Просунуті батьки знають, що потрібно заохочувати природну допитливість дитини. І ось до послуг чаду – яскраві іграшки, розвиваючі посібники, гаджети з доступом в інтернет, гуртки і спортивні секції, а головне – розклад, щоб всюди встигнути і отримати на виході гармонійно розвинену особистість. Однак ці умови для пізнання світу штучні, тоді як з виду упускається природна майданчик для розвитку: природа. Таку думку висловлює у своїй книзі «Остання дитина в лісі» американський журналіст Річард Лоув.

Деякі ідеї, озвучені Лоувом, не здаються новими – їх давно сприйняли ті, хто піклується про здоров’я дітей. Так, багато батьків упевнені в користь відпочинку дітей на море, а дилему куди піти з дитиною часто дозволяють користь прогулянок парками і виїздів на природу.

Однак новаторської виглядає думка про те, що тісний контакт з природою впливає на психологічний розвиток дітей, спонукає їх до творчості, підсилює уяву, примножує інтелект, розвиває здатність відчувати. Лоув, спираючись на власний досвід і дослідження вчених, приходить до висновку, що природа – така різноманітна і багата середовище, де дитина може черпати ресурс для інтелектуального та емоційного розвитку. Спробуємо розібратися, як застосувати ці ідеї на практиці без переїзду всією сім’єю в дикий ліс.
 

Фантазія і прогулянка без іграшок

Вміння дітей не нудьгувати без іграшок знайоме всім: дітвора використовує листя дерев замість грошей, зводить фортеці з піску і влаштовує серед кущів таємне притулок. Природа, всі її складові – дерева, висока трава, яскраві квіти, грунт, вода, тварини, птахи, комахи – кращі умови для творчої гри. Підібрана на стежці шишка може стати гранатою або потрапити в імпровізований «суп», суха гілка послужить рушницю для полювання на дикого звіра, а камінь, під яким сховалася ящірка, легко перетвориться в печеру з драконом.

Неорганізована і неоднорідна природне середовище на кожному кроці дарує сюрпризи, надихає дитину на пошуки і відкриття. У книзі Лоува наводяться спостереження, що такий контакт дитини з природою призводить до підвищення зібраності, концентрації уваги, спостережливості

Порада: дозвольте дитячій грі бути безцільної. Це дасть простір фантазії і дозволить дитині слідувати за своїм цікавістю.

Інтелект і безпосередній досвід

Система освіти озброює дітей в основному теоретичними знаннями. На думку Лоува, це сприяє згасанню дослідницького інтересу в дітей. І навпаки: знання, отримані на власному досвіді, викликають зростання інтелекту. Варто дитині самому взятися за якусь справу, і йому доводиться мобілізувати свої сили і навички, приймати рішення, експериментувати, робити висновки. Природа дає для цього необмежені можливості.

Одним з таких розвиваючих занять журналіст називає будівництво будинків на деревах, помічаючи при цьому, що діти схильні будувати різного роду укриття. Цікаві спостереження, що в таких іграх лідерство належить не фізично розвиненим дітям, а тим, хто має багату уяву. Отримане в іграх на природі вміння мислити нестереотипно стане в нагоді дитині і при вирішенні інших завдань.

Порада: намагайтеся мінімально втручатися в дитячу гру, даючи дитині можливість здобувати власний досвід.

Споглядання і спокій

Терапевтичну цінність картин природи давно помітили поети і йоги, так і звичайні люди не раз помічали, як їх заспокоює споглядання пейзажів. Тепер і вчені взялися за це питання. Є дані, що відпочинок серед зелені повноцінніше, ніж відпочинок перед телевізором або на сучасній дитячому майданчику. У дітей, які хоча б через вікно можуть бачити зелені насадження, зменшуються симптоми дефіциту уваги. До того ж контакт з природою викликає широку гаму емоцій, аж до подиву і нестримного захоплення.

Порада: намагайтеся не просто бувати з дітьми на свіжому повітрі, а переносити прогулянки з асфальтованих дворів в зелені зони.

Здоров’я і любов до природи

Зміцнюючись у думки про важливість безпосереднього контакту людини з природою, ми неминуче приходимо до висновку, що необхідно виховувати в дітей дбайливе ставлення до природи. Навіть звичайний пікнік в лісі може стати прикладом того, як відпочити та не зашкодити ні рослинам, ні тваринам. Нехай ігри на свіжому повітрі для дітей включають в себе елементи турботи: посадити квітку або деревце, забинтувати зламану гілку, прибрати з дороги необачного жабеняти. Це маленькі, але важливі кроки до екологічної безпеки всієї планети, а значить – до здоров’я наших дітей і онуків.