Показники у навчанні дітей ніколи не залишаються без уваги з боку батьків. Мабуть, кожен задавав собі питання, чому дітвора по-різному ставиться до навчання, неоднаково засвоює матеріал, не завжди виявляє прагнення і бажання до навчання. Прищепити дитині прагнення вчитися нелегко. Особливо в тих ситуаціях, коли у нього вже з’явилися нелюбимі уроки, вимогливі викладачі, не надто високі показники успішності. І в школі доводиться сидіти за партою, і ще додому завдання ставлять… Створюється ситуація, коли дитина нічого не хоче робити. Дитина семи років не хоче вчитися, ніж мотивувати – одвічна проблема.

Причина чому дитина лінується і нічого не хоче робити

Якщо вдуматися, то на дитячу успішність впливає велика кількість факторів. До них можна передусім віднести фізіологічні особливості, педагогічні, соціальні і навіть психологічні.
Буває і таке, що причина зниження інтересу до навчального процесу знаходиться поза шкільних стін, і її слід розкрити, залишаючись при цьому тактовним і делікатним. Не варто приставати з розпитами – дочекайтеся, поки малюк сам не почне невеселу розповідь. Тим більше, що зниження показників у навчанні напевно стосується певних предметів. З’ясуйте, чому саме ці уроки дитині подобаються менше всього.

Дитина не хоче вчитися і сперечається що робити

В такий період батьки відчувають труднощі. Адже якщо почати школяра карати і постійно вимагати гарних показників у навчанні, радості від цього малюк ніякої не отримає. Він почне сперечатися, сприймаючи ваші вимоги до якості вироку. Але і свободи дій у таких ситуаціях надавати не рекомендується – у навчанні почнеться повний розгардіяш, школа явно відійде на задній план.
Радимо шукати хитрі варіанти, як перемогти внутрішній опір малюка, допомогти йому якщо не полюбити, то проявити захоплення до шкільних занять.

Поради психолога батькам як допомогти дитині

Всім відомо, що в сучасній школі головним мотивом навчання вважаються оцінки. Дитина може прагнути отримувати добрі та відмінні оцінки з тієї причини, що йому подобаються похвали, призові місця, нагороди, увагу однокласників, які звертаються за допомогою. Відчувши смак успіху, малюк сам буде прагнути до цього надалі. У цьому випадку рекомендується ненав’язливо розповісти дитині, як добре, коли тебе хвалять і ставлять в приклад іншим.

  • Слід пояснити школяреві, для чого потрібна навчання в школі. Адже буде складно вимагати успіхів, якщо він не буде усвідомлювати своєї вигоди і всієї потреби навчального процесу. Тут можна привести в приклад себе, як ви вчилися і чого досягли зараз.
  • У такому випадку дитина почне брати з вас приклад, намагатися у всьому наслідувати. Якщо пояснити дитині, що на знаннях побудований весь світ – є реальний шанс до успіху. Що малюк сам буде прагнути дізнатися як можна більше з шкільних уроків.
  • Головне – запастися терпінням. З часом закінчиться гормональне будова, пройде імпульсивність, агресивність і дратівливість, вчитися стане трохи легше. І якщо раптом малюк проявляє неповагу – намагайтеся його тут же зупинити, не перетворюючись в покірну жертву, не пускаючи все на самоплив.
  • Не переставайте ставитися до малюка з любов’ю, навіть якщо він веде себе не зовсім приблизно. Переконуйте йому, що ви не відвернулися, продовжуєте вірити, що він здатний на добрі вчинки. Знайте, що малюкові в цей період може бути навіть важче, ніж вам.
  • Частіше говоріть по душах, не проявляючи загроз і не висуваючи звинувачень. Навіть якщо ви не згодні з малюком – все одно послухайте його думку до кінця. При цьому зберігайте спокій.
  • Вчіть дитину правильно розуміти важкі ситуації, намагатися їх долати самостійно. Не сваріться з-за поганих оцінок, якщо дитина сама виглядає розгубленим і навіть наляканим. Краще зробити своєрідну підтримку, висловити думку, що наступного разу все буде набагато краще. У цей момент важливо заявити, що в житті інколи бувають і невдачі, які роблять вас сильнішими.
  • Трапляється, що дитина нездатний зосередитися із-за сильного збудження або інформаційної перевантаження. Знизьте активність малюка, дозвольте йому пограти в рухливі ігри.
  • Дотримуйтеся встановленого розпорядку дня, щоб організм дитини сам знав, коли йому працювати, а коли відпочивати.

Але якщо ви звернули увагу, що успішність малюка падає, настрій пригнічений – вивчіть його внутрішній світогляд. Можливо, що з’явилися проблеми з ровесниками або педагогами, внутрішні страхи, кризові ситуації. У таких випадках рекомендується звернутися до психолога, щоб фахівець надав професійну підтримку.