Криза 3-х років у дитини

Під кризою 3-х років мається на увазі стрімке зміна поведінки дитини, кардинальні зміни механізмів співвідношення себе і оточуючих самою дитиною. Побудова нової моделі відносин між дитиною та соціумом в принципі.

Багатьом батькам важко усвідомити, що це за зміни в поведінці малюка, особливо коли це перша дитина у молодій сім’ї. Адже дитина росте і набирається нового настільки швидко, що перехід з одного етапу його життя в іншій досить стрімкий, і важко відразу усвідомити, що саме зараз потрібно дитині.

Межі кризи дуже розпливчасті, починаючи з 2.5 до 4 років. Багато чого залежить від самого малюка, так і від виховання. Важливим фактором є реакція батьків на поведінку дитини безпосередньо під час кризи. Згідно досвіду – криза протікає більш гостро у разі, якщо батьки в своєму вихованні занадто авторитарні.

Симптоми

Криза 3 х років у дитини

  • Відділення дитини від дорослих;
  • Прояв самостійності;
  • Поява почуття власності, жадібності, ревнощів;
  • Упертість, бажання зробити все всупереч проханням батьків;
  • Малюк завзято відстоює своє «Я».

З боку батьківського контролю малюк здається просто неслухняним, насправді – всьому є пояснення. У цей момент він переживає становлення себе як самостійної одиниці, особистості. Йому потрібно набагато більше уваги батьків. Так само на цьому етапі життя у малюка розвивається певною мірою честолюбство, він відчуває гордість за досягнення якої-небудь мети, відчуває задоволення від отриманого результату, вкрай потребує підтримки батьків. Якщо ж вони не дають йому цього – то надалі це може дуже серйозно позначитися на його самооцінці.

Але не варто абсолютно у всьому потурати і прощати ваше чадо, навіть посилаючись на кризу. Цей період характерний тим, що дитина може обзивати і бити батьків. У такому разі слід спокійно, але суворо пояснити, що це не є прийнятним і слухати це неприємно.

Чим можна допомогти дитині?

Криза 3 х років у дитини

Зрозуміти, що малюк дорослішає, і немає необхідності його опікати так сильно, як раніше.

  • Дотримуватися завжди однакової позиції. Якщо один раз дитина був покараний за цей проступок, то точно також слід чинити й далі.
  • Не впадати в гнів і істерики услід за дитиною.
  • Поступатися в дрібницях.
  • Пробувати не переконати, а домовитися з дитиною.

Батькам не слід гостро переживати цей період, адже саме зараз дитина встановлює більш глибокі відносини з навколишнім світом.

Він перевіряє себе. Робить перші кроки до самоствердження і незалежності навіть при спілкуванні з батьками. Головне пам’ятати, що проявляючи занадто м’яку позицію – втрачається контроль над дитиною. Але в теж час, не варто забувати, що те, як зараз батьки ставляться до своєї дитини – таку модель спілкування себе і соціуму він вибудує протягом життя.