Кожен етап розвитку дитини характеризується своїми завданнями та особливостями. Два роки – вік активного пізнання світу речей і відносин. Порівняно з однорічною дитиною дволітки – самостійний і повноцінний член суспільства. Розглянемо докладніше, як відбувається розвиток дитини в 2 роки.

Фізичний розвиток

За середньостатистичними нормам педіатрів дворічні діти виростають до 80-95 см в рості і важать 10-15 кг. Пропорції тіла дволітки стають все ближче до пропорцій дорослої людини. На фото можна чітко побачити, що співвідношення розмірів голови і тулуба змінюється: ноги і руки стають довшими, голова займає менший об’єм від усього тіла.

В 2 роки діти вже відмінно володіють своїм тілом: бігають, стрибають, можуть скрізь залізти, можуть виконувати різні фізичні вправи, кидають і штовхають м’яч. До цього віку добре розвинена не тільки велика, але і дрібна моторика, тому дитина здатна здійснювати точні дії пальчиками . Незважаючи на те, що дворічні діти самі по собі дуже активні, їх обов’язково потрібно розвивати фізично, роблячи гімнастику і граючи в рухливі ігри.

Побутові навички і режим

У побутовому плані дворічні діти вже багато чого вміють робити самі: їсти ложкою чи виделкою, пити з чашки або з трубочки, чистити зуби. Багато діти вміють самі одягатися і взуватися. Якщо не навчати спеціально, навички одягання малюк може освоювати досить довго. Якщо ж дитина йде в садок – краще цілеспрямовано вчити його одягатися. Найзручніше скласти для нього зрозумілу інструкцію з рисунків або фото, на якій буде видно, в якій послідовності потрібно надягати предмети одягу.

Для дворічної дитини дуже важливо чітке дотримання режиму дня. Чим більш передбачуваним і постійним буде розпорядок дня, тим простіше буде дитині сприймати необхідність дотримання режимних моментів. Протягом дня обов’язково має бути сончас і прогулянка. Щоб дитині було простіше, режим дня можна оформити наочно у вигляді панно з аплікаціями та фото. На цьому панно має бути видно, коли і якими заняттями належить займатися.

Психічний розвиток

З усіх пізнавальних процесів на першому місці за темпами розвитку стоїть мислення. Діти дуже активно освоюють різні розумові операції: аналіз, синтез, порівняння. Найяскравіше це проявляється в іграх: малюк збирає картинку за зразком, складає фігурки в прорізи, нанизує на стержень кільця пірамідки.

В 2 роки вже добре розвинена довготривала пам’ять: малюк запам’ятовує людей і події, які з ним траплялися. Він здатний дізнаватися всіх родичів на фото, навіть якщо бачить їх не часто. Якщо дитина добре говорить – 2 роки він може запам’ятовувати прості віршики та пісеньки.

Мова дворічної дитини – це пропозиції з кількох слів. За допомогою мови діти цього віку можуть коментувати свої дії, звертатися з проханнями до дорослим, висловлювати свої бажання і невдоволення. Незважаючи на те, що дволітки ще далеко не все може вимовити сам, звернену до себе промову він розуміє відмінно. Розуміє він не тільки фрази і пропозиції, звернені до нього, але і казки, мультфільми. Це говорить про гарний розвитку абстрактного мислення, адже слухаючи казки або дивлячись мультики, дитина розуміє, що всі персонажі і події вигадані.

Творчість

Дворічні діти — справжні творці і фантазери. Вони із задоволенням малюють, і це не дивно, адже дитячий малюнок – невід’ємна частина пізнання світу. Якщо до 2 років дитина залишає на аркуші абстрактні лінії і закарлючки, то в 2 роки на його малюнках вперше з’являються люди. Ці люди мають вигляд «головоногов»: діти ще не вміють малювати тулуб, тому малюють ті частини тіла, які найбільш значущі для них самих, тобто голову і ноги. Подивитися приклади таких малюнків можна на фото в інтернеті.

Крім малювання, дволітки ліплять з пластиліну, з допомогою дорослих можуть робити прості аплікації.

Коли дитина проявляє інтерес до малювання чи ліплення, батьки нерідко впадають розвивати його таланти. Насправді, для того, щоб розвивати творче начало в дитині, не потрібно нічого робити спеціально, достатньо лише забезпечити дитині вільний доступ до всіх матеріалів для творчості і організувати простір для таких занять. Розмальовки, малювання або ліплення за зразком навпаки гублять фантазію і творчу жилу, адже дитині доводиться робити те, що йому говорять, а не творити щось своє. Набагато краще, якщо чадо просто буде пробувати різні матеріали та техніки, а потім за своєю ініціативою намагатися щось зобразити або зліпити.

Ігри

Основна діяльність дворічної дитини – гра. Хоча гра нерідко сприймається як розвага, для дітей ігри – найважливіший фактор розвитку і пізнання навколишнього світу.

В іграх діти 2 років вже дуже вміло маніпулюють предметами, демонструючи все більш складні дії з ними. У цьому віці дитина вже здатний співвідносити предмети за формою і величиною. У зв’язку з цим популярними стають рамки з вкладишами, сортери, пірамідки різних видів.

Крім того, дволітки добре грають кубиками: будують вежі, можуть викладати «доріжку» з кубиків. На «ура» йде і конструктор з великих деталей. Рівень розвитку абстрактного мислення дозволяє збирати прості пазли з 2-3 елементів.

Крім ігор-маніпуляцій з предметами величезну роль у розвитку дитини відіграють рольові ігри, які до двох років стають вже досить складними. У грі дитина копіює соціальну поведінку дорослих: качає і годує ляльку, ходить у магазин, варить обід. Допоміжним елементом таких ігор можуть стати спеціальні набори, наприклад, набір лікаря або перукаря. Більшість предметів дитина в іграх використовує за призначенням (іграшковим градусником вимірює температуру, в іграшковій каструлі варить їжу), але якщо для здійснення ігрового задуму чогось не вистачає – дворічний малюк вже здатний проявити фантазію і замінити відсутній елемент гри чимось доступним (наприклад, замість ковдри вкрити ляльку аркушем паперу).

Ніщо не може так розвивати дитину, як справжня спонтанна гра. Якщо малюк не ходить в дитячий садок, його головним партнером по іграм є хтось з дорослих членів сім’ї. У зв’язку з цим дорослим потрібно розуміти, що в грі саме вони повинні «йти» за дитиною, а не навпаки. Важливо не перебивати ініціативу дитини до ігор, не нав’язувати свої правила і сюжети.

Окремої уваги заслуговують педагогічні та дидактичні ігри, коли батьки цілеспрямовано прагнуть чогось навчити або прищепити якусь модель поведінки. Через ігри можна розвивати побутові навички, навички спілкування і поведінки, давати знання про навколишній світ.

Соціальний розвиток

На відміну від однорічних дітей, діти 2 років вже набагато більше уваги приділяють спілкуванню з однолітками. Батьки, як і раніше важливі для дитини, але на дитячому майданчику у дитини вже може зав’язуватися взаємодія з іншими дітьми. В основному це взаємодія з приводу іграшок: взяти чиюсь іграшку, дати свою пограти іншому. Ігри, які передбачають, що діти повинні домовитися про правила і виконувати їх, для дворічок ще недоступні.

Незважаючи на помітну тягу до спілкування і взаємодії, діти дворічного віку дуже добре відрізняють своїх від чужих. Чужі люди викликають тривогу. Всіх «своїх» дворічний малюк добре пам’ятає і дізнається на фото. Розлуку з близькими діти переносять по-різному, але при сильної прихильності малюк може плакати і сумувати. Якщо комусь із близьких, які проживають з малюком, доводиться їхати у відрядження, можна спеціально підтримувати прихильність до цієї людини, щодня показуючи його фото.

Емоційний і особистісний розвиток

Емоційні прояви дворічної дитини дуже різноманітні. Він може плакати, сміятися, дивуватися, виражати незадоволення, розчарування, гнів, образу, біль. Дуже важливо, що дитина не тільки сам висловлює емоції, але і розуміє емоції інших людей. Саме з емоційного забарвлення мови і виразу обличчя дитина може зрозуміти, хвалять його чи лають. Розуміння емоцій інших людей – важливий чинник регуляції власного поведінки, адже малюк розуміє, задоволені ним чи ні, чи варто продовжувати у тому ж дусі, або змінити поведінку.

Особистісний розвиток дворічної дитини пов’язане з початком відділенням від дорослого. У дитини починає проявлятися його власне Я, і він поступово перестає відчувати себе єдиним цілим з мамою. Йому стає важливо проявити свою волю і «відштовхнутися» від дорослого. Апогеєм цього процесу є всім відомий криза трирічного віку. У психології немає чіткої межі вікових криз, тому у кого-то переломний момент настає в 3 роки, а у кого-то в 2,5. В першу чергу це позначається на поведінці: малюк упирається по будь-якому приводу, будь-яку вимогу чи прохання дорослого викликають опір, найпопулярнішим словом стає слово «ні».

Як би важко не було батькам у цей період, потрібно розуміти, що етап відділення та прояви власного Я дуже важливий для особистісного розвитку. З цієї точки зору треба дуже вибірково підходити до ситуацій, коли батькам дійсно варто наполягати на своєму: якщо життю і здоров’ю дитини нічого не загрожує, то для його розвитку корисніше буде наполягти на своєму і зустрітися з природним наслідками свого вибору, ніж бути «зламаним» маминої чи татової волею.

Два роки – середина раннього дитинства, найважливіший період у становленні і розвитку дитини. Як би не було корисно розвивати дитину фізично та інтелектуально, найголовнішим у цьому віці є тісний контакт з батьками. Коли дитина відчуває, що він значущий і любимо, що його приймають разом з примхами і поганим поведінкою, у нього формується почуття впевненості в собі і з’являються сили на вивчення навколишнього світу.