Як відомо, всі батьки вважають свою дитину найкращим, з відмінними здібностями і вищим ступенем обдарованості. Однак, це тільки на перший погляд так. Коли дитина розвивається не за загальноприйнятими мірками, всі, без винятку, батьки, десь в душі тривожаться, не обов’язково демонструючи ці переживання оточуючих. Страхи і побоювання особливо великі в тому випадку, якщо дитина довго мовчить», не хоче, або не може розмовляти в тому віці, коли б вже «повинен». Про цю делікатну тему піде мова в даній статті. Чому дитина в 2 роки не розмовляє: доктор Комаровський радить не панікувати, а чому дізнаємося разом.

Можливі причини мовчазності малюка

Коли ми говоримо про затримки в мовному розвитку, дуже важливою обставиною вважається визначення причини такої поведінки. Вони можуть бути найрізноманітнішими — від банальної «упертости і характеру» до серйозних фізіологічних і психологічних порушень. Можливі причини мовчазності малюка часто заводять батьків в ступор — вони-то думали, що ось з ким-ким, а з їх дитиною нічого поганого трапитися не могло. Але, батьки, можете полегшено зітхнути, адже найчастіше причини виявляються не настільки серйозними, якими здаються на перший погляд. Ось кілька з них:

  • Слухові проблеми — дитина не чує взагалі, або чує частково. Підтвердити або спростувати цей варіант дуже легко — сходити до отоларинголога.
  • Спадковість. Якщо батьки мовчазні, то чого чекати від малюка? Запитайте у своїх батьків — а коли ви повноцінно заговорили в дитинстві?
  • Емоційні причини — психологічна травма, гіперопіка, або, навпаки, гипоопека. Всі ці, здавалося б, дрібниці, мають величезний вплив на розвиток маленького організму.
  • Загальна слабкість організму — навіть легка застуда може завдати шкоди ще не зміцнілої нервовій системі дитини, звертайтеся до невролога.
  • Що робити, якщо дитина не говорить в 2 -3 роки?

    Як вже говорилося вище, насамперед слід визначити причини, а вже потім братися за виправлення ситуації». Тим не менш батьки, часто на емоціях і з підвищеним рівнем адреналіну в крові вдаються до лікаря і перше питання, яке задають — Що робити, якщо дитина в 2 роки не розмовляє? І це в корені неправильно, оскільки вони не дають своєму чаду ні найменшого шансу — а як же індивідуальність, а як же особистість, хоч і маленького — але людину?

    І все-таки, дамо деякі рекомендації на тему — «А що робити?»:

    • Увагу батьків.

    Це для дорослих воно дурниця, а мама і тато для малюка — центр Всесвіту, і їх увагу та час!) безцінне для юної особистості. Але не варто перегинати палицю!

    • Розмова.

    Що за банальності — запитаєте ви? А ось і ні: навіть опис навколишніх предметів, навіть розповідь про те, як пташка літає, навіть нявкання і гавкання істотно стимулюють дитя до розмови. Ведіть діалоги з малюком якомога частіше!

    • Читайте.

    Краще, якщо це будуть яскраві книжки з малюнками, казки (ви ж пам’ятаєте другий пункт — всі картинки потрібно описувати, обговорювати).

    • Розвиток.

    Тут потрібно робити те, на що вистачає фантазії у дорослих, але найкраще себе зарекомендували вправи на розвиток дрібної моторики рук, уяви та уваги у дитини.

    Як навчити дитину розмовляти

    Головне — спокій! Якщо мама з татом будуть дергаными, нервовими і схвильованими з тієї причини, що мовчить, є велика ймовірність, що він так і буде продовжувати. Давно відомий той факт, що діти тонко відчувають настрій і розрізняють всі емоційні ноти нашої поведінки.

    Як навчити дитину розмовляти — на це питання у кожного доктора різні відповіді. Психологи скажуть — терміново вести на спеціалізовані заняття; неврологи дадуть відповідь — тут вся справа у голові, необхідно зробити УЗД голови; педіатри старої закалки можуть і в список «недорозвинених» записати. Якщо дитина в 2 роки не розмовляє: доктор Комаровський стверджує — не треба нічому вчити, коли прийде час, і малюк буде готовий — він сам заговорить, здивувавши цим усіх навколо. Не треба так глибоко вникати в поняття норм і термінів, а потрібно пам’ятати, що ваш дитинча — особистість, не дивлячись на те, що особистості цій два роки від народження.