Як батька або матері побудувати відносини з дитиною

У кожній сім’ї існують свої традиції, цінності, життєвий устрій. Також ми не зустрінемо однакового стилю виховання дітей. Але на думку психологів, при всьому розмаїтті методів виховання різниця полягає лише в певному співвідношенні двох понять — батьківського контролю і теплоти. Як знайти той баланс, який піде на користь розвитку особистості дитини?

Помилки батьків

Більшість батьків вважаю, що контролювати дитину необхідно для його ж безпеки та дисципліни. Безумовно з цим можна погодитися, однак мало хто знає, що діти часом самі потребують батьківському контролі! Вони можуть не усвідомлювати (особливо діти в підлітковому віці, які намагатися показати свою незалежність), але на підсвідомому рівні контроль сприймається як прояв турботи, любові з боку дорослих.

Як батька або матері побудувати відносини з дитиною

При дефіциті уваги, діти відчувають непотрібність і незначущість. Діти молодшого віку 4-7 років у таких випадках намагаються привернути увагу дорослих поганим поведінкою, пустощами. Підлітки ж нерідко переходять межі дозволеного, здійснюють неналежні вчинки.

Висновок: від батьківського контролю залежить не тільки безпеку, але і психічний стан дитини. Тому він є ключовою складовою у справі виховання.

Ще один важливий фактор — батьківська теплота, любов, ніжність і підтримка. Багато батьків вважають, що чим старше стає дитина, тим менше він потребує батьківської любові, більше того, в деяких сім’ях навіть вважається ганебним показувати свій почуття.

Насправді підтримувати теплі, довірчі відносини з дитиною необхідно завжди: в дитинстві, в шкільному віці, в підлітковому періоді. Важливо лише вибрати форму, яка буде відповідати віку й індивідуальності дитини.

Батьківська теплота зберігає довіру і прихильність дитини, яка відчуває себе більш впевненим і захищеним. Буває так що навіть турботливі батьки не знають, як оточити дитину увагою і любов’ю, але при цьому не розпестити його? У психологів на цей рахунок є своя думка: головне-знайти баланс контролю і теплоти. Можливо ці три головних правила контролю і три основні правила батьківської теплоти допоможуть знайти цю гармонію.

Батьківський контроль або як не «перегнути палицю»

Розглянемо детальніше.

Правило перше: обговорення замість повчань

Як батька або матері побудувати відносини з дитиною

Часто батьки вибирають жорстку тактику контролю, встановлюючи суворі вимоги і правила, уникаючи обговорень і рад. Дитині доводиться вислуховувати критику і поради при цьому не можна заперечувати і заперечувати думку батьків. Дитина не може висловити свою точку зору, так як ніхто не питає про його потреби.

Як правило, така дитина замкнутий, боязливий, дратівливий. Дівчатка-підлітки стають пасивними і залежними, а хлопчики в підлітковий період, навпаки, некерованими й агресивними. До того ж, не маючи можливості відкрито проявляти незгоду, діти з ранніх років навчаються хитрувати, брехати, приховувати від батьків подробиці свого життя.

Деякі батьки вибирають іншу тактику — мінімум правил, а замість контролю — вседозволеність. У таких випадках діти стають імпульсивними, і не вміють вести себе на людях, так як не вміють обмежувати себе. Надалі у них виникають труднощі з самоорганізацією і самодисципліною.

Запам’ятайте: спілкування спілкуючись з дитиною, завжди вибирайте тактику обговорення! Якщо ви встановлюєте якісь правила, то спокійно і аргументовано розкажіть про їх необхідність, обов’язково вислухайте думку дитини, прийміть його під увагу — тільки так можна прийти до спільного знаменника. Це вид контролю допоможе не тільки прищепити дитині дисциплінованість, але і покаже, що до нього прислухаються, його цінують.

Правило друге: вимоги замість заборон

Як батька або матері побудувати відносини з дитиною

Часто батьки намагаються контролювати дитину такими виразами: «Не балуйся», «Не кричи», «Не смій включати комп’ютер», «Не ходи гуляти». Такий підхід розвиває непевність і почуття непотрібності: у дитини: «Я всім заважаю», «Я все роблю не так», «Я нікому не потрібен». Звичайно, заборони необхідні у виховному процесі, однак їх не повинно бути в надлишку.

У побутових ситуаціях краще змініть заборони на виконання обов’язків. Наприклад, замість «Не ображай собаку» — «Погодуй тварина»: замість «Не вмикай комп’ютер» — «У тебе вільний час? Давай почитаємо або порисуем». Батьківський контроль, збудований на розумних вимогах, вчить дитину сумлінно ставитися до своїх обов’язків, розвиває самостійність, підвищує самооцінку.

Правило третє: виховання самодисципліною

Золоте правило виховання — «Хочеш контролювати дитину, почни з себе!». Самоконтроль діє набагато ефективніше, ніж критика, моралі і покарання. До того ж дітям властиво наслідувати своїх батьків, копіювати їхню поведінку. Хочеш, щоб виростити доброго, акуратного, ввічливого людини, будь таким сам. Даний метод деяким батькам може здатися досить важким, але якщо ви хочете прищепити дитині якийсь навик, намагайтеся самі виконувати ці вимоги!

Правила теплоти

Дізнаємося докладніше.

Правило перше: візуальний контакт з дитиною

Як батька або матері побудувати відносини з дитиною

Як часто ви дивитеся своїй дитині в очі? Робота, магазини, прибирання будинку – в цьому круговороті спілкування відбувається мимохіть. Частенько ми слухаємо дітей а між справою нашу увагу привертає телевізор, комп’ютер або телефон. А адже саме візуальний контакт передає всі почуття і емоції! Очі недарма називають дзеркалом душі, візуальний контакт — спілкування двох душ: батька та дитини.

Заглядаючи в очі можна побачити багато чого, що не виразити словами. Дитина, яка не відчуває цього візуального контакту, надалі може зіткнуться з серйозними проблемами у спілкуванні. Дитина може бути замкнутий, рідко посміхається, ледве вливається в новий колектив, і не може впоратися в ситуаціях конфлікту.

Якщо ви, при спілкуванні з дитиною підтримуєте цей візуальний контакт, то він буде відчувати свою значущість а також духовну підтримку. Так підвищуються самооцінка і почуття психологічної безпеки. До того ж дитина в такій обстановці швидше розкриється і довіриться батькові.

Правило друге: тактильний контакт

Перший контакт мами і малюка здійснюється через грудне вигодовування, погладжування, заколисування. Тактильність у спілкуванні з дитиною дуже багато значить для його психічного і фізичного розвитку. Якщо дитина відчуває дефіцит батьківських дотиків вже в дитинстві то вже у дорослому віці це може відгукнутися невротичними розладами. Дітям потрібен тілесний контакт, особливо в складний підлітковий період. Звичайно, не варто «сюсюкати» і заціловували підростаючого дитини — зрозуміло, що така поведінка викличе може викликати відторгнення. Іноді досить просто обійняти або взяти за руку – як би кажучи: «Що б не трапилося, знай, я поруч».

Правило третє: увага

Як батька або матері побудувати відносини з дитиною

Забудьте на 30 хвилин про телевізор, домашні справи і присвятіть цей час розмови з дитиною — читайте разом книгу, пограйте в настільну гру, обговоріть захоплення дитини і т. д. Головне, щоб дитина не відчував себе самотнім. В будь-якому віці у дітей існує гостра потреба стати найголовнішим для батьків. Від того, наскільки ця потреба задоволена, залежить його думку про себе і його взаємини з оточуючими.

При відсутності уваги дитина знаходитися в постійному неспокої, йому починає здаватися, що для мами і тата є справи важливіші. Так поступово втрачається почуття захищеності, відбувається затримка емоційного і психічного розвитку. У наш час присвячувати час спілкування з дитиною стає все важче. Це, напевно, найскладніший аспект «теплого» виховання, але саме він сприяє становленню внутрішнього стрижня особистості.