Образливість – неприваблива риса характеру і маленького, і дорослої людини. Вона заважає повноцінно жити в будь-якому віці. Але малюкам дошкільнятам дорослі можуть допомогти, застосовуючи, за порадою дитячих психологів, три дієвих прийому. Дитина постійно ображається що робити?

Сумна картина, коли дитяча гра розпалася із-за прикрих образ. У крихти гірка образа може виникнути на кого завгодно, навіть на рідних. Що ж це за почуття? Чому вони виникають і проявляються по-різному?

Природа образи

При формуванні свого особистого «Я» у дитини складається уявлення про себе. Фундамент його характеру починають закладати дорослі. Їх приклад для нього — взірець поведінки. Його порівнюють з іншими малюками, дають оцінку зовнішньому вигляду, слів і поведінки. Створюючи власні, поки тендітні, але все ж стереотипи, малюк очікує визнання від оточуючих. А якщо йому не купили обіцяну іграшку, не взяли на прогулянку, при ньому похвалили іншого малюка або дражнять однолітки, причин для образ – маса.

Реакція на невиправдані надії може бути сама різна. Основні три варіанти дій малюка виглядають наступним чином:

  • він усіма способами владнає ситуацію, домовиться;
  • розлютиться, проявить гнів;
  • образиться.

У останнього відчуття є грань або поріг, коли час стадії очікування своїх надій закінчується і дитина дає волю своїм непривабливим почуттів. Образа потребує демонстрації, щоб той, хто нібито чи насправді образив, випробував почуття жалю про своїх словах чи вчинок. Дитина підбирає відповідний вираз обличчя, перестає спілкуватися, може заплакати.

Образа має тимчасовою характеристикою – частотою, коли подібні стани трапляються рідко або систематично. Якщо малюк ображається рідко, таку образу можна розглядати як природну реакцію на ситуацію, що склалася. Якщо ж малюк постійно ображається і плаче — привід звернутися за допомогою до фахівців.

Образливий малюк сприймає чужі успіхи як знищення себе. Він любить фантазувати. В його вигаданих історіях він – герой. Самооцінка таких дітей – не занижена і в своєму соціумі вони не є відкинутим або ізгоями.

Три основних прийоми боротьби з дитячою вразливістю

Їли дитина постійно ображається що робити? Як запобігти образи батькам?

  • Дорослі не повинні порівнювати дитину з іншими, взагалі давати оціночні характеристики. Доброзичливе середовище не дозволить прорости паросткам дитячої наївної образи.
  • У вихованні, з уразливими дітьми необхідно уникати ігор на конкурсній основі. Для них краще підійдуть рольові ігри, з встановленими правилами.
  • Зрушити мислення дитини з деструктивною точки допомагає довірче спілкування, творчі заняття (ліплення, малювання, конструювання).
  • Як іржа їсть метал або черв’як яблуко, образа руйнує все те хороше, що є в маленькій людині. Тому дитині треба допомогти боротися з образою. Зробити це легше в дошкільному віці. Чим старше стає дитина, тим складніше йому впоратися з підступним почуттям. Головне-донести до свідомості малюка, що він любимо. А інші люди існують не для того, щоб його образити, вони живуть своєю цікавою долею.