Щеплення для дітей є однією з найбільш обговорюваних тем у колі молодих батьків. Питання погоджуватися на вакцинацію доводиться вирішувати ще в пологовому будинку. Так необхідне щеплення дитині і чим вона може бути небезпечною для нього?

Суть вакцинації

Будь-яке щеплення вводиться для того, щоб максимально захистити організм від небезпечних захворювань. Щеплення не дає гарантії, що дитина не заразиться на 100%, але вона дозволяє істотно знизити цей ризик. Суть вакцинації в ранньому віці заснована на тому, що чим менше дитина, тим слабкіше його імунна система, тому він може легше заразитися і складніше перенести хворобу.

У разі якщо щеплена дитина до року все-таки захворіє, щеплення дозволяє істотно полегшити хід протікання хвороби. При такому результаті з високим ступенем ймовірності вдасться уникнути важких наслідків. У світовому масштабі вакцинація охоплює приблизно 92% від загальної кількості населення, що дозволяє уникнути епідемій.

Щеплення для дітей повинні проводитися планово, для цього існує затверджений на державному рівні їх перелік. Для того, щоб об’єктивно говорити про ефективність проведеної вакцинації важливо оцінювати не стільки сам факт наявності щеплення, а присутність в крові антитіл до конкретного захворювання. Виявити їх можна за аналізом крові, який проводиться після вакцинації. Цей етап не пропонується в державних клініках і пройти обстеження батьки можуть тільки за власною ініціативою в приватних медичних центрах з лабораторіями.

Особливо гостро стоїть питання ефективності щеплення у дитини до року у випадку з вакцинами, які робляться одноразово (наприклад, від паротиту, кору). Коли щеплення робляться курсом зі строго позначених мінімальним проміжком між ними (АКДС, поліомієліт), в організмі накопичуються антитіла в більшій мірі, тому при такому режимі ймовірність ефективного здійснення вакцинації істотно зростає. Саме така схема щеплення комплексу заходів проводиться при загрозі розвитку епідемії.

Чим може бути небезпечна щеплення?

  • По-перше, щеплення – це істотне навантаження на імунітет малюка. Якщо мова йде про абсолютно здоровому дитині до року, то він може безболісно переносити планові щеплення, але якщо дитині ставлять ряд діагнозів, що стосуються специфічних захворювань, вакцинація для нього протипоказана. У цій ситуації дитині оформляється відвід від щеплень на конкретний період часу.
  • По-друге, у противників вакцинації дітей до року і не тільки викликають сумніви якість сучасних вакцин. Мало хто з батьків уточнює склад ін’єкції перед її введенням дитині. При більш глибокому вивченні теми можна з’ясувати, що в складі найпопулярніших вакцин безліч потенційно небезпечних речовин та їх сполук. Вони містяться в дозах, що не перевищують норм, але сама їх присутність у вакцині змушує задуматися про доцільність її використання.

До питання про якість щеплень відносяться і умови їх зберігання і транспортування. На державному рівні цей процес контролюється, але відсутність збоїв ніхто гарантувати не може. І останнім моментом, вартим уваги, є поверхневий або недобросовісних підхід медперсоналу до огляду дитини до року перед уколом. Лікар елементарно не може замінити ознак вірусної хвороби у малюка або пропустити відмітку у його картці про вже проведену щеплення і заново призначити її дитині.

Батьки повинні усвідомлювати, що питання вакцинації – складні і вимагають постійного контролю за ситуацією та з їх боку. Єдино вірної відповіді на питання погоджуватися на щеплення – ні. У кожному конкретному випадку необхідно адекватно оцінювати ризики і приймати рішення в індивідуальному порядку.

Коли щеплення протипоказані?

У разі, якщо дитині ставлять діагнози, пов’язані з функціонуванням нервової системи або проблемами з імунним апаратом (зокрема, щитовидної і вилочковыми залозами), щеплення відкладаються до поліпшення стану немовляти на рік або більш тривалий період.

Вакцинація може проводитися виключно здоровій дитині. Для цього рекомендується перед нею здати загальний аналіз крові. Наявність у малюка кашлю, температури, закладеності носа також є об’єктивними причинами для тимчасової відмови від щеплення. Нижче представлений перелік випадків, коли конкретна щеплення має бути скасована.

Найменування

 

Найменування Відмова при наявності симптомів БЦЖ Недоношеність (менше 2 кг), гемолітична хвороба, імунодефіцитні прояви, гнійні рани на шкірі, вроджені ураження мозку, якщо в сім’ї новонародженого є хворий туберкульозом АКДП Захворювання нервової системи, нетипові реакції на попередній етап вакцинації Поліомієліт Імунодефіцитні стани, наявність карантину з бактеріальним інфекціям ККП (кір, краснуха, паротит) Алергічна реакція на антибіотики-аміноглікозиди, специфічної реакції на яєчний білок

Дитині до року щеплення вводиться після отримання згоди на це від його законних представників. Лікар зобов’язаний провести огляд дитини та зробити відповідні записи у картці пацієнта. Якщо батьки приймають рішення не прищеплювати немовляти, оформляється відмова і наполягати на вакцинації ніхто з медперсоналу не має права. У разі, якщо щеплення дітям після року проводяться в дитячих установах (садах, школах), про це повинні бути в обов’язковому порядку повідомлені їх батьки.

Класична схема вакцинації дітей

 

Графік щеплень щороку може змінюватися на рівні держави. За класичною схемою дитині до року пропонується зробити наступні профілактичні щеплення:

  • БЦЖ в пологовому будинку (в регіонах з низьким показником захворюваності на туберкульоз застосовується щадна схема вакцинації);
    гепатит В – у пологовому будинку, в 1 і в 2 місяці і рік (в обов’язковому порядку вакцинуються новонароджені, матері яких хворі на гепатит або в родині яких є родичі з даним захворюванням; у категорії ризику і діти, народжені жінками, які вживають наркотичні препарати);
  • АКДП і поліомієліт – три вакцини, починаючи з 3 місяців дитину (інтервал – мінімум 1 місяць); разом з даними щепленнями може пропонуватися і вакцина від гемофільної палички (необхідна дітям з онкологією, ВІЛ, порушеннями анатомії тіла);
  • ККП – 12 місяців (вакцина трикомпонентна, але може застосовуватися і двокомпонентна, без краснухи, якщо дитина до року вже перехворів цим інфекційним захворюванням); ККП необхідно повторювати до 6 років.

Серед інших щеплень дітям старше року можуть пропонуватися наступні:

  • від чуми (не раніше двох років, проводиться раз у житті);
  • від лептоспірозу (з 7 років, одноразово);
  • від туляремії (з 14 років, дублюється раз в 5 років);
  • від черевного тифу (з 7 років, повторюється раз в 2 роки);
  • від кліщового енцефаліту (з 4 років, 1 раз на рік протягом трьох років, після чого формується імунітет на все життя).

Якщо в родині були випадки складного перенесення вітрянки, дитині можна зробити щеплення від цієї типово дитячої хвороби. Якщо батьки малюка в дитинстві не хворіли на вітрянку, їм також варто задуматися про даної щеплення, так як в дорослому віці хвороба переноситься дуже складно і може викликати ряд ускладнень.

Щеплення не повинні асоціюватися з обов’язковістю і носити примусовий характер. Батьки можуть самостійно вибирати прищеплювати їм свою дитину чи ні, об’єктивно порівнюючи можливі ризики.