Втома після роботи, погане самопочуття, неслухняна дитина весь час вередує… Немає сил, щоб стримати свої емоції і не накричати на дитину? Дослідження показали, що за останній час дуже багато крику в сім’ях, школах, дитячих садках. Крик супроводжує дитину всюди. Чому не можна кричати на дитину Як стриматися?

Чому не можна кричати на дитину?

Марно доводиться дивуватися тому, що вже маленькі діти самі підвищують голос на дорослих. Як відомо, дітям різних віків не подобається, що на них кричать дорослі. Коли дорослі люди кричать на дитину, це, перш за все, викликає у нього тільки страх. Крик, з метою дисциплінування дитини абсолютно не ефективний, до того ж, він негативно позначається на здоров’ї дітей, і порівняємо з фізичним насильством, а саме:

  • У корі головного мозку дитини відбувається необоротне сильне гальмування, з-за чого дитина не може виконати точні диференційовані дії.
  • Руйнує і без того ще не сформовану психіку дітей.
  • Гучний крик може дуже сильно налякати дитину, що в результаті він може почати заїкатися, може тремтіти підборіддя або кінцівки.
  • Крики батьків змусять заховати дитину свої емоції. З віком дитини це може позначитися на агресивному ставленні до дорослих.

 

Звичайно, виховувати дитину не підвищуючи на нього ні найменшого голоси просто неможливо. Необхідно постаратися якомога менше підвищувати голос на дітей. У суспільстві батьки на поведінку своїх дітей не тільки реагують дуже раздражительно, але і застосовують фізичну силу: б’ють дитину, відштовхують, тягнуть за руки.

Чому батьки кричать на дітей

Чому все — таки батьки не можуть стримати свого агресивної поведінки по відношенню до своїх дітей? У психології виділяють деякі ключові моменти:

  • Дитина набагато слабкіше дорослого.
  • Часто батьки вихлюпують на дітей свої невдоволення, матеріальні труднощі, депресію і багато іншого. Вони прекрасно знають, що не відповість тим же, він просто як губка вбере всю викликану на нього агресію і злякається.
  • Дорослі пред’являють до дитини занадто багато вимог.
  • У батьків виникають свої уявлення про те, яким дитина повинна бути. Ідеалізуючи все це, батьки намагаються підігнати дитини під свої мислення, роблячи з нього ідеал. Це головна помилка дорослих!
  • Батьки перестають помічати індивідуальність своєї дитини, прислухатися до його думки, словами. Як наслідок, між дитиною і батьками зникає взаєморозуміння, довіра.

Батьки не вміють пояснювати

Тому, що крик для дорослих, це як заяву: «Я найкраща мати!», «Я виховую свою дитину»! Таким батькам важливо показати оточуючим свою строгість по відношенню до дитини. Тим самим вони намагаються довести, що застосовують до дитині всі необхідні заходи виховання, в тому числі і крик. Насправді крик — ознака слабкості.

З вище викладеного слід запам’ятати, що крик негативно позначається на психіці і здоров’ї дитини. Щоб цього уникнути, необхідно більше часу витрачати на відпочинок, медитувати, безпосередньо працювати над собою.

Незабаром, взаєморозуміння з дитиною, увійде в потрібне вам русло. І в хаті знову пануватиме атмосфера спокою і взаєморозуміння.