Зміст
Корінь імбиру знайшов широке застосування в кулінарії, косметиці та медицині. Він містить ліпіди, фосфор, магній, натрій, кальцій, залізо, цинк, комплекс вітамінів А, В, С. докорінно присутні цинеолу, ефірні олії, камфин. З амінокислот фенілаланін, метіонін, лізин та інші. Настоянки кореня застосовують при боротьбі з кишковими
Настоянки імбиру допомагають жінкам при болях в менструальному циклі, зняття токсикозу. Лікарі рекомендують приймати настій з цього кореня при безплідді, що виникає при хронічних запаленнях і спайках. Імбир допомагає зняти головний біль, дратівливість. У чоловіків настоянки покращують циркуляцію крові в організмі, стимулює потенцію. Застосування імбиру знижує ризик отримати запалення простати, стимулює працездатність усього організму.
Обмежити прийом імбиру слід при високій температурі і внутрішніх і зовнішніх кровотечах. Зазвичай в профілактичних цілях спиртові напої кореня приймають по десертній ложці 2-3 рази в день перед їжею. При лікуванні конкретного захворювання періодичність і кількість прийнятої настоянки краще уточнити у лікаря.
Самогон для приготування спиртовмісної настоянки має бути вищої якості минулий як мінімум подвійну перегонку, а також хімічну та біологічну очистку і мати міцність не менше 45-50 градусів. Мед може бути будь-який: липовий, гречаний, але краще всього підходить квітковий збір. У будь-якому випадку продукт життєдіяльності бджіл повинен бути свіжим, не засахарівшійся. Корінь імбиру ріжуть шматочками, кладуть у банку об’ємом 1 л, додають мед і заливають самогоном.
Для прискорення процесу настоювання імбирний корінь можна дрібно порізати або натерти на крупній тертці. Суміш ретельно перемішують до повного розчинення меду. Прискорити процес відновлення можна, якщо розчиняти мед в попередньо нагрітої частини самогону, при цьому температура нагріву не повинна бути вище 40°С. Герметично закриту банку відправляють в прохолодне темне місце на 2-3 тижні.
По закінченні вказаного часу перевіряють готовність напою. Він повинен мати колір слабо завареного чаю і тонкий, насичений смак. Спиртний напій імбиру зливають з банки, проціджують через паперовий фільтр і переливають в зручну ємність для зберігання. Настоянка на імбирі може зберігатися в прохолодному місці досить довго. При цьому, чим довше самогон настоюється на імбирному корені, тим приємніше його колір і краще смак.
Корінь миють і, не очищаючи від шкірки, ріжуть шматочками і складають у банку. Лимон миють у гарячій воді, головне змити нанесені на нього парафіни, які застосовуються для збільшення термінів зберігання. Його також ріжуть часточками разом з шкірою і укладають в банку. Мед розчиняють у потрібному обсязі самогону і заливають часточки лимона і імбиру.
Для прискорення процесу імбир натирають на тертці, а з лимона віджимають сік. Все ретельно перемішують і відправляють в прохолодне темне місце покращувати колірні і смакові якості. Настоянка повинна вистоятися не менше 2-х місяців, для повного переходу мікроелементів в спиртовий розчин. Після того як настоянка вистоїться її фільтрують і переливають в ємність для зберігання. Даний рецепт настоянки хороший для загального зміцнення організму і зняття головних болів.
Насипаємо чай каркаде в скляну ємність об’ємом 1 л і додаємо дрібно нарізаний рогата корінь. Все заливаємо самогоном до верху, ретельно перемішуємо, закриваємо герметично і даємо настоятися в теплому темному місці протягом 1 місяця, до повного розкриття смакових якостей компонентів. Через 1-2 дні настоянка почне набувати рожевий відтінок, який у кінцевій стадії перейде в насичений рубіновий колір.
Настоянка виходить трохи кислуватою, тому для поліпшення смакових якостей в спиртовмісну рідину можна додати трохи цукрового сиропу. Для підвищення прозорості настоянки її слід профільтрувати через паперові або ватяні фільтри. Надалі спиртовмісну рідину переливають в пляшки і відправляють на зберігання в прохолодне темне місце. В таких умовах в герметично закритій тарі настоянка самогону на імбирі з каркаде може зберігатися досить тривалий час. Застосовують напій для загального підйому тонусу вранці і ввечері по 1ст. ложці протягом місяця два рази на рік у міжсезоння.