Зміст
Практично кожен, навіть непитущий чоловік в Росії і СНД знає, що таке самогон і як його виготовляють (хоча б приблизно). Однак у міру поглиблення в тонкощі процесу, кількість реальних знань з кожним етапом зменшується, все більш і більш переплітаючись з міфами, 
забобонами і нічим не обґрунтованими твердженнями. Щоб все розставити по своїх місцях і повністю розвіяти дурні байки, розберемо процес самогоноваріння від початку і до кінця.
Виготовлення самогону аж ніяк не обмежується безпосередньо однієї лише перегонкою, а включає в себе цілий ряд послідовних етапів, кожен з яких має свою специфіку та безліч нюансів. Весь процес самогоноваріння можна розділити на кілька основних етапів: підбір, підготовка і переробка сировини, зброджування, власне варіння самогону (перегонка), очищення отриманого спирту, «облагороджування».
Вибір сировини
У більшості випадків сировина для варіння самогону вибирається виключно за принципом доступності (що дешевше і простіше дістати). Крім чисто суб’єктивних, існують і об’єктивні критерії для вибору сировини, засновані, наприклад, на кількість літрів спирту, які можна отримати з кілограма даних продуктів в результаті їх перегонки.
Крім того, не останнє значення мають і смакові якості (вигнати самогон можна і з гною, питання в тому, наскільки приємно буде потім його пити). Найбільш поширеними продуктами для отримання самогону є: цукор, крохмаль, солод (пророщені зерна пшениці, ячменю, жита), картопля, плоди, ягоди.
Бродіння
Після того, як з вибором рецепту і вихідного сировини визначилися 
і відповідним чином його підготували (виробництво солодового молока із зерен злаків, зберігання і визрівання плодів і т. д.), настає черга етапу бродіння.
Процес бродіння – складна в хімічному плані реакція по перетворенню цукру у вихідному матеріалі в етиловий спирт, воду і вуглекислий газ, а з усіх них головну цінність для нас представляє спирт. Саме ж бродіння являє собою безкисневе розщеплення молекул поживних речовин, що виконується дріжджами.
Але однієї лише наявності поживних речовин та дріжджів для того, щоб процес йшов належним чином недостатньо, потрібно ще й постійне підтримання температури повітря в межах 18 – 24°С. Як більш низька, так і більш висока температура призводять до сповільнення або зупинення процесу бродіння, що (припинення) так само відбувається і з досягнення концентрації спирту в 10%.
Для оптимізації витрат і недопущення перевитрати матеріалів, необхідно дотримуватися певні пропорції між компонентами (сировина, дріжджі, вода). У більшості випадків найкращим буде співвідношення компонентів 1:0,1:3, однак для кожного рецепту воно може дещо відрізнятись.
Перегонка
Після того як брага готова, технологія передбачає її перегонку, тобто 
процес добування етилового спирту за допомогою нагрівання. Здійснюється це за допомогою спеціальних пристроїв для дистиляції, так званих, самогонних апаратів.
Конструкцій самогонних апаратів існує величезна безліч, від самих примітивних до високотехнологічних, але в загальних рисах вони мають схожу будову: розігрівається ємність для браги, холодильник (трубка для охолодження парів спирту), ємність для накопичення отриманого самогону. Також в конструкцію можна (і бажано) додати термометр.
Розмір і форма нагрівається ємності для браги не мають особливого значення, чого не можна сказати про холодильнику. Класична і найбільш відома конструкція холодильника, добре відома по фільмам та історій – змійовик (холодильник Грехема) – закручена в спіраль порожниста металева (як правило, мідна) трубка. Однак теорія та практика показують, що за ККД змійовик поступається скляному кульковому холодильника.
Значення має не тільки і не стільки пристрій апарату, як підтримання необхідної температури на всіх етапах перегінного процесу. Пов’язано це з тим, що брага має складний хімічний склад 
і крім води та етилового спирту містить ще безліч різних фракцій, як більш легких (наприклад, одноатомний спирт метанол, ефіри, альдегіди), так і більш важких (аміловий, бутиловий, пропіловий спирти, сивушні масла та ін).
На початковому етапі брагу можна нагрівати максимально інтенсивно і вже після досягнення температури 65°С почне закипати сама легка фракція, що містить метиловий спирт та ефіри (в народі цю фракцію називають «первак»). Етиловий ж спирт починає виділятися при досягненні температури приблизно до 78°С, після чого технологія вимагає, щоб інтенсивність нагріву була строго відрегульована так, щоб температура встановилася в діапазоні 78 — 83°С (менше – етиловий спирт не буде кипіти, більше – почнуть виділятися важкі фракції).
Очищення
При всьому бажанні, ніякі секрети самогоноваріння і точне дотримання температури все одно повністю не позбавлять від шкідливих домішок, які потрапляють у готовий продукт разом з водою і етиловим спиртом, унаслідок чого самогон виглядає каламутним. Для того 
щоб зменшити негативні наслідки від вживання підвищити смакові якості, можна вдатися до технологій очищення.
Незалежно від рецепту і початкової сировини, в якості надійних засобів для очищення майже завжди застосовуються марганцівка (1 – 2 грама на літр), активоване вугілля, а також здійснюється повторна перегонка. Крім того в залежності від рецепту можна зіткнутися з вмістом специфічних речовин, для позбавлення від яких потрібні особливі засоби.
Облагороджування
Крім очищення, при бажанні можна надати напою певний колір і смак, а зробити це можна за допомогою додавання різноманітних ароматичних і фарбувальних речовин. Для цих цілей можна використовувати як штучні, так і натуральні речовини, проте краще, звичайно ж, другі.
Одним з головних принципів, що застосовуються для додання самогону особливих смакових якостей і кольору, є наполягання на різних травах, прянощах, частинах рослин (коріння, плоди і т. д.). Наприклад, 
основи з шафрану, селери, меліси, м’яти або хрону, дають самогону жовтий або золотистий колір, а відтінок можна регулювати кількістю доданих речовин, так і часом настоювання.
Приємний червоний колір можна отримати, наполягаючи напій на сухих ягодах чорниці або додаванням червоного харчового барвника. Хлорофіл дає відмінний смарагдово-зелений колір. За таким же принципом здійснюється подслащение – самогон додається мед, сироп або варення, все ретельно розмішати, відстоюється, а потім проціджують.
