язково потрібно викликати педіатра додому.

    В залежності від тяжкості перебігу хвороби, лікувати ангіну у дитини в 2 роки можна або вдома, або в стаціонарі. Всі призначення робить доктор, схему прийому ліків теж розписує він.

    У загальному вигляді схема лікування ангіни така: антибактеріальна терапія при бактеріальної інфекції, імуностимулююча – при вірусної, протигрибкова – при грибкової. Паралельно з цим застосовуються місцеві антисептики для горла, рясне пиття і постільний режим для якнайшвидшого виведення токсинів з організму.

    Лікувати інфекцію у дитини 2 років належить за цією ж схемою, але в силу віку це лікування буде мати свою специфіку. Справа в тому, що дітям у 2 роки можна ще далеко не всі ліки. Крім того, у 2 роки малюк не може полоскати горло і смоктати льодяники. Використовувати спреї в такому віці не можна із-за ризику викликати ларингоспазм, так що місцева обробка мигдалин буде відбуватися особливими способами, придатними для дитини в 2 роки.

  • Зниження температури. Висока температура при ангіні – реакція організму на появі хвороботворних бактерій. Збивання температури по суті не є лікуванням, але воно необхідно для полегшення стану дитини. У дитини 2 років потрібно збивати температуру вище 38 градусів, особливо якщо колись при високій температурі виникали судоми. Для зниження температури краще використовувати свічки, а не сиропи. Справа в тому, що при тонзиліті через інтоксикації буває розлад травлення, тому після сиропу дитини може вирвати. До того ж, всі дитячі жарознижуючі сиропи містять смакові й ароматичні добавки, на які може бути реакція, а при хворобі це додаткове навантаження на організм, яка зовсім ні до чого. В додаток можна використовувати фізичні методи охолодження: мінімум одягу і обтирання вологою хустинкою.
  • Антибактеріальна терапія. Антибіотик потрібен саме для того, щоб лікувати ангіну, оскільки він пригнічує активність бактерій і бореться за їх розмноженням. Призначати антибіотик може тільки лікар, ніяка самодіяльність у цьому питанні недопустима. В першу чергу при ангіні призначаються антибіотики пеніцилінового ряду. Для дитини в 2 роки потрібно підібрати відповідну дозування та лікарську форму. Зазвичай дітям призначають ліки у вигляді суспензії, яка з-за добавок має цілком приємний смак і запах. Однак є антибіотики дуже гіркі на смак. Таким ліками напоїти дитину 2 років дуже важко. Антибіотик обов’язково потрібно пити курсом. Навіть якщо дитині стало краще, курс переривати не можна: якщо не долікуватися, інфекція просто трохи вщухне, але не зникне зовсім. Це загрожує тим, що ангіна перейде в хронічну форму.
  • Місцева протимікробна терапія. Лікувати ангіну потрібно не тільки дією на весь організм, але і на місцевому рівні, обробляючи мигдалини. Зазвичай призначаються полоскання та спреї, але для дитини в 2 роки це не підходить. Наносити розчини і ліки прямо на мигдалини ватною паличкою теж не можна: в період хвороби запалена слизова і її легко пошкодити. Залишається лікувати дитину дитячими способами: наносити засіб на соску або на внутрішню поверхню щоки. Для обробки мигдалин застосовуються масляний розчин Хлорофіліпту, Тантум Верде, Мірамістин. Обробляти мигдалини треба після їжі, інакше всі ліки разом з їжею буде проковтну.
  • Виведення токсинів. Щоб організм швидше відновлювався і поліпшувалося самопочуття, потрібно посприяти виведенню токсинів. Відмінний спосіб – рясне питво. Морси, трав’яні відвари. Пити багато рідини необхідно ще й для того, щоб заповнити її втрати, що виникли з-за високої температури.
  • Підтримка імунітету. Хвороба сильно підриває опірність організму шкідливим впливам. Це уповільнює одужання і робить організм відкритим до інших інфекцій. Саме тому паралельно з тим, щоб лікувати ангіну, потрібно «підживлювати» імунітет дитини. Для малюка в 2 роки підходять імуномодулятори, комплексні вітаміни, рослинні засоби (відвари рослин, ягідні морси). Обов’язково потрібно відновлювати кишковий імунітет після антибіотиків. Для цього призначаються пробіотики – препарати, заселяють кишечник потрібними бактеріями і відновлюють її захисну функцію.
  • Все лікування у малюка в 2 роки має проводитися комплексно, з розписаною лікарем схемою і до повного одужання. Тільки таким способом можна лікувати ангіну у дворічної дитини. Самостійне або не доведене до кінця лікування загрожує розвитком ускладнень, найвідомішими з яких є проблеми з суглобами тіла, судинами і серцем, хвороби нирок та ЦНС.