Малюк б’є і кусає маму – що робити?

Дитина б’ється з однолітками – з цим можна якось миритися, але коли рідне дитя стискає маленькі кулачки і намагається вдарити, вкусити або штовхнути маму чи тата, вони, найчастіше, не знають, як реагувати на такий прояв агресії. Чи варто лаяти, карати або не звертати уваги, щоб не ускладнювати ситуацію? Багато батьки сподіваються, що спалахи люті з часом пройдуть, тому намагаються не реагувати на подібні дії.

Дитя не винне

Малюк бє і кусає маму   що робити?

Така проблема – явище досить часте, і агресивний стан багатьом дітям властиве, особливо у віковій групі від півтора до восьми років. Напади жорстокості притаманні людям, так як, за твердженням психологів, викликані інстинктом самозбереження, яке дісталося у спадок від далеких предків. Підростаючи, люди вчаться контролювати емоції, інакше жити в суспільстві було б дуже складно.

У більшості випадків войовничість – це не прояв злісного характеру, невмотивованої жорстокості, а найчастіше привід для батьків розібратися, чому улюблене дитя піднімає руку на них, намагаючись болючіше вдарити.

Перші несміливі спроби заподіяти фізичний біль близьким починаються у дітей, коли вони зовсім маленькі і роблять це на підсвідомому рівні.

Шкоди від цього немає і хворобливих відчуттів теж. Мамі приємно, що відбувається контакт, а дитина запам’ятовує, що варто вдарити або ж укусити батьків, і у них буде гарний настрій. Звичайно, замахуватися на батьків не можна, але самостійно дитина цього не зрозуміє, тому перед дорослими стоїть завдання дуже спокійно і зрозуміло пояснити малюкові, що в даному випадку він робить не так. Помилка деяких батьків у тому, що вони приводять в приклад хороших і добрих дітей або називають маленького агресора злим і дуже поганим.

Боротьба проти агресивних проявів

Малюк бє і кусає маму   що робити?

Однак намагатися придушити агресію – це неправильний хід. А якщо ще й пустити в хід заходи фізичного впливу, то нічого хорошого чекати не доведеться. Швидше, навпаки. Пригнічена агресія, але не контрольована, може через час висловитися в серйозних психічних відхилень. Психологи радять обов’язково відреагувати, якщо малюк вдарив маму чи боляче її вкусив. Адже якщо не припиняти спалахи жорстокості, вони будуть проявлятися все частіше. І якщо зараз він вдарив не так боляче, то, виростаючи, він не зможе приборкати спалаху невиправданої люті. Якщо ж у майбутньому він вважатиме, що йому все дозволено, наслідки можуть бути дуже непередбачуваними і дуже поганими.

З’ясувавши причину жорстокого поводження, потрібно постаратися виправити ситуацію. Іноді виявляється, що такий емоційний сплеск викликаний страхом перед навколишнім світом. Навколо багато незрозумілого і незвіданого, бо часто багато діти реагують на зовнішній світ за принципом «краще напасти першим», а так як мама зазвичай ближче, то вдарити її набагато простіше.

А може, причина криється в незадоволеності? З’явившись на світ не так давно, цікаво все пізнати, спробувавши на смак або на дотик – у такому віці задовольнити цікавість легше тільки так. Але малюка постійно попереджають, що не можна брати в рот, до чогось доторкнутися. Не отримавши бажаного, не задовольнивши цікавість, малюк стає агресивним і починає бити батьків, кидати в них речами. Невірний хід, якщо спробувати заспокоїти дитину, купивши йому іграшку чи солодощі, так як дитина відразу зрозуміє, що батьками легко маніпулювати.

Стриманість дасть позитивні результати

Малюк бє і кусає маму   що робити?

Ревнощі – теж привід для емоційних зривів. Дитина намагається вдарити маму не тому, що бажає заподіяти їй біль, а тому, що ревнує до інших членів сім’ї.

Але не варто забувати, що взаємини в сім’ї можуть суттєво впливати на поведінку малюка. Часті сварки, крики, образи, які переростають в бійку, нерідко відбуваються в присутності малюка, підносячи йому уроки жорстокості і насильства. А тому він буде вести себе також – адже самі близькі люди ведуть себе ідеально, і так хочеться в усьому бути на них схожими.

І навіть якщо сварки трапляються за щільно зачиненими дверима, і не такі гучні, все одно інтуїтивно дитяче чуття підказує, що в будинку не все добре. Зникає відчуття безпеки, а тривогу можна виразити таким простим і доступним засобом – вдаривши, укусивши або подряпавши. Навіть у маленькому віці дитина здатна переживати конфлікти дорослих глибоко.

Якщо малюк агресивно налаштований, знадобиться стриматися, щоб не відповісти агресивною поведінкою. Відгукнутися на негативну поведінку любов’ю – це найкращий приклад. Коли малюк зрозуміє, що можна спокійно розповісти, чим він незадоволений, можливості отримати бажане буде більше.
Від негативних емоцій потрібно уміти відвернути, і постаратися захистити малюка від перегляду фільмів з елементами насильства.

Майже всі діти відчувають в ранньому віці почуття агресії, але з віком навчаються її контролювати. В цьому велика заслуга батьків, які намагаються допомогти дітям. Часом це нелегко, тому що набагато простіше покарати, поставити в кут, ніж терпляче пояснювати, що така поведінка неприпустима.