Всі люди після смерті залишають чимало одягу і особистих речей. Не дивно, що їхні родичі починають задаватися питанням про те, чи можна доношувати речі після померлого. За багато століть склалися певні забобони і принципи, яким деякі беззастережно йдуть, а інші воліють ігнорувати.

Насправді, немає єдиної відповіді, можна користуватися речами після покійного. Відповідь залежить від психологічних особливостей того чи іншої людини, його світогляду і переконань. Наприклад, багато віруючих спокійно використовують одяг померлого по своєму розсуду — викидають її, роздають, або носять. Так само воліють надходити і повні оптимісти.

Люди, які відчувають зв’язок з попередніми поколіннями і епохами, не відмовляючись від речей покійного, але і не надягають їх на себе. Вони зберігають предмети особистого користування для пам’яті, психологічної допомоги.

Третя категорія громадян поспішає скоріше позбутися від одягу покійного, щоб вона не нагадувала їм про гірку втрату.

Рекомендації по використанню речей покійного

При цьому існує ряд неписаних правил:

1. Не варто носити особисті речі покійного, в яких він помер. Від них варто обов’язково позбутися, тобто, спалити.

2. Слід зауважити, що не можна просто викинути предмети одягу, або закопати їх. Допускається тільки спалювання, або роздача бідним.

3. Одяг хворої людини необхідно піддати дезинфекції і ретельно випрати, адже такі речі накопичили в два рази більше негативу, ніж звичайні.

4. Одяг покійного рекомендується освятити, або самим окропити святою водою.

5. Аксесуари та прикраси потрібно покласти в труну померлого або залишити на могилі.

6. Брати речі покійного не можна до закінчення сорока днів. Кращим же виходом буде почекати ще довше, перш ніж почати користуватися ними.

7. Варто провести над одягом змова. Для цього достатньо придбати освячені церковні свічки і прочитати над ним молитву, а потім помістити в шафу, щоб дух пішов.

8. Також очищення здійснюють і звичайною водою. З цією метою речі обполіскують у водоймі з проточною водою, або під краном. При цьому важливо уявити, як погана енергетика, навколишнє предмет, вимивається і розсіюється.

9. Якщо небіжчик був дитиною, то його речі обов’язково треба спалити, не віддаючи молодшим або чужим дітям. На них накопичується горе батьків, їх переживання і скорботу, які ніякими обрядами не виведеш.

Смерть рідної людини є непоправним горем, нелегким випробуванням. Але все ж треба жити далі. А питання, доношувати речі після померлого, кожен вирішує сам.