Як допомогти дитині сформувати впевненість у собі

Щоб дитина нормально розвивався і міг себе об’єктивно оцінювати необхідно розвивати в ньому самооцінку. Вона розвивається з дитинства, і формується в зрілому віці. Грудні діти оцінюють себе за допомогою батьків. Самооцінка на їх рівні виражається в базисних фізіологічних почуттях. В першу чергу це почуття безпеки і захищеності.

Поява на світ

Як допомогти дитині сформувати впевненість у собі

До моменту появи дитини на світ, у батьків та їх близьких формується ідеалізований образ стосовно малюка. Але дитина не повинна відповідати жодним уявленням оточуючих. Він приходить у цей світ таким, який він є. Тому, щоб різниця контрастів не була велика, не потрібно наділяти дитини фантастичними якостями і достоїнствами.

Батькам слід зосередитися не на уявному образі ідеального дитини, а на реальному малюка зі своїм характером і особливостями. Кожен день маля робить відкриття, набуває навички. Потрібно навчитися помічати досягнення дитини, радіти разом з ним. Дитині постійно потрібна підтримка в прямому і переносному сенсі слова. У перший рік життя дитині необхідна фізична підтримка батьків.

У наступні роки вкрай необхідна моральна підтримка. При цьому не потрібно проявляти надмірну опіку, яка виховує інфантильних особистостей. Дитина з розвиненою здоровою самооцінкою довіряє світу. Він здатний захоплювати дітей за собою, ділиться своїми ідеями та мріями з дорослими. Виховуючи в дитині віру в самого себе, тим самим батьки формують в людині впевненість і лідерство.

Що робити батькам, щоб розвинути впевненість?

Як допомогти дитині сформувати впевненість у собі

Потрібно розвивати цікавість і потяг до нових знань. Обов’язково потрібно приділяти час спілкування з дитиною. Таким чином можна сформувати довірливі стосунки з малюком. Крім цього, спілкування допомагає дитині краще освоїти мову і розширити свій словниковий запас. У переломному віці п’яти років у дітей спостерігається своєрідний нарцисизм.

Хлопчики хочуть бути схожими на супергероїв, дівчатка наслідують співачкам і відомих актрис. Не треба засуджувати вибір і смакові уподобання дітей. Це носить тимчасовий характер, а глузування батьків можуть підірвати впевненість у собі. У досягненні мети щодо розвитку впевненості в дитині, потрібно надати йому заняття, в якому він найкращим чином проявить свої здібності.

Просто так вселяти дитині поняття про те, що він «найкращий» не варто. Це виховає висока зарозумілість, а не самооцінку.

Орієнтовно у віці шести років у дитини розвивається почуття емпатії, коли він починає переживати не тільки свої почуття, а й почуття інших людей. На цьому етапі багато діти заводять друзів, які залишаються з ними на все життя. Своїм прикладом показувати дитині, як потрібно вести себе в суспільстві, щоб бути гідною людиною. Потрібно навчати щедрості, підносити несподівані подарунки, допомагати знедоленим, любити тварин, безкорисливо допомагати людям і т. п. Коли людина вчиться робити що-небудь безоплатно, він починає пишатися собою. При цьому зростає самооцінка людини.

По мірі дорослішання, дитина буде оцінювати себе сам і порівнювати себе з однолітками. Природно, що він буде помічати, що він чимось відрізняється від інших у кращу або гіршу сторону. Але не можна навчання та оцінки зводити в ранг найважливіших тем для розмови. Оцінки не найголовніше в житті, і це треба донести дитині. Любов і щирість — це те, на чому будуються відносини. А ці якості не піддаються оцінкам.

Як допомогти дитині сформувати впевненість у собі

Вкрай обережними потрібно бути з критикою та зауваженнями на адресу дітей. Діти сприйнятливі до критики і голосу. Те, що батьки кажуть мимохіть, відмахуючись від дітей, проникає у підсвідомість. В подальшому це може сформувати психологічну травму.

Фактори, які відносять до впевненим дітям:

  • Позитивне взаємодія з суспільством;
  • Бажання робити компліменти оточуючих;
  • Знання своїх прав;
  • Вміння говорити “ні”;
  • Здатність адекватно сприймати поразки;
  • Радіти успіхам інших.
  • У пориві виховного процесу головне не переплутати нахабність та впевненість. Ці якості поєднує здатність в досягненні цілей. Але способи досягнення цілей абсолютно різні. Нахабство — це негативна якість дитини, наявність якого дозволяє досягати цілей неблагородними і нечесними способами. Дитина, який впевнений в собі ніколи не піде на хитрі виверти.

    Нахабний дитина вдається до таких способів як маніпуляції, істерики, плач і лихослів’я. Такі діти намагаються видати бажане за дійсне. Така поведінка призводить до конфліктів. Якщо це якість не ліквідувати, то майбутнє дитини буде приречене на великі міжособистісні конфлікти і проблеми.

    Впевненість дітей багато в чому залежить від довірчих відносин у родині. Якщо в сім’ї панує сприятлива психологічна атмосфера, то впевненість дитини в собі і майбутньому буде зростати з кожним днем.